Рішення президента Януковича щодо виправдання Юрія Луценка і Георгія Філіпчука потішило не лише родини опозиційних політиків в Україні. У Європейському союзі його сприйняли як ще один позитивний результат роботи екс-президентів Патріка Кокса і Алєксандра Кваснєвського (спостережної місії Європарламенту в Україні). До їхніх досягнень слід також віднести скасування підписки про невиїзд для депутата Верховної Ради Сергія Власенка – захисника Юлії Тимошенко. Після того, як він був позбавлений мандата як член Верховної Ради, пан Власенко мав також віддати свій паспорт на час сумнівного судового розгляду.
Однак всі ці добрі новини не означають, ніби ми маємо вдовольнитися тим, що нам наразі вдалося досягти, зокрема завдяки зусиллям Патріка Кокса і Алєксандра Кваснєвського. Натомість Юлія Тимошенко свободу так і не здобула. Ми раді, що припинилося негуманне і ганебне безперервне відеоспостереження в її камері. Це полегшило її життя. Тим не менше ми досі занепокоєні станом її здоров’я і хочемо, щоб вона, так само як і її екс-міністри, змогла вийти з в’язниці. Власне тому всі політичні сили Європейського парламенту виступають за продовження місії Кокса-Кваснєвського.
Водночас має поновити роботу Комітет парламентського співробітництва між Європейським парламентом і Верховною Радою. Нам потрібен діалог між двома парламентами щодо актуальних проблем. Необхідно ретельно обговорити випадки вибіркового правосуддя, на які звернули нашу увагу президенти Кокс і Кваснєвський, а також вимоги щодо принципу верховенства права. Нещодавно кілька депутатів Верховної Ради були позбавлені мандатів, що стало новою причиною блокування роботи парламенту з боку опозиції. Хоч ми добре розуміємо мотиви для блокування, та все ж таки переконані, що Україна потребує функціонального парламенту, і підтримуємо нещодавнє рішення опозиції щодо відновлення нормального режиму роботи. Пріоритетним питанням однієї з наших наступних зустрічей має стати те, що український парламент потребує правил, обов’язкових для всіх без винятку депутатів.
До порядку денного однієї з наступних зустрічей делегацій Європейського парламенту і Верховної Ради, без сумніву, має також потрапити перелік, сформований нещодавно Штефаном Фюле, єврокомісаром з питань розширення та Європейської політики сусідства. У переліку Фюле наводить конкретні реформи і кроки, яких очікує від України ЄС, перш ніж стане можливим підписання угоди про асоціацію. Україна повинна буде дати раду з деякими проблемами, пов’язаними з верховенством права: це стосується недоліків останніх виборів, які більшість міжнародних спостерігачів назвали такими, що порушують принцип «вільних і чесних» виборів, або рівного доступу до ЗМІ для всіх кандидатів. Необхідні також подальші реформи судової системи – про це свідчать не лише розгляди справ Юлії Тимошенко та інших опозиційних політиків, а й багато іншого. Вкрай важливо, щоб Україна дотримувалась міжнародних стандартів щодо прозорості і незалежності судочинства також покращила умови утримання в’язнів. Варто зазначити, що країні також слід негайно взятися за активну боротьбу з корупцією. У світлі всього вище зазначеного, варто пам’ятати про наближення Вільнюського саміту Східного партнерства. Саме у Вільнюсі має бути прийняте рішення щодо подальшого розвитку справи угоди про асоціацію. На тлі глибокої економічної кризи в Україні досягнення у Вільнюсі матимуть значення для всіх українців.
З боку Брюсселя є позитивні кроки – Євросоюз спростив візовий режим з Україною. Разом із деякими колегами я намагалась знайти спосіб спрощення процедури оформлення візи для українців та полегшення їхніх подорожей до ЄС. Сподіваюсь, останнє рішення допоможе нам цього досягти, хоч воно й було затьмарене різкою критикою законопроекту, напраленого проти меншин, що найбільше загрожує ЛГБТ-спільноті. Ми будемо продовжувати тиснути на український уряд, який має поважати права меншин і не порушувати закону. Маю надію, що спрощення візового режиму між Україною і Європейським Союзом сприятиме тому, що українці краще розумітимуть функціонування демократії в ЄС.