Продовольча та сільськогосподарська організація при ООН — Світова продовольча програма (World Food Programme, WFP) частково зупиняє свою допомогу Ємену. У нещодавньому повідомленні WFP заявила, що це торкнеться 850 тис. осіб у контрольованій хуситськими повстанцями столиці Сана. Однак припинення постачання невдовзі охопить усі контрольовані повстанцями території. Забезпечення дітей, що недоїдають, вагітних та матерів-годувальниць триватиме й далі, заявили в організації.
Таке рішення WFP ухвалила через недотримання хуситськими повстанцями домовленостей про гарантії безпеки та контроль постачання навіть після закликів організації. Голова WFP Девід Бізлі нещодавно звинуватив хуситських повстанців у крадіжках продуктів харчування, що поставляються, і маніпуляціях із їхнім розподілом на контрольованих ними територіях. У промові в Раді Безпеки ООН він заявив: «Сумно, що WFP стикається з перешкодами в забезпеченні харчами найголодніших у Ємені. Поставки ООН зникають у контрольованих хуситськими повстанцями районах, через це страждають діти, жінки й чоловіки». Бізлі також зауважив, що частково допомога пропадає й у районах, контрольованих урядом. Однак той у відповідних ситуаціях готовий до переговорів.
Читайте також: Повстанці обстріляли спостерігачів ООН у Ємені
Ситуацію в Ємені ООН описує як найбільшу гуманітарну катастрофу у світі. Кількість смертей, за найновішими даними аналітиків проекту Armed Conflict Location & Event Data Project, сягає 90 тис. Із 28 млн населення Ємену майже 11 млн забезпечує продовольством WFP. Після багаторічних боїв і катастрофічних наслідків для населення представники хуситських повстанців та уряду наприкінці 2018-го зустрілися у Швеції для мирних переговорів. Сторони конфлікту домовилися про припинення вогню та пообіцяли звільнити шлях для гуманітарних вантажів.
Хусити й уряд часто блокували поставки
У своїй промові в Радбезі ООН голова WFP наголосив, що на початку року спершу був прорив у переговорах між WFP та хуситами. Для гарантування кращого розподілу продовольства людей у скрутному становищі мали біометрично реєструвати. «Але щоразу, коли ми були за крок до реалізації цих домовленостей, з’являлася нова перешкода», — поскаржився Бізлі. Він повідомив, що його організація з часу домовленості отримала «інформацію, що викликає занепокоєння»: у результаті опитування в контрольованому хуситами регіоні Саада 33% респондентів заявили, що у квітні взагалі не отримували харчів. На телефонну гарячу лінію повідомили про 30 випадків незаконного привласнення продуктів. Окрім того, у 66% контрольних візитів працівникам організації взагалі не надали доступу.
Хусити це досі заперечують. Один із ватажків повстанців заявив регіональній новинній агенції, що WFP має припинити надсилати «зіпсовані продукти», а натомість давати гроші. Як повстанці, так і уряд уже не раз блокували поставки в райони, які вважають ворожими.
Тим часом бої між хуситськими повстанцями та військовою коаліцією, яку підтримує Саудівська Аравія, досі тривають. Протягом останніх тижнів група, яку підтримує Іран, намагалася принести війну в Саудівську Аравію: за допомогою дронів здійснили напади й знищили чи пошкодили нафтопроводи та склади озброєння. А нещодавно хусити вдарили ракетами по прикордонному летовищу та базі постачання в Саудівській Аравії. Військова коаліція Саудівської Аравії відреагувала повітряними ударами по позиціях хуситів.
Читайте також: У Ємені невідомі вбили колишнього президента країни
Від надії до розпачу
Щоб зрозуміти актуальний стан кризи в Ємені, хронологію подій слід починати від Арабської весни. У 2011 році автократичний правитель Алі Абдалла Салех мусив подати у відставку через протести. На посаду зійшов його віце-президент. Однак захистити уряд від воєнізованих груп після цієї зміни не вдалося: сепаратисти на Півдні, частини старих бойових підрозділів та групи ісламістів атакували уряд нового президента Абда Раббо Мансура Гаді на багатьох фронтах. Проте найпотужнішим ворогом уряду незабаром стали хусити, шиїтська гілка, що почувала себе в Ємені меншиною, яку утискають. У 2014-му вони напали на столицю Сана й захопили владу в північних регіонах країни. Невдовзі повстанці спробували встановити свій контроль і над рештою країни, через що президентові Гаді довелося втекти за кордон.
Саудівська Аравія, могутня сусідка Ємену, припускала, що повстанців підтримує її запеклий ворог Іран. Регіональна сила зі зв’язками з Тегераном була для шейхів надто великим безпековим ризиком, тому 2015-го Саудівська Аравія вступила у війну. Спільно з іншими арабськими державами, як-от Єгипет, Катар та Об’єднані Арабські Емірати, вона створила військовий альянс. Масованими повітряними ударами союз намагався зламати владу хуситських повстанців, щоб повернути з вигнання президента Гаді. Сполучені Штати, Велика Британія та Франція логістично підтримували ці переважно сунітські держави. За офіційними заявами Саудівської Аравії, воєнна операція мала тривати лічені тижні. Чотири роки опісля бої не припиняються й перетворили інфраструктуру, зокрема й систему охорони здоров’я злиденної арабської країни, на руїни. За оцінками Управління верховного комісара ООН у справах біженців із Ємену, близько 2 млн людей або втекли за кордон, або розсіяні по інших частинах країни як внутрішньо переміщені особи. Зараз від гуманітарної допомоги залежать 22,2 млн єменців.
Сізіфове завдання помічників
До організацій, які надають допомогу на місці, належать також «Лікарі без кордонів». Медик Крістіан Катцер координує проекти в різних частинах країни та побоюється, що через припинення постачання продовольства ООН гуманітарна ситуація стане гіршою. «Становище погіршиться переважно для тих людей, які вже й так у великій скруті», — каже Катцер. Через конфлікт із ООН доступ до гуманітарної допомоги та продовольства ускладниться, а це додатково зменшить можливості захисту власного життя та життя своєї сім’ї.
Читайте також: Арабська коаліція заявила про збиття балістичної ракети з Ємену
Із 2016-го Ємен страждає від найгіршої в історії епідемії холери. За даними ВООЗ, наразі від хвороби померло 3,5 тис. осіб, 1,7 млн інфіковані. Що гірше забезпечення вакцинами та водою, то більше хворих на холеру, пояснює координатор «Лікарів без кордонів». Лікування хвороби, за словами Катцера, особливо ускладнюється тим, що більшість населення не має доступу до медичного забезпечення. Закладів, які надають безплатну допомогу, обмаль, часто в цілому регіоні це тільки пункти «Лікарів без кордонів». Особливо скрутно сільському населенню, оскільки через інфляцію ціни на пальне дуже зросли, а на блокпостах вимагають плату за проїзд, люди практично не можуть дозволити собі поїздку до найближчої клініки. Поліпшення ситуації, за словами Катцера, ймовірне, якщо всі сторони конфлікту уможливлять доступ населення до медичних закладів.
Гуманітарна ситуація в Ємені залежить також від розвитку конфлікту між Іраном та саудитами заявляє експерт із Саудівської Аравії Себастіан Сонс. Науковець, серед іншого, працює на Німецьке товариство із зовнішньої політики (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik, DGAP) та займається вивченням конфлікту між цими країнами. «Саудівська Аравія не зацікавлена в дипломатичному розв’язанні конфлікту чи зближенні з Іраном. У хуситах уряд бачить підтримувану Іраном загрозу своїй національній безпеці», — каже Сонс. Через напруження між Ер-Ріядом і Тегераном загострюється ситуація й у Ємені, тому нові мирні переговори найближчим часом навряд чи реальні.
Оскільки Сполучені Штати не висловлюють однозначної позиції в єменському конфлікті, вплив Заходу обмежений. Зараз американський Сенат усупереч волі Дональда Трампа блокує поставки зброї на $8 млрд до Саудівської Аравії. ЄС може лише чинити тиск, регулюючи спільний експорт зброї, пояснює Сонс. Німеччина хоч безпосередньо й не бере участі у війні, але з початку року погодила експорт зброї на €1,1 млрд вісьмом країнам, які входять до військового альянсу на чолі з Саудівською Аравією. Після жорсткої критики партіями «Ліві» та «Зелені» федеральний уряд обстоював свою практику погодження як «дуже рестриктивну».
Наразі війна в Ємені, а з нею і гуманітарна катастрофа тривають. Світова продовольча програма ООН разом із припиненням поставок оголосила про можливе їх відновлення, якщо допомога доходитиме до тих, хто справді її потребує.