У шварцвальдській гімназії Вальдкірха це відчули, коли всюди в Німеччині ще було спокійно. Пізно ввечері 8 березня з відділу охорони здоров’я зателефонували до директора школи Бернда Цікґрафа та повідомили, що один з його учнів захворів на COVID-19. Уже в понеділок школу довелось закрити. «У наступні дні на мене стільки всього навалилося», — розповів Цікґраф у телефонній розмові з Die Welt. — Нічого не було врегульовано». Схвильовані батьки писали електронні листи й запитували, що тепер буде з учнями. Інші обурювалися через надто перебільшені, на їхню думку, заходи. Зараз гімназія працює в надзвичайному режимі, як і тисячі інших шкіл країни. У найкоротші строки організували своєрідні онлайн-уроки. Так вдасться перекрити час до Великодня. Однак як навчання відбуватиметься потім абсолютно незрозуміло. «Зважаючи на актуальні події, я сумніваюся, що після великодніх канікул звичне навчання можна буде відновити», — підкреслив Цікґраф. — Ми діємо відповідно ситуації».
Це описує сьогоднішні настрої багатьох учнів, батьків і вчителів: після першого шоку настає невідомість. Коли нещодавно Міністерство освіти ФРН наказало усім школам закритися, очевидними були лише найближчі кроки — більшість учнів та вчителів відправили додому. Навчання за планом скасоване до Великодня, контрольних робіт у цей час не буде.
Читайте також: Дозвіл грати в гольф і відкриття дитсадків. Які країни ризикнули послабити карантин
Зараз, однак, стають актуальними питання, які спершу не здавалися настільки важливими — наскільки ефективно школи можуть перекрити карантин дистанційним навчанням? Чи вдасться провести випускні атестаційні процедури, якщо перерва триватиме довше, ніж заплановано? Які нові проблеми з’являтимуться? Зрозуміло, що виклики значні, як і відмінності по країні. У школі Цікґрафа стартові умови були порівняно комфортними. Як розповів директор, там вже давно використовують цифрову навчальну платформу, до якої мають доступ вчителі та учні. Під час дистанційного навчання вчителі розміщують там завдання. Зараз його школа вже почала пропонувати учням старших класів відеоконференції. Усі екзаменаційні предмети мають проводитися онлайн. Для цього учні використовують свої власні ноутбуки чи смартфони.
Схожа ситуація і в приватних школах, як-от в гімназії Франциска в Нонненверті у федеральній землі Рейнланд-Пфальц. Там власник школи забезпечив учнів ліцензіями для програми відеоконференцій. Про це розповіла представниця керівництва закладу Сьорен Альгауз. Зараз, за винятком занять спортом, навчання відбувається за планом. Учителі можуть показувати свій екран всім учасникам як дошку. Учні так само мають аудіо- та відеозв’язок з учителем. «Якщо хтось з школярів хоче прогуляти — він просто не виходить на зв’язок», — зазначила Альгауз. Однак зараз учні мотивовані. Задоволені й батьки. «З одного боку ми забезпечуємо учням навчання, а не просто бомбардуємо їх завданнями, з іншого — шкільний день практично зберігається. Це стримує напади люті», — вважає Альгауз.
У більшості інших німецьких шкіл ситуація повністю відрізняється — до сучасного дистанційного навчання часто ще далеко. Численні директори шкіл повідомили Die Welt, що вони не використовуватимуть жодних засобів для відеоконференцій. Послуговуються натомість цифровими навчальними платформами чи обміном електронними листами. Про великі відмінності говорять і батьківські спілки. «Ситуація дуже неоднорідна, — зауважив Карстен Реес з батьківського дорадчого комітету землі Баден-Вюртемберґ. — Є вчителі, які пропонують відеоконференції, інші розсилають завдання електронною поштою і повідомляють, що вони на зв’язку. Ще хтось відправляє завдання, але на зворотний зв’язок не виходить». Анке Штаар з об’єднання батьків землі Північний Рейн — Вестфалія розповіла, що з багатьма учнями та вчителями досі не вдалося зв’язатися. У численних школах немає розсилки електронних листів, які доходили б і до батьків. Тому деяким вчителям доводиться відсилати завдання звичайною поштою.
Частково відповідальність лежить на школах. Багато вчителів ще не пройшли відповідної підготовки до онлайн-викладання. Бракує приладів, програм та навичок. Однак батьківські об’єднання часом закидають школам і надмірну відстороненість. «На жаль, є такі адміністрації шкіл, які ставлять палки в колеса власним вчителям, — вважає Карстен Реес. — Аргументують це тим, що застосування певних технологій суперечить вимогам щодо захисту інформації. Хоча вони просто не хочуть цим займатися».
Певну відповідальність несе і влада федеральних земель. Наприклад, у Баварії всі школи ще до закриття закликали перевірити, які цифрові можливості має школа та вжити відповідних заходів з підготовки до їхнього використання. Цифрова навчальна платформа, де вчителі можуть розміщувати власні курси для своїх учнів, доступна для всіх. Натомість в Нижній Саксонії не радили задавати обов’язкові завдання — до Великодніх канікул там не роздали навчальні матеріали та не надіслали їх електронною поштою.
Читайте також: Пожежа в сусідів. COVID-19 у Польщі
Часто навчання доводиться брати на себе батькам, а це призводить до чергових нерівностей. «Я припускаю, що учні, яких вдома підтримуватимуть близькі до освіти батьки, навчаться навіть більшому, ніж у класі», — зазначила Неле Макелвані, наукова співробітниця Інституту досліджень шкільної освіти Дортмунда. Натомість діти, яким вдома допомагатимуть менше, можуть відстати. Тоді як саме діти із менш привілейованих сімей потребують більше уваги, підтримки і пояснень у школі. Та цього не відбувається, коли вчитель просто розсилає завдання електронною поштою. Тому Макелвані відстоює навчальну модель, за якої вчителі перебувають у постійному контакті з учнями. Зразково це реалізували деякі школи у США. Там учнів ще на початку «коронавірусної кризи» забезпечили планшетами. Зараз навчання відбувається дистанційно — з відеоконференціями, чатами та пояснювальними відео. Від нових нерівностей застерігає і німецька Спілка освіти та виховання. «Необхідно стежити за тим, щоб не зростав зв’язок між соціально-економічним станом та можливістю отримати освіту», — підкреслив її голова Удо Бекманн. Уже тепер потрібно думати, як знову перекривати ці відмінності.
Однак міністри освіти федеральних земель зараз зіткнулися зі ще однією проблемою — часто досі незрозуміло, коли та як учні зможуть скласти випускні іспити. Щоправда конференція міністрів освіти ще 12 березня вирішила «гнучкими підходами», як-от численними додатковими заняттями, забезпечити, щоб усі учениці та учні цього навчального року змогли скласти свої іспити та отримати документи про освіту. Днями вони ще раз підтвердили ці наміри. У реальності ж багато відкритих питань. Чи будуть продовжувати або починати випускні іспити в Рейнланд-Пфальці та Гессені з огляду на «коронавірусну кризу»? Баварія та Баден-Вюртемберґ (землі, що найбільше постраждали від коронавірусу. — Ред.) оголосили, що роботи перенесено щонайменше на травень. За перенесення висловилась і Тюрингія, але дати ще не узгоджені. У Північному Рейні — Вестфалії питання іспитів має вирішиться найближчим часом. Додаткове сум’яття днями внесла міністерка освіти Шлезвіґ-Гольштейну Карін Прін (ХДС), коли запропонувала скасувати всі іспити. Учні в інших федеральних землях відразу відчули несправедливість. Під тиском сусідніх регіонів Прін відмовилася від своєї ідеї.
Анке Штаар з Північного Рейну — Вестфалії про ситуацію у своїй федеральній землі говорить так: «Ми б хотіли, щоб міністерство освіти вирішило, чи відбудуться взагалі іспити? Чи є «план Б», який дасть учням якусь можливість закінчити школу? Досі школярі та батьки у підвішеному стані».
Читайте також: Сто років виживання. Від яких вірусів постраждала Європа у XX та XXI століттях
Німецька спілка філологів пропонує покрокову процедуру для реагування на різні сценарії. «Спершу ми повинні перевірити, чи зможуть випускні іспити відбутися за планом, — запропонувала голова спілки Сюзанне Лін-Клітцінґ. — Гессен планує, що це відбудеться і в умовах кризи коронавірусу». У землях, де це неможливо, розмірковують про перенесення екзаменів. Лише коли стане зрозуміло, що усні та письмові випробування не можуть відбутися з організаційних міркувань та стану здоров’я, слід буде думати про можливі альтернативи. Наполягає на проведенні випускних іспитів цього навчального року і Спілка вчителів реальних шкіл. Її голова Юрґен Бьом наголосив: «Для цього у нас ще є час до літа, навчання починається аж у вересні. Надолужити відставання вчителі можуть прозиціями індивідуальних консультацій, якщо дозволятиме ситуація.
Гімназія Вальдкірха вважає, що політики зобов’язані якомога швидше дозволити повернутися до звичайного навчання.
«Я поважаю політика, який говорить, що потрібно закрити всі школи», — повідомив Цікґраф. — Але ще більше я поважаю політика, який зараз скаже, як ці школи знову відкрити». Однак тепер це питання цілком залежить від оцінок ризиків федеральним урядом. Для продовження діджиталізації уряд принаймні надає додаткові кошти. Для «короткострокової допомоги», спрямованої на цифрове навчання, може бути виділено до 100 млн євро з «Проекту цифрової школи». Про це заявила федеральна міністерка освіти Аня Карлічек (ХДС). У час закритих шкіл ці кошти можуть бути спрямовані на цифрове навчання по усій Німеччині. Однак за цими коштами необхідно ще звернутися.