Тут роботи як досвідчених, так і молодих фотохудожників представлено в єдиному просторі, тож їх можна з легкістю порівняти. Хай там як, а правди не сховаєш: творчі пошуки юнацтва тьмяніють поруч із кристалізованою, зрілою естетикою майстра. Ядром експозиції стала «Платинова колекція» – серія робіт чеського фешн-фотографа Роберта Вано. Всі вони виконані у рідкісній, одній із найдавніших фототехнік – платинотипії. Кожен відбиток автор переносив на папір сам, на власному балконі. На знімках Вано у різкому контрасті й великому зерні тонуть худорляві дівчата з величезними бантами, елегійні квіткові зав’язки та оголені жилаві парубки. «Нині чимало людей мають фотокамери, тож ми переглядаємо безліч знімків, і далеко не всі з них приємні. Люди виходять на вулицю, знімають безхатьків, роблять з того виставку – їм це завиграшки, бо нічого не робиться заради фото, усе взято з життя. Звісно, глядач дізнається, яким жорстоким є світ. Але я люблю створювати красиві речі», – розповів фотограф.
Молоде покоління представляють учорашні студенти: Якуб Скокан, Мартін Тума та Мілан Буреш. Проект Якуба Скокана «Лукас» відображає повсякденність десятирічного хлопчика-аутиста, позбавленого зору. Скокан зустрів Лукаса у своєму рідному селищі, провів із ним чимало часу, і кожен знімок, здається, фіксує моменти скромної біографії цього звичайно-незвичайного хлопчини. Мартін Тума у «Пейзажі апостеріорі» поставив суто формалістичний експеримент: як зміна ракурсу й одноманітність здатні вщент зруйнувати романтичний образ краєвидів, зробивши їх анонімними та ворожими. А от знята в Україні добірка Мілана Буреша «Севастополь» користується з популярної естетики урбаністичного декадансу. Саме тут, документуючи низькі життєві стандарти, Буреш унаочнює зауваження свого старшого колеги: не все, що ми переглядаємо, приємне.
