Вважає ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт під час обговорення нинішніх новацій для вищих шкіл.
«У нас давно немає безкоштовної освіти – жодна сім′я не вступає до вишу безкоштовно.Безкоштовного взагалі нічого не буває. Ми ставимося до студента, як до клієнта – клієнт повинен платити і знати, що і з кого він може вимагати», – пояснив ректор Квіт.
Нагадаємо, нещодавно Кабмін ухвалив кілька освітніх постанов, і серед них – перелік платних послуг, які можуть надавати вищі навчальні заклади.
Втім, за словами проректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимира Бугрова, «кошти будуть братися лише за додаткові послуги».
Зокрема, він виділив можливість вивчення студентами другої й третьої іноземної мов поза мовним курсом, визначеним програмою.
«Такі мовні центри будуть платними та існуватимуть виключно на засадах самоокупності», – зауважив Бугров.
На його думку, це не повинно призвести до виявів свавілля – розроблені кошториси на додаткові освітні послуги лише покриватимуть витрати на їх діяльність і прибутку не приноситимуть.
Окрім платного користування ксероксом та канцелярськими послугами, за словами освітян, самі виші визначатимуть нюанси своєї фінансової політики. Мова йде про плату за прогули – «штраф» за них може становити від 50 до 70 гривень. Однак, Квіт та Бугров зауважили – будь-яка плата за перескладання іспитів ні в якому разі не може ставати джерелом фінансового надходження до університету. Викладацьких кишень у цьому контексті вони не зачепили.
Квіт та Бугров також наголосили на основних принципах реформ, яких повинна зазнати нинішня система освіти.
У центрі будь-яких подібних змін, на їхню думку, лежить автономія університету, інтеграція науки й освіти та поширення знання англійської мови у все академічне середовище.
Унаслідок новацій очікується і зменшення самої кількості вищих шкіл, проте ці скорочення не слід розцінювати як ліквідацію вузів.
«Краще говорити про оптимізацію мережі вищих навчальних закладів», – сказав Бугров.
Як приклад, він навів розташування в одному обласному центрі трьох педагогічних закладів (Харківська область) і зауважив, що попри це, там існує проблема з педагогічними кадрами.
За словами Бугрова, в Україні 800 вишів з різними рівнями акредитації, проте багато із них не можна такими назвати.
Виходом із ситуації, на думку представників двох вузів, можна вважати… злиття кількох навчальних інституцій. Таким чином, кількість студентів та викладачів, за їхніми словами, не зміниться – скоротиться лише адміністративно-управлінський персонал. А це, у свою чергу, повинно привести до зменшення корупції.
«У Києво-Могилянській академії немає корупції. Головний капітал для нас – наша репутація», – резюмував Квіт.
Юлія Тунік-Чорна