28 березня 2025 року було оголошено про початок перепису та звірки Міністерством культури України мощей, які зберігаються у Києво-Печерській Лаврі. Перелік мощей, які знаходяться у Лаврі – решток видатних людей минувщини, є у багатьох джерелах, і їх перевірка проводилась неодноразово. Але, так само як і зараз, за радянських часів результати перевірок публічно не оголошувались. Або, якщо й писалось про це – то коротко, й без зайвих оціночних суджень.
До 1941 року (тобто, моменту нападу Німеччини та Радянський Союз), виходило чимало видань з назвами «Безбожник», «Атеист», в яких публікувались різноманітні репортажі, що містили інформацію про дослідження решток. Звісно, ця інформація подавалась у тенденційній та глузливій формі.
-
- Фото- та документальний репортаж про дослідження соловецьких мощей («Безбожник», 1925 рік)
-
- Фото- та документальний репортаж про дослідження соловецьких мощей («Безбожник», 1925 рік)
Київські мощі обминула ця доля (або авторові цих строк такі публікації поки віднайти не вдалось). З 1929 року, коли монастир у Лаврі був остаточно переданий державі, мощі знаходились під захистом Всеукраїнського музейного містечка. Попри це, закриті церкви, які знаходились на території цього містечка, були прикрашені різними глузливими написами. Наприклад, над входом до Свято-Успенського собору був напис: «Ченці – криваві вороги трудящих».
Ставлення комуністів, точніше – персонально Йосипа Сталіна до церкви, радикально змінилось під час Другої світової війни. Багато церков було знов відкрито. Ті, які відновились під час окупації, не закривались (а їхні священники часто не піддавались репресіям). Практично вся антирелігійна преса була закрита.
Період від 1941 до 1953 років у публікаціях отримав назву «Православного Стілінізму». Це дуже цікава тема, бо, як відомо, Йосип Сталін навчався у духовній семінарії. Й хоч він її не закінчив, але, останні дослідження доводять, що з 1941 року більшовицький вождь повернувся до релігії. Тема «Православного Сталінізму» також пов’язана з Києвом. Але про розкажемо в одній з інших статей.
Поки пропонуємо вашій увазі один з перших радянських фоторепортажів та звітів про дослідження мощей словецьких святих – засновників монастиря на острові Соловки у Білому морі. У Російській імперії цей монастир відігравав грандіозну роль у церковному житті. Але до історії України він увійшов, як найвідоміший радянський концтабір, де утримувалось чимало наших національних діячів.
«Дослідження» соловецький мощей відбулось у 1925 році за ініціативи керівництва табору. У той час там перебували й ув’язнені з України – учасники партизансько-повстанського руху.
Фотографії та акти досліджень були опубліковані у часописі «Безбожник» у 1925 році.