Багато років, ба, пів життя Джозеф «Джо» Робінетт Байден-молодший мріяв стати американським президентом. Торік він обійняв цю посаду. Сьогодні Байдену 79 років, він найстаріший президент в історії США та лідер, який наче випав із часу, особливо з його стриманим характером і минулим. Політична поляризація почалася не з Дональда Трампа. Той, хто радо був би автократом, просто довів її до піку.
Обрання Байдена мало такий вигляд, ніби США вирішили пройти детоксикацію, наче просто хотіли трохи спокою після чотирьох років накачувань допінгами. Хто, як не Джо Байден, мав подолати глибокі політичні розбіжності? Хто, як не цей вічно безпартійний сенатор, мав налагодити зв’язок між Білим домом і фактичною опозицією?
Але навіть ці питання в напруженому політичному кліматі США доброзичливо вважають «партійними». Трамп, який домінує в Республіканській партії більше, ніж будь-коли досі, завжди описував Байдена як сміховинного стариганя, який не знає, що робить, як маріонетку божевільних ліворадикалів.
Жалюгідні результати опитування
Джо Байден досить досвідчений у політиці та саморефлексійний, щоб не вважати перший рік свого президентства величезним політичним успіхом. Жалюгідні для посереднього президента результати опитувань красномовні. Нещодавно Байден переконався, якою обмеженою є його влада, а точніше, як окремі сенатори-демократи, себто «партійні друзі», руйнують президентський порядок денний. Про Джо Менчіна та Кірстен Сінема нині говорять усі.
Читайте також: Як працює російська пропаганда в ЗМІ на прикладі RT та Sputnik
А починалося президентство Байдена досить багатообіцяльно. Численними виконавчими розпорядженнями 46-й президент скасовував різні рішення Трампа. Хоча ця справа й була досить простою, бо потребувала лише підпису, однак доводила, що Байден налаштований серйозно. Наприклад, щодо повернення США до ВООЗ або Паризької кліматичної угоди. Уже в березні президент зміг запровадити ухвалений Конгресом пакет коронавірусної допомоги в розмірі $1,9 трлн. Демократи без роздумів пристали на заклик Трампа знову роздати народу гроші. Тепер Байден розсилав чеки на $1400. Нечисленних консервативних у фіскальній політиці республіканців така щедрість обурила.
Але ще драматичніше те, що велика кількість свіжих грошей підігріла інфляцію, з якою американцям тепер доводиться боротися. Ця рекордна за 40 років інфляція вже досягла 7%, що значно вище, ніж у Європі. Уряд Байдена спершу проспав цю тему, потім применшував її значення й досі не має на неї відповіді. Те, що інфляція передовсім б’є по малозабезпечених, Демократичну партію не хвилює. Від обіцянки підвищити мінімальну зарплату ($7,25 за годину) давно відмовилися.
Сталішим за коронавірусні виплати був інфраструктурний пакет на $1 трлн, який Байден провів через обидві палати Конгресу. Той, хто бачив дороги, мости й потяги найбагатшої країни світу, не кажучи вже про жалюгідні водопроводи та лінії електропередач, може подумати, що такі інвестиції — справа здорового глузду. Але в США навіть інфраструктурна програма, про яку постійно вів порожні балачки Трамп, перетворюється на ідеологічний танець. Частина республіканців укотре нагадала про «соціалізм» і «Венесуелу», де колись мали відремонтувати залізничний тунель.
Велика холоднокровність
Вихід з Афганістану в серпні 2021 року почався хаотично й поспішно, а також суперечив тому, як намагається подати себе адміністрація Байдена, — мовляв, після непрофесіоналів Трампа нарешті працюють досвідчені фахівці міжнародного рівня. Байден демонстрував рішучість і холоднокровність. Він хотів завершити 20-річну, а отже, найдовшу війну США. Прагнув домогтися того, в чому зазнали невдачі Барак Обама й Дональд Трамп. Жодне інше його рішення не наштовхувалося на такий спротив.
Раптом навіть CNN критично відгукнулося про свого героя Байдена. Президент виступив проти могутніх військових, оборонної промисловості та їхніх союзників. Водночас він виконав волю американців, які більше не хочуть жертвувати людськими життями й мільярдами доларів далеко від власних берегів. Це було сміливо та правильно. Однак тест українською кризою і можливим вторгненням Росії Байденові ще слід пройти.
Список невиконаних обіцянок президентської кампанії довгий. Центральний проєкт порядку денного Байдена — соціальний і кліматичний план — уже кілька місяців перебуває в Сенаті. Американський лідер удвічі скоротив пакет «Build back better» до $1,8 трлн, йдучи на зустріч консервативним, «поміркованим» партійним друзям. Але сенатори Менчін й Сінема залишаються впертими та стримують президента. Шанси в «Build back better» погані. Навіщо ж тоді виборці-демократи голосували за Байдена (окрім як перешкодити Трампу)?
Читайте також: Яку дезінформацію поширюють українські та російські «зливні бачки»
Менчін і Сінема також блокують скасування так званого філібастера в Сенаті (можливість тягнути час і блокувати законодавчі ініціативи шляхом необмеженого обговорення чи внесення численних правок. — Ред.). Згідно з чинним регламентом, для його подолання необхідні голоси 60 сенаторів. Це загрожує ще одному проєкту Байдена: він хоче протидіяти обмеженням у виборчому праві, зробити день виборів вихідним. Республіканці у «своїх» штатах роблять усе можливе, щоб не допустити до виборів передовсім афроамериканців. Уже 19 штатів ускладнили голосування. Те, що президенту заважають правити саме протагоністи правого крила партії, суперечить старим балачкам про те, начебто Байдену ускладнюють життя ліві демократи. Навпаки, терпінню лівого крила можна лише дивуватися. Внутрішня критика, наприклад, з боку Берні Сандерса, досі дуже м’яка.
«Ви всі думаєте, що я жартую»
Джо Байден знає Сенат як ніхто інший. Нещодавно у виступі в Атланті на захист виборчого права він наголосив на ситуації з більшістю в другій палаті. Демократи й республіканці мають по 50 сенаторів. «Це означає, що в нас 51 президент», — сказав Байден, натякаючи на блокаду з боку двох його однопартійців. На сміх у залі президент відповів: «Ви всі думаєте, що я жартую». Але це не жарт, вів він далі, «бо коли є 51 президент — стає складно». Фактично кожен сенатор має право вето.
Цей аналіз ілюструє становище Байдена через рік після інавгурації. Тепер питання в тому, що президент з цим робитиме. Незвично різка промова в Атланті й бажання скасувати філібастер вказують на те, що після першого року президентство Байдена вступає в нову фазу: менш президентську, менш уважну до інших, але рішучішу й партійнішу. Вимальовується новий Байден. Це було б сміливим маневром. Але, ймовірно, сьогодні в США більше просто не можна керувати понадпартійно.
Читайте також: The Washington Post: Речник Пентагону розповів, які військові сили США можуть розгорнути в Європі через посилення агресії РФ
Ось як сам Байден бачить свій баланс: днями на майже двогодинній пресконференції в Білому домі президент США захищав свою адміністрацію від хвилі критики. «Я не думаю, що обіцяв забагато, — сказав він. — Ми досягли величезного прогресу». Серед іншого він згадав збільшення рівня вакцинації та економічні успіхи. А республіканців у Конгресі звинуватив у політиці блокування.
Але одне висловлювання Байдена одразу викликало роздратування. Здавалося, він натякнув, що імовірні санкції з боку країн-членів НАТО залежатимуть від масштабів потенційного російського вторгнення в Україну. «Одна річ, якщо йтиметься про незначне вторгнення, — сказав Байден. — Але якщо вони справді зроблять те, на що здатні війська, стягнуті до кордону, то це стане для Росії катастрофою».
Американський телеканал CNN процитував неназваного представника українського уряду, який «шокований тим, що президент США Байден розрізняє вторгнення й повномасштабне вторгнення». Речниця Білого дому Джен Псакі намагалася невдовзі після виступу Байдена це пояснити: «Президент США чітко заявив президенту Росії: якщо російські сили перейдуть український кордон, це буде повторним вторгненням, на яке Сполучені Штати й наші союзники реагуватимуть швидко, жорстко і єдиним фронтом».