«За попереднім аналізом вбачається, що вищі посадові особи держави вчинили дії, які мають ознаки злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою, та статтею 366 – службове підроблення», – зазначив він.
За словами Купрія, за законопроект проголосували не 248 народних депутатів, як це зазначено в офіційних даних, а лише 141: 107 депутатів, додав правозахисник, не голосували за цей закон особисто, відтак він не є чинним.
Купрій зазначив, що також надіслав сьогодні звернення до Генеральної прокуратури України, де вимагає порушити кримінальну справу проти українських високопосадовців.
«Володимир Литвин та Віктор Янукович проігнорували вимоги Конституції і у протиправний спосіб внесли розкол в українське суспільство. За це вони повинні понести відповідальність. Незважаючи на те, що наші вищі посадові особи мають імунітет від кримінальних переслідувань, стаття 98 Кримінально-процесуального кодексу передбачає, що в цій ситуації прокурор зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи», – наголосив він.
Він також додав, що якщо український суд відхилить його позов, а Генпрокуратура не відреагує, то він має намір звернутись до Європейського суду прав людини.
Нагадаємо, Закон про засади державної мовної політики сьогодні набув чинності.
Як відомо, закон був прийнятий парламентською більшістю 3 липня й підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня.
Нагадаємо, 11 червня народні депутати з фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Одарченко та Степан Курпіль подали до Вищого адмінсуду України позов, в якому просили суд визнати недійсними результати голосування за законопроект «Про засади державної мовної політики» і заборонити профільному комітету Верховної Ради готувати його до розгляду у другому читанні. Однак, цей позов визнано таким, що не підлягає розгляду в адміністративних судах України.
Результати голосування у першому читанні за цей законопроект оскаржував у Вищому адмінсуді також дніпродзержинський правозахисник, член Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Віталій Купрій. Йому також відмовили в оскарженні цього закону. У свою чергу, правозахисник звернувся до ЄВропейського суду з прав людини.