Die Welt:«Цих людей слід покарати»

Світ
26 Червня 2020, 13:51

Минуло майже три з половиною роки, поки провідний член Трампового уряду розповів, що відбувається всередині Білого дому. Те, що колишній радник з національної безпеки написав у своїй книжці «Кімната, де все сталося. Мемуари Білого дому» («The Room Where it Happened: A White House Memoir», 2020), унаочнює прірви й, наче бомба, розірвалося в американській передвиборчій кампанії. Він не лише пояснив, що Трамп явно затримував військову допомогу Україні, щоб змусити уряд у Києві фабрикувати бруд проти демократів Джо Байдена та Гілларі Клінтон, підтверджуючи цим висновки процедури імпічменту. Джон Болтон також продемонстрував, що це не поодинокий випадок і що Трамп, очевидно, хотів використати для свого переобрання навіть китайського президента Сі Цзіньпіна.

Колишній найвищий безпековий політик Білого дому викриває незнання президента США про світ і те, наскільки далеко він готовий зайти, щоб прислужитися автократам. Розповідає, що політика Трампа, наприклад стосовно Північної Кореї, передовсім спрямована на створення шоу-ефектів задля забезпечення власного переобрання.

Білий дім довго намагався запобігти публікації книжки Болтона, яка мала вийти ще в середині березня. Автора місяцями затримували слуханнями. Те, що колишні члени уряду, які пишуть про свій час на посаді, віддають свої манускрипти на перевірку службі безпеки, щоб уникнути оприлюднення таємної інформації, — звична практика. Однак у випадку Болтона це, очевидно, було лише приводом, щоб викриття не завадили президентові в передвиборчій кампанії.

Заборонити вихід книжки Білий дім намагався навіть судовим рішенням. Тепер видавництво завдало удару у відповідь і розіслало попередні екземпляри численним американським ЗМІ. Так багато найгостріших цитат Болтона вийшли у світ і вже завдають нищівних ударів, навіть якщо Трампові вдасться домогтися чергового відкладення виходу книжки.

 

Трамп «просив Сі Цзіньпіна забезпечити йому перемогу»

Оприлюднені пасажі справді вражають. Наприклад, стосовно Трампових відносин з Китаєм. У відносинах із Пекіном Трамп завжди робив із себе прихильника жорсткої лінії, особливо в торгових питаннях. Тепер цей образ доведеться переглянути. Бо, коли йдеться про його виборчі перспективи, Трамп готовий пожертвувати національними інтересами на користь КНР.

«Просто під час торгових переговорів з Китаєм Трамп перевів розмову на майбутні президентські вибори, згадавши про можливості Пекіна вплинути на кампанію, і попросив Сі забезпечити йому перемогу», — пише Болтон. У шокуючий спосіб відходячи від американської політики щодо прав людини, Трамп навіть схвалював утиски мусульманської меншини уйгурів у Китаї, інтернованих до виправних таборів. За словами Болтона, Трамп казав, що «Сі має пришвидшити будівництво таборів, на його думку, це саме те, що потрібно». «За весь мій час роботи в різних урядах це найірраціональніша поведінка президента, яку я бачив».

Трампова поведінка багатьма рисами справді нагадує таких милих йому автократів. «Цих людей слід покарати, вони покидьки» — так, за словами Болтона, висловився Трамп про журналістів, а якось навіть наказав міністрові юстиції Вільяму Барру посадити у в’язницю журналістів CNN та переслідувати їх за законом, щоб змусити викрити джерела, які злили розмови про Афганістан. І це, очевидно, була не єдина Трампова спроба зробити юстицію служницею своїх політичних інтересів. Наприклад, президент, пише Болтон, не раз наголошував на своїй готовності припинити карне провадження, «щоб зробити милим йому диктаторам особисті подарунки». «Модель видається такою, ніби перешкоджати юстиції — цілком нормальне явище, а це неприйнятно».

Трамп начебто пообіцяв турецькому президентові Реджепу Таїпу Ердогану, що юридичні проблеми Halkbank, який порушив антиіранські санкції, зникнуть, коли він замінить відповідального прокурора часів Барака Обами одним зі своїх людей. Такі пропозиції Трамп робив і китайському президентові стосовно тиску на китайські телекомунікаційні компанії ZTE та Huawei.

На тлі цього Болтон критикував також ініційовану демократами процедуру імпічменту проти Трампа. Вона була надто вузькою і мала містити не лише аферу з Україною, а й Трампове ставлення до Туреччини та Китаю. Болтон каже, що не раз намагався зустрітися з міністром юстиції Вільямом Барром для розмови стосовно сумнівної поведінки Трампа. Однак після заборони Білого дому Болтон відмовився відповісти на запитання в ході процедури імпічменту в Палаті представників. Його пізнішу пропозицію виступити в Сенаті торпедувала тамтешня республіканська більшість.

 

Трамп не знав, що Велика Британія — ядерна держава

У книжці Болтона багато вражаючих висловлювань Трампа. Ось він хотів за допомогою військової сили захопити Венесуелу, бо «насправді це частина США». Запитував, чи Фінляндія є частиною Росії чи «свого роду її країна-сателіт», і не знав, що Велика Британія — ядерна держава. Болтон зображає відому прихильність Трампа до режиму Владіміра Путіна, де особисте змішано з політичними інтересами.

А політика розрядки стосовно Північної Кореї, яку так вихваляв Трамп, і зустріч обох керівників у Сінгапурі, за словами Болтона, були не більше ніж піар-акцією. «Трамп сказав мені, що готовий підписати беззмістовне комюніке, провести прес-конференцію для проголошення перемоги й покинути місто, — розповідає Болтон. — Мені складно назвати важливі рішення Трампа за час моєї роботи, які не керувалися б розрахунком на перевибори».

Західних союзників особливо хвилювало те, наскільки близьким Трамп був до виходу з НАТО під час літнього саміту 2018 року. «Ми вийдемо з організації і не захищатимемо тих, хто не платить», — казав Трамп Болтонові й запитував у нього, чи «хоче він зробити щось історичне». Однак Трамповим радникам таки вдалося запобігти такому радикальному крокові.

«Трамп не має чіткого курсу й неймовірно непоінформований, — пише Болтон. — Його мислення, мов група островів чи крапки, що залишає всім іншим завдання вгадувати в цьому політичну лінію чи робити із цього політику». Він змальовує картину хаотичного та недієздатного Білого дому, де всі борються проти всіх і навіть найближчі високопосадовці критикують президента. Зокрема, за словами Болтона, у розмовах з ним гостро критикував Трампа і державний секретар Майк Помпео, який публічно заявляє про велику відданість президентові.

Читайте також: Американська поліція. Перевищена сила

Перевага для його політичних супротивників

«Ти не уявляєш, наскільки я хочу звідси вибратися. Це жахливе місце роботи, скоро сам побачиш», — звірявся Болтонові шеф штабу Джон Келлі й виснажено запитував, чи був ще такий президент, бо Трамп хотів забрати доступ до таємної інформації в колишніх високопосадовців служби безпеки за те, що вони, як екс-шеф ЦРУ Джон Бреннан, критикували Трампа.

Білий дім і деякі чинні члени Трампового уряду, наприклад Барр, спростували частину змальованого Болтоном. Однак його вважають тим, хто на роботі постійно вів педантичні записи.

Значна частина того, що Болтон виклав на понад 500 сторінках, була, у принципі, відома. Трампова близькість до автократів, невігластво президента в питаннях міжнародної політики, антипатія до НАТО та західних союзників, а також слабкість його уряду доводять численні повідомлення серйозних мас-медіа. Однак Болтон додає важливі й конкретні, досі невідомі приклади. Окрім того, раніше повідомлення в ЗМІ про закулісся Трампового космосу базувалися на анонімних внутрішніх джерелах. А тепер слово вперше взяв високопосадовець Трампового уряду.

Трамп одразу спробував списати Болтона як політика. Книжка «божевільного Болтона складається з брехні та вигаданих історій», твітнув 18 червня президент. «Згірклий, нудний дурень, який тільки й хотів, що розпалити війну. Він ніколи не знав, що робити, тримався відсторонено, і я з радістю його звільнив. Справжній телепень!» Звична реакція Трампа на критиків. Як помітили деякі спостерігачі, цим Трамп зашкодив стратегії Білого дому досягти судової заборони на публікацію. Адже якщо Болтон пише лише вигадану брехню, то він не може водночас, як заявляють юристи Трампа, викривати справжні державні таємниці. Однак у цьому випадку Трампові складно атакувати репутацію Болтона. Його консервативні заслуги й компетенція безсумнівні, навіть якщо його зовнішньополітичні погляди видаються багатьом поміркованим республіканцям надто екстремальними.

Болтон роками був обов’язковим гостем консервативних ток-шоу і тому добре відомий глядачам каналу Трампа Fox News. Це ускладнює завдання затаврувати Болтона як частину антитрампівської змови істеблішменту. Тому й не дивно, що Білий дім так завзято намагався запобігти виходу Болтонової книжки. Вона може значно знизити шанси Трампа на переобрання і стати добрим стартом для його політичного супротивника.

Читайте також: Відступ перед боєм

Трамп програє в суперечці довкола міграції

Верховний суд США попередньо поклав край намаганням уряду Трампа згорнути програму захисту близько 700 тис. молодих мігрантів. Ухвалене щодо цього рішення Департаменту національної безпеки «свавільне й керується настроями», постановила днями більшість із дев’яти суддів Верховного суду. Перед тим припинення програми урядом Трампа блокували федеральні суди.

Програму заснував попередній президент США Барак Обама для захисту молодих мігрантів, що нелегально прибули до Сполучених Штатів з батьками. Переселенців, які відтоді можуть легально залишатися в США, але не можуть стати громадянами, часто називають Dreamer — мрійники. Однак судді ухвалювали рішення не стосовно допустимості програми як такої, а стосовно хибної, на їхній погляд, форми припинення програми урядом Трампа. Для гарантування цим особам правової безпеки демократи й республіканці в Конгресі мали б дійти згоди, а це за п’ять місяців до виборів малоймовірно.

Програму підтримують обидві партії. Щоправда, республіканці досі наполягали на голосуванні за програму пакетом з іншими еміграційними законами, що рішуче відкидають демократи. Трампа таке рішення розлютило. Це стало черговим випадком у низці «жахливих і політично вмотивованих рішень» суду, як прокоментував згодом президент у своєму Twitter. «Вам не здається, що Верховний суд мене недолюблює?» — написав він про переважно консервативний суд.

Кларенс Томас, один із консервативних суддів, також критикував рішення більшості колег. «Вони уникнули політично спірного, але юридично коректного рішення», — писав він. Проблема, на його думку, потребує політичного вирішення.

Читайте також: Довіра й захист

Екс-президент Обама привітав рішення

«У нас різний вигляд і різне походження, але це наші спільні цінності, які роблять нас американцями», — твітнув демократ. Він наголосив, що після листопадових виборів демократична більшість у Конгресі повинна знайти постійне рішення.