21 травня на космодромі японського космічного центру Танегашима відбувся запуск одразу двох космічних апаратів на борту однієї ракети H-IIA. Перший апарат, міжпланетна станція AKATSUKI (або Planet-C), прямує до Венери для проведення масштабного дослідження її атмосфери, поверхні та вулканічної активності. Еліптична орбіта довкола ранкової зірки дозволить спостерігати за хмарністю, повітряними потоками й венеріанськими грозами.
Проте другий апарат, маленький зонд IKAROS (Interplanetary Kite-Craft Accelerated by Radiation of the Sun), може виявитися важливішим за основний вантаж. Фактично він став першим виведеним за межі земної орбіти апаратом, який використовує сонячний вітер для свого прискорення. Наразі обидва апарати – і Planet-C, і IKAROS – відділилися від ракети-носія, вийшли на зв’язок із Землею та успішно виконали тестування обладнання. Також із борту Planet-С передані перші фотографії Землі з відстані більше як 250 тис. км.
Раніше, в серпні 2004-го, Японія запустила ракету S-310-34 одразу з двома експериментальними супутниками з сонячними вітрилами. Метою запуску була перевірка механізму розкриття паруса в космосі та ефективності використання сонячного вітру парусом на основі надтонкої плівки (7,5 мікрометра, це менше, ніж людська волосина). Чотирьох- і шестипелюсткові вітрила успішно розкрилися на висоті 150 і 170 км відповідно, що переконало японську космічну агенцію JAXA у можливості запуску міжпланетного апарата.
Якщо експеримент, який розпочався тиждень тому, пройде успішно, то наступним космічним вітрильником має стати набагато більший за IKAROS сонячний зонд-«квітка».