У середу 7 травня в Букінгемському палаці чоловік британської королеви герцог Единбурзький Філіп вручив найбільшу (за сумою грошового фонду) наукову нагороду в світі – премію Темплтона. Призначається вона тим ученим, які намагаються поєднати у дослідженнях наукове начало з духовним. Адже для людства духовність людини важливіша, ніж вузькогалузеві відкриття, вважає засновник премії британський фінансист Джон Темплтон. Цього року $1,6 млн отримав професор Міхал Геллер. Польський фізик, математик і космолог у своїх працях прагне довести раціональним методом те, що Господь Бог не вигадка, а реальність.
«MADE BY GOD»
«Люди думають, що все є так, як вивчили перед першим причастям, – Господь Бог створив квіти й метеликів, себто світ у готовому вигляді, – каже Геллер. – Ми б хотіли, щоб на якомусь атомі невідомою рукою було написано «made by God», а таких слідів немає. Натомість традиційна теологія стверджує інше: творіння є не одноразовим актом, а невпинною взаємодією між світом і Богом. Полягає вона в тім, що світ в своєму існуванні залежить від Бога, – й релігієзнавці аж ніяк не виключають теорію еволюції». Слідом Бога є не лише окремі частинки світу цього – як-от життя на Землі, біологічна еволюція чи окремо взята Сонячна система. Це вся реальність, що існувала до і після Великого Вибуху, що стався 13,7 млрд років тому).
Власне, всю реальність Геллер і ставить під сумнів: «Мої теорiї не стiльки доводять iснування Бога, скiльки пiддають сумнiву матерiальний свiт навколо нас. Це наче доведення вiд супротивного». Натомість він доводить Божественне походження основоположних законів математики та фізики. «Коли йдеться про першоджерело Всесвіту, маємо поставити запитання про першоджерело математичних законів, – пояснює Геллер. – Відтак ми повертаємося до грандіозного Божого задуму Всесвіту. Основна теза моєї теорії така: якщо Всесвiт мав початок, то ми можемо припустити і те, що в нього був Творець. Щоразу під час роботи я повертався до головного питання: чому iснує Щось, а не Нiщо? У своїх працях я не шукав якусь конкретну
причину, а намагався знайти корiння всiх імовiрних причин!»
Бог створив закони … і віддався на волю випадку
У своїх висловлюваннях професор Геллер прагне бути переконливим і для ліберально налаштованих священиків, і для тих науковців, котрі не проти вислухати на конгресі з фізики один-два реферати з філософії чи теології. Критикуючи існуючу на початку ХХ ст. течію креаціоністів і пізніше розвинуту теорію «інтелігентного проекту», згідно з якою випадковість у еволюції визнавалася за конкурента Бога, Геллер посилається на слова колишнього Папи Івана Павла ІІ. «Ми не маємо права говорити, яка з наукових теорій є істинною, а яка – ні», – сказав у 1996 році Папа, виступаючи перед Ватиканською академією наук.
«Те, що в нашій ретроспективі є випадком, може бути також замислене Богом, – відповідає Геллер на закиди надто традиційних теологів. – Еволюція світу – наслідок функціонування законів природи, але до них є вкомбінована також стратегія випадків. Приміром, гравітація дозволяє зіркам творити навколо себе системи планет. Але те, що в нашій Сонячній системі саме стільки планет, – це справа випадку. Саме Бог створив закони природи й додав до них вплив випадку…»
[538][539]
МІЖ ІНШИМ
Екуменічна премія – від православних до індуїстів
Цьогорічний лауреат премії Темплтона є представником космології – науки, яка недавно переживала далеко не найкращі часи. У Радянському Союзі її адептів Матвія Бронштейна, Юрія Куркова, Всеволода Фредерікса було відправлено до таборів, оскільки на той момент знані космологічні моделі представляли Всесвіт як закінчений просторово й часово – це суперечило твердженням марксистськоленінської філософії, за якою Всесвіт повинен бути нескінченний і вічний. За офіційним визначенням, премію Темплтона Міхал Геллер отримав «за зведення мостів між наукою та релігією». Імовірно, за подібне зведення мостів були нагороджені й Алєксандр Солженіцин, Далай-лама, брат Роже (засновник спільноти Тезе у Франції), Мати Тереза і… винахідник лазера фізик Чарльз Таун. Напевно, не лише шляхи Господні невідомі, але й шляхи журі премії Темплтона. До складу якого, до речі, позмінно входять науковці й теологи різних вірувань – католики, православні, мусульмани, юдеї, буддисти, індуїсти.
ЦИТАТА
Михаїл Булгаков
«Майстер і Маргарита»
«Може, й розумно, та дуже вже не зрозуміло»
– Але, дозвольте вас запитати, – післятривожних роздумів сказав закордонний гість, – як же бути з доказами буття
Божого, яких, як відомо, існує рівноп’ять?
– На жаль! – співчутливо відповів Берліоз,– жоден із цих доказів нічого не вартий, ілюдство давно здало їх у архів. Адже
погодьтеся, що в царині розуму ніякихдоказів існування Бога бути не може.
– Браво! – вигукнув іноземець, – браво!Ви цілком повторили думку неспокійного старого Іммануїла щодо цього. Та ось курйоз: він зовсім зруйнував всі п’ятьдоказів, а потім, ніби насміхаючись надсамим собою, створив власний шостий
доказ!
– Доказ Канта, – тонко посміхнувшись,заперечив освічений редактор, – такожнепереконливий. І недарма Шіллер говорив, що кантівські міркування з цьогопитання можуть задовольнити тільки рабів, а Штраус просто сміявся над цимдоказом.
– Взяти б цього Канта, й за такі доказироків на три на Соловки! – зовсім несподівано буркнув Іван Миколайович.
– Іване! – знічено шепнув Берліоз.
Та пропозиція відправити Канта на Соловки не тільки не вразила іноземця, аленавіть викликала захват.
– Саме, саме, – закричав він, і ліве зелене око його, звернене до Берліоза,зблиснуло, – йому там і місце! Бо ж говорив я йому тоді за сніданком: «Ви, професоре, воля ваша, щось недоладнепридумали! Воно, може, й розумно, тадуже вже не зрозуміло. Над вами потішатися будуть».