Дональд Трамп із дружиною Меланією та польський президент Анджей Дуда зі своєю дружиною Аґатою Корнгаузер-Дудою в середині червня стояли в саду Білого дому й дивилися в небо. Там кілька хвилин стрімко й гучно літав винищувач F-35. Президентські пари махали пілоту. Повітряне шоу над Білим домом було новинкою, в американських Повітряних силах не можуть пригадати, щоб колись влаштовували таку виставу на честь іноземного гостя. Повітряний спектакль був таким незвичайним, що на вулицях Вашингтона навіть зупинялись перехожі, схвильовано дивились у небо, дехто аж шукав сховище. Дональд Трамп виявив до свого гостя з Варшави особливо велику, ба навіть унікальну пошану, ставлячись до Дуди загалом дуже прихильно. Те, що Трамп і на посаді президента залишився діловим чоловіком, який хоче укладати «добрі» угоди на користь своєї держави, стало під час візиту цілком очевидним. Він продемонстрував, що з Польщею може укладати значно кращі угоди, ніж з упертою, на його погляд, Німеччиною. Принаймні для Анґели Меркель нинішній господар Білого дому ніколи не знаходив стільки приємних слів, як для польського президента. І на це є причини. Сполучені Штати роблять стратегічну ставку на Польщу.
Читайте також: Зустріч G20 : поступки США Китаю та жарти Путіна і Трампа
Як стало відомо Die Welt з американських військових кіл, США хочуть винагородити Польщу як надійного партнера й визнати роль країни в НАТО. Сьогодні Польща має більшу армію танків, ніж Німеччина, і забезпечує так званий східний фланг Альянсу. Із перспективи американців країна в схожій ситуації, як була Західна Німеччина до падіння залізної завіси. Так, Трамп підняв літак у повітря, бо Польща хоче купити 32 машини F-35, пропонуючи приблизно $80 мільйонів за одиницю. Таку співпрацю президент США винагороджує. У присутності Дуди він привітав главу оборонної фірми Lockheed Martin, яка виготовляє F-35 переважно в Техасі. «Ми дуже їм допомогли, і вони нам дуже допомагають», — сказав Трамп на спільному виступі з Дудою й одразу під час вітання похвалив купівлю F-35, звісно ж, «найкращих літаків у світі». До того ж польське замовлення американських винищувачів — це невеличка недружність до нового німецько-французько-іспанського бойового літака, який німецька міністерка оборони Урсула фон дер Ляєн вважає «великим кроком» для Європейського оборонного союзу. Послуга за послугу — це стосується і домовленості, за якою в Польщі буде додатково розміщено тисячу американських солдатів. Торік під час свого візиту до Вашингтона Дуда напівіронічно агітував за постійне й численніше перебування американських солдатів, називаючи це «Форт Трамп». І хоч Варшава не отримує очікуваного, але збільшення контингенту на тисячу солдатів їй, мабуть, удасться видати за політичний успіх. Досі США відправили до Польщі близько 4,5 тис. військових. Польський уряд хоче компенсувати Америці вартість її розміщення. Варшава готова заплатити за це $2 млрд. На початку року з’явилися чутки, начебто у Вашингтоні роздумували, чи не виставити німцям рахунок за розміщені у них військові бази. Берлін таємно підсміхався з цього, поки чинний тоді міністр оборони США Патрік Шенеген зняв ті вимоги з порядку денного.
«Відносини між Польщею та США й так тісні. Але нинішній Адміністрації особливо добре вдається знаходити відповідний тон у діалозі з Трампом», — пояснює в розмові з Die Welt Ришард Шнепф, колишній заступник міністра зовнішніх справ і до 2016-го посол Польщі у Вашингтоні. Він хоч і вважається критиком урядової партії ПіС, але розміщення американських солдатів у Польщі підтримує. Що його особливо турбує, то це позиція польської Адміністрації, яка не може стриматися від випадів проти Німеччини. «У видатках на оборону ми справді відмінник у класі», — каже він і вказує на те, що на оборону Польща витрачає 2% ВВП, а тепер оголосила, що планує збільшити видатки до 2,5%, чим, на відміну від Німеччини, яка витрачає заледве 1,3%, перевиконає так звану двовідсоткову мету НАТО. За це Трамп постійно розпікає федеральний уряд. «Але нам слід вважати, — продовжує Шнепф, — щоб ми не стали ізгоєм, якого не люблять однокласники. Наш вплив у Вашингтоні слід обертати на позитив, а не поглиблювати рів між нашими партнерами».
Польща має вплив у США не лише тому, що вона надійний партнер у військових справах, а ще й через десять мільйонів американців польського походження. Більшість їх прихильна до націонал-консервативної ПіС і завжди голосує в США переважно за республіканців. Близькості з ними Трамп шукав ще у своїй передвиборчій кампанії 2016 року. Адже у swing states — штатах середнього заходу — їхні голоси вирішальні. Нещодавно колишній головний стратег Трампа Стів Беннон сказав на польському державному каналі TVP, що без підтримки іноземних поляків Трамп ніколи не став би президентом. Тож він демонструє вдячність, не критикуючи польський уряд, який від приходу до влади у 2015-му через свою контроверсійну реформу судочинства потрапив у конфлікт із багатьма європейськими партнерами. Ще в понеділок Суд Європейського Союзу оголосив частини цієї реформи такими, що не відповідають європейському праву. У присутності Дуди репортери запитали в Трампа, чи він стурбований станом демократії в Польщі. У відповідь прозвучало очікуване «ні». «Вони, можливо, ще ніколи економічно так не розвивалися, як тепер, — сказав він про Польщу, теперішнє економічне зростання якої становить близько 5%. — Вони такі, як ми: США ще ніколи не розвивалися краще, ніж роблять це сьогодні». Дуда підтримав господаря: «Усе чудово». А Трамп полестив американцям польського походження: «Вони люблять мене, а я люблю їх, багато хто з них голосував за Трампа».
Єдність панує й щодо теми «Північного потоку-2». На зустрічі з Дудою Трамп, як завжди, гостро критикує цей проект газопроводу: «Росія отримує від Німеччини багато мільярдів доларів». Польща, яка ще задовго до правління ПіС була одним із найгучніших критиків німецької енергетичної політики, повністю підтримує американського президента. Тому Варшава хоче посилено імпортувати скраплений газ зі США. Це теж стало однією з тем під час візиту Дуди до Білого дому.
Читайте також: Трамп і Путін обговорили Україну
Розміщення американських військових у Польщі, закупівля американських літаків та скраплений газ — усе це не тільки наміри ПіС. Уже багато років майже всі польські партії бачать у цьому необхідність. Тому опозиції важко протистояти урядові в згаданих питаннях. Вона критикує лише ціну угоди. «Ця злагода на фото коштує мільярди», — каже Die Welt Войцех Пшибильський. Керівник Варшавського аналітичного центру Visegrad Insight та експерт із польсько-американських відносин натякає на те, що візит Дуди до Вашингтона має надзвичайний внутріполітичний ефект. «Звісно, ПіС матиме від цього користь», — зауважує він.
Під час виборів до Європарламенту партія здобула 45,4% голосів і з великим відривом є найбільшою політичною силою. Картинки з Вашингтона напевно додатково посприяють національним консерваторам перед парламентськими перегонами восени. Можливо, Трамп зробить своїм польським однодумцям ще одну послугу. Очікують, що у вересні, ще перед виборами, він відвідає Польщу, щоб узяти участь в урочистостях із нагоди річниці початку Другої світової війни.
«ПіС прагматична, вона підпорядковує зовнішню політику внутрішній. Кожне зовнішньополітичне рішення ухвалюється з прицілом на голоси виборців», — каже колишній посол Шнепф. Про це свідчить і те, що подробиці польсько-американських домовленостей, крім декларацій про наміри, наразі не відомі. Однак у визначеності курсу у Вашингтоні та Варшаві сумнівів не має ніхто. Експерт Пшибильський теж бачить, що Польща прагне тісного союзу зі США. Врешті, нині у світовій політиці багато руху. «Росія, а віднедавна й Китай прагнуть збільшити свій вплив у Центрально-Східній Європі. Те, що Польща, як найбільша країна регіону, у питаннях енергетичної та безпекової політики чітко стає на бік Вашингтона, — це більше, ніж політика символів», — зауважує він.
Читайте також: Die Welt: Часто Дональд Трамп таки має рацію
Суд Європейського Союзу ухвалив свій перший вирок щодо спірної польської реформи судочинства: певні її частини несумісні з європейським правом. Конкретно в цьому вироку йдеться про форсоване національно-консервативною урядовою партією «Право і справедливість» зниження пенсійного віку для суддів Верховного суду у Варшаві із 70 до 65 років. Таким чином низку немилих ПіС суддів можна було б відправити на пенсію. Польський президент Анджей Дуда зберіг за собою право в індивідуальному порядку надавати дозволи суддям, які хотітимуть далі працювати. Усе це, вважає Європейський суд, не відповідає засаді незмінності суддів, невід’ємній від їхньої незалежності. Відразу після оголошення цього вироку парламентський депутат Збіґнєв Ґриґляс, член невеличкої партії «Порозуміння», яка входить до фракції ПіС, уперто заперечував в ефірі «Польського радіо», що принципи правової держави справді є одним зі спільних стовпів Євросоюзу. Він заявляв, що питання, які стосуються юстиції, не врегульовані угодами ЄС, а отже, не є матерією, про яку мав би висловлюватися Суд Європейського Союзу.
У жовтні 2018-го Європейська комісія подала позов до Європейського суду. Кількома тижнями пізніше розпорядження вищих суддів змусило Польщу зупинити реформу. Судді Верховного суду змогли знову взятися за свою роботу. Те, що вирок Європейського суду буде саме таким, не стало несподіванкою для польських оглядачів.
Польська реформа судочинства має всеохопний характер і стосується не тільки Верховного суду. Після перемоги на парламентських виборах 2015 року ПіС спершу призначила нових суддів Конституційного суду, і це схвалив президент держави Анджей Дуда. Відтоді Конституційний суд разом із правлячою партією та всупереч вироку Європейського суду не бачить у реформах інших судів порушень польської Конституції.