Ерік-Емманюель Шмітт – людина різнобічних інтересів з найвищим коефіцієнтом корисної дії. Хотів стати композитором і передумав? Нехай, але тепер він працює з оперними лібрето і як піаніст записує диски, які згодом використовуються у постановках за його п’єсами. Викладав філософію, хоча прагнув літературного визнання? Будь ласка, в основу своєї драматургії письменник поклав сократичний діалог, коли до суті речей добираються завдяки пінг-понгу: запитання – відповідь, запитання – відповідь.
Публікацією книжок «Пан Ібрагім та квіти Корану» й «Дитя Ноя» видавництво «Кальварія» завершило роботу над перекладом прозаїчного «Циклу Незримого» (2006 року вийшла друком перша частина трилогії «Оскар і Рожева Пані»), де головні ролі делеговано дітям і підліткам, які опинилися в критичних ситуаціях. Приречений недугою Оскар розважається в лікарні складанням листів до Бога, поки безіменна медсестра не пропонує гру: кожен із десяти днів, які йому лишилися, вважати за десятиліття. Малий із захватом віддається фантазії, а його наставниця попутно викладає йому основи християнства. Каркас усіх повістей практично однаковий: світ – суцільна стіна, яку намагаються пробити смертельно хворий Оскар, покинутий батьками Мойсей («Пан Ібрагім…») і розшукуваний нацистами Жозеф («Дитя Ноя»). На їхньому шляху завжди трапляється небайдужа особа, яка подає руку допомоги. Самого ж автора рятує від закидів у дитячій безпосередності гумор, фонтануюча уява й почуття міри. Без останньої складової ці тексти ризикували б перетворитися на сентиментальну жуйку.