На початку 1970-х років я поїхав у Антверпен, щоб відвідати кузена свого вітчима, який оселився в цьому бельгійському місті після Другої світової війни. Кузен керував магазином-складом, в якому можна було купити, як то кажуть, «усе для життя». Якось за вечерею він поділився зі мною секретом своєї торговельної філософії. А було так, що Міша у радянських матросів, які прибували в порт Антверпена з Одеси, купував велосипеди «Україна», за кожен з яких матрос отримував пару оригінальних американських джинсів вартістю у 200 франків, які в офіційному магазині коштували значно більше і за які, повернувшись додому, він міг купити щонайменше два велосипеди «Україна». Цей велосипед у крамниці Міши можна було купити за 400 франків. Такий самий в офіційному торговому домі коштував 600 франків. Як бачимо на прикладі цієї простої арифметики, кожен на такій транзакції заробляв щонайменше 200 франків. Так Міша розумів ідею вільної торгівлі, в якій усі учасники процесу заробляють, тож усі задоволені. Ідея транзакції в розумінні президента США Трампа зводиться до філософії «гри з нульовою сумою», в якій переможець ні з ким не ділиться нагородою.
Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA) була підписана Канадою, Мексикою і Сполученими Штатами. Торгівельний союз NAFTA створив один із найбільших торгівельних блоків у світі за обсягом валового продукту. Угода набула чинності 1 січня 1994 р. Створення NAFTA призвело до усунення чи зменшення перепон у торгівлі й інвестиціях між США, Канадою і Мексикою. Під час свого існування союз приніс велику економічну користь для усіх його учасників.
Після свого приходу до влади вперше в 2016 році президент США Дональд Трамп намагався замінити NAFTA новою угодою, почавши перемовини щодо нового альянсу з Канадою і Мексикою. У вересні 2018 р. США, Мексика й Канада досягнули домовленостей стосовно заміни NAFTA на Угоду між Сполученими Штатами, Мексикою і Канадою (USMCA). USMCA набула чинності 1 липня 2020 р., замінивши NAFTA. Угода USMCA має бути переглянута в кожному зі своїх розділів навесні цього року.
Як виявилось, цього було замало в трамповій філософії «гри з нульовою сумою». Оголошене 1 лютого 2025 р. запровадження тарифів у торгівлі з Канадою (25%), Мексикою (25%) і Китаєм (10%) — це один із перших проявів жорсткого стилю зовнішньої політики Трампа з часів його повернення до Білого Дому. Принцип «Америка понад усе» відображає відверту ворожість до ідеї «міжнародної вільної торгівлі», якщо в ній немає виразно окреслених США — читай, Трампом — умов.
Словом, Трамп оголосив торговельну війну своїм найближчим торговельним партнерам на півдні — Мексиці, і на півночі — Канаді.
Що запровадження загальних 25-відсоткових тарифів у торгівлі з США означає для Канади, удесятеро меншого партнера? Канаді це загрожує економічною катастрофою. Це ймовірна економічна рецесія на рівні від 2 до 3% і збільшення безробіття до щонайменше 10% (нині воно складає 6,7%), зниження вартості долара, що не завжди приносить негативні наслідки, бо канадська продукція буде конкурентноспроможнішою на міжнародних ринках. Щоб застерегти канадійців від актів помсти, Трамп пригрозив, що якщо вони наважаться на запровадження власних тарифів на американську продукцію, США підвищить уже встановлені тарифи на канадську продукцію.
Трамп використовує тариф як тактику залякування партнера в перемовинах і водночас джерело доходу (щоб компенсувати втрачені податки, коли він знову знизить податкові ставки для мільярдерів?).
Для Канади, як видається, найважливіше зберегти спокій і єдність. На жаль, уже видно тріщини й розколи у відносинах між провінціями, що в перспективі може становити екзистенційну загрозу для канадської ідентичності й територіальної цілісності. Регіональні егоїстичні інтереси деяких провінцій можуть виявитися серйозним викликом і небезпекою. Трамп уже намагається це використати, запроваджуючи 10-відсотковий тариф на імпорт нафти й газу (переважно важкої нафти з Альберти), що зробить цю провінцію схильною до компромісів із Трампом замість того, щоб тримати єдиний фронт із так званою «Командою Канада» (решта провінцій).
Канада стоїть перед найбільшим екзистенційним викликом у своїй майже 160-річній історії.
Транзакційний інстинкт Трампа поєднується з прагненням повернути Сполучені Штати в часи, коли вони могли розраховувати лише на себе і зосереджені на собі. Тож Сполучені Штати під правлінням Трампа будуть хижим гегемоном, якому, по суті, бракує гегемонських амбіцій. Щоб домагатися свого, США замість використання мілітарної сили, будуть вести перемовини й переглядати умови силою економічного примусу (тарифи). Однак окрім параметрів цих перемовин, швидше за все поки не буде особливих причин боятися Сполучених Штатів.
Але й не буде багато причин їх поважати.
Точно не з перспективи найближчого сусіда й найвірнішого союзника — Канади.
Єдине, на що ми можемо розраховувати і про що повинен пам’ятати Трамп, так це те, що глупота знайде спосіб помститися.