ДоброЗло

 

 

Найпоширеніша реакція простих людей на те, що відбувається навколо, – подив. Рядові споживачі політичного продукту все частіше ставлять собі запитання: чому так несправедливо влаштований світ? Чому політики, яким ми віримо, дорвавшись до влади, стають негідниками? Чому ми не живемо як нормальні люди? Чи буде долар дорівнювати дев’яти гривням і чим узагалі ми завинили перед Богом?

Відповіді на всі ці запитання дали тисячі років тому в індійських ведах, книгах, «яснопочутих» святими мудрецями далекого минулого. Отже, згідно зі світоглядом індуїзму, ми зараз проживаємо так звану Калі-югу, епоху богині Калі. У «Махабхараті», епосі, який іменують «п’ятою Ведою», сказано: «у Калі-югу на три чверті переважає беззаконне». Калі-юзі характерне посилення пристрасті й неуцтва, внаслідок чого люди все далі й далі відходять від розуміння своєї справжньої духовної сутності. Це час боротьби за матеріальний добробут, тому ми такі нерозбірливі в засобах його досягнення. Нашу епоху характеризує суміш добра і зла.

 

 

Калі-юга називається Залізним часом, а кілька тисячоліть тому були ще бронзові, срібні й навіть золоті дні. В нашу епоху немає справжніх керівників, тому народ голосує не за ту людину, яку він хотів би бачити на високому посту, а за ту, яка, на його погляд, завдасть менше шкоди. З усіх відомих законів найкраще сьогодні працюють закони Мерфі: «Якщо якась неприємність може статися, вона обов’язково стається». А Мерфі, як відомо, був оптимістом.

 

Також для розуміння політичної ситуації в Україні важливо знати, що веди поділяють людей на п’ять ос­нов­них каст. Це шудри – ті, хто працює фізично фізичної праці, вайш’ї – дрібні торгівці й ремісники, кшатрії – воїни, раджі – правителі, браміни – священнослужителі. Представники кож­ної касти проходять свій життєвий шлях у колесі народжень і смертей, рухаючись від нижчих утілень до вищих. Перехід із однієї касти в іншу можна побачити й на прикладі одного життя однієї людини. Наприклад, пре­подоб­ний Нікола Святоша, Печерський чудотворець, народився в сім’ї раджів. Чернігівський князь, він був правнуком великого князя Ярослава Мудрого. 17 лютого 1106 року Нікола, залишивши сімейство, прийняв постриг у Києво-Печерській обителі. Преподобний Нікола був першим українським князем, котрий став ченцем.

 

У фільмі Акіри Куросави «Сім самураїв» головний герой розповідає про своє кастове місцеположення в цьому житті. Він малює шість самураїв і селян, яких вони зі зброєю в руках захищають. Самураїв-кшатріїв показано над селянами-шудрами, між цими двома групами головний герой малює себе – людину, народжену в сім’ї шудр. Але він обрав шлях кшатріїв. Недаремно Куросава говорить саме про сім самураїв: героїчна смерть персонажа автоматично переводить його в розряд воїнів.

 

В Індії вважають, що обов’язок нижчих – покірливо нести свій хрест. Так, великий просвітлений Махатма Ганді змушував шудр виносити за ним помиї, ще й посміхатися при цьому. Проте трапляються персонажі, котрі закликають до ­насильницької зміни природного устрою. Наприклад, італійський фашист Юліус Евола мріяв про суспільство, в якому керували б кшатрії. Але керувати – це не справа кшатрія, для цього є раджі.

 

 

Комуністи провели неймовірний експеримент, проголосивши диктатуру шудр. Бо п’ятикутна зірка в сакральному прочитанні означає людину, червона зірка – людину фізичної праці, шудру. Звичайно, більшовики обмовилися, що пролетаріат повинна очолювати прогресивна інтелігенція, але від катастрофи це не врятувало. Комуністи випустили руйнівну енергію нижчих каст і спрямували її в певне русло. Робітники і селяни, замість того, щоб виносити з посмішкою помиї та удосконалюватися духов-
но, пішли вбивати своїх панів. Щоправда, було це цілком виправдано, враховуючи той факт, що ці самі
панове не впоралися зі своїм становим – кастовим – обов’язком. Замість того, щоб допомагати простим людям нести важкий тягар Калі, вони вдавалися до неробства й купалися в розкошах.

 

Не дивина, що так само чинять і нинішні наші правителі. Крім того, є думка, що більшість керівників вищої ланки в Україні не раджі, як має бути, а кшатрії – таке відлуння більшовицького експерименту. В мирний час воїн може бути великим бізнесменом або керівником. Узагалі-то кшатріїв створили, щоб вони билися зі злом. Але оскільки (див. вище) добро й зло змішалися на рівні окремих представників дому Облонських, кшатрії б’ються один з одним. А вже як б’ються депутати Верховної Ради чи Київради, ви знаєте самі. Життєве завдання кшатрія – навчитися не боятися смерті. І, певна річ, багато громадян із задоволенням дізналися б, як народні обранці повбивали одне одного. Проте – пам’ятаєте про закони Мерфі і що тепер панує Калі-юга? Отже, як мовиться, не при нашому щасті.

 

«А що ж робити?» – запитає простий читач. По-перше, не варто забувати, що Калі-юга – це не просто час зла, а час суміші зла з добром. Тобто добро, звичайно, є, але його складно відокремити від зла, тому нічого однозначного в природі сьогодні просто немає. Наприклад, дії будь-якої людини, і політика зокрема, яким би він нам не здавався поганим, несуть у собі також щось позитивне. Крім того, не слід забувати, що негативним він нам тільки здається (адже в нас теж усе змішано), причому така картина спостерігається лише зараз. Те саме з позитивними персонажами, яких, однак, у жодному разі не варто ідеалізувати. Інакше вони буквально в один день можуть стати «негативними». Прояв Калі-юги в конкретній людині влучно описано Достоєвським: «Широка людина, дуже навіть широка, я б звузив». До речі, якщо згадаєте, найглибші художні твори показують неоднозначність окремої особистості. Розуміння сутності сучасної епохи дає мудрість і дає змогу спокійно сприймати все, що відбувається, та переживати будь-які кризи.

 

 

Богиня Калі – уособлення нинішньої епохи – виглядає на зображеннях дуже страшно. У верхній лівій руці вона тримає скривавлений меч, котрий руйнує сумніви та подвійність, у нижній лівій – голову демона, що символізує відсікання его людини. Верхньою правою рукою вона робить захисний жест, і це проганяє страх, тоді як нижньою правою рукою благословляє на виконання всіх бажань. На ній пояс із людських рук, вони позначають невблаганну дію карми. Її темно-синій колір – колір вічного часу та смерті.

 

Гірлянда черепів, якою вона прикрашена, означає низку людських втілень. Черепів точно 50 – за числом літер санскриту, криниці сили й знання. Голова, що її несе Калі, є его, ідеєю «я є тіло», яку вона знищує. Скуйовджене волосся богині Калі є таємничою завісою смерті, котра закутує все життя. Труп, на якому вона стоїть, вказує на скороминущий і нижче поставлений характер фізичного тіла. Калі – недосяжна краса, ненагороджена любов. Калі символізує вічне життя. Погодьтеся, насправді не все так жахливо. В християнській термінології функції богині Калі виконують ангели Апокаліпсису.