Коли відчинилися двері президентського палацу в Дамаску, сирійський диктатор Башар аль-Асад теплим жестом прийняв свого відвідувача, який здолав чималий шлях. Бахаа Харірі вранці того дня прибув приватним літаком із Парижа до Бейрута. В аеропорту на нього вже чекав озброєний конвой, який супроводжував гостя останні 120 км через гори до Дамаска.
Зустріч у палаці тривала понад дві години, повідомляють ліванські медіа. Асад докладно розповідав про ситуацію в Сирії, його радше складні відносини з опозицією, а також торкався найважливішої теми вечора — відбудови країни.
Вона, мабуть, і була причиною незвичного візиту. Адже Бахаа Харірі не просто собі гість. Він із однієї з найбагатших сімей Близького Сходу і брат ліванського прем’єр-міністра Саада Харірі. Їхній батько, Рафік Харірі, також був прем’єр-міністром Лівану, 2005-го його вибухом бомби вбили в центрі Бейрута. Замовлення на цей атентат надійшло з Дамаска, багато хто вважає — безпосередньо з президентського палацу.
Зустріч сина з імовірним убивцею його батька свідчить передовсім про те, що після восьми років кровопролиття країна переходить до нової фази. І вона тісно пов’язана з бізнесом. А задля цього можна й убивство власного батька пробачити.
Читайте також: Легітимізація зла
Почалася реабілітація системи Асада. У грудні Сирію відвідав Омар аль-Башир, який 30 років править Суданом. Приблизно тоді ж у Дамаску знову відкрили своє посольство Об’єднані Арабські Емірати, незабаром це зробив і Бахрейн. Не виключено, що невдовзі Сирія повернеться до Ліги арабських держав. При цьому саме Емірати й Бахрейн вважаються найближчими союзниками Саудівської Аравії — тієї арабської потуги, що роками особливо інтенсивно боролася з Асадом, якого підтримував їхній основний противник Іран.
Руку сирійському режимові простягають смертельні вороги. Але не з любові, а через брак альтернатив. Хоча сауди та їхні сунітські союзники в Перській затоці вклали великі зусилля та значні суми в повстання проти Асада, бунтівники розбиті майже повсюдно. Це стало можливо в результаті допомоги Асаду від шиїтського Ірану, але передовсім тому, що Росія буквально розбомбила сирійську опозицію та забезпечила цим виживання своєму союзникові. Асад переможець. А переможці друзів знаходять швидше.
«Режим Асада виграв? — запитує Мустафа Каялі й помітно, наскільки цинічним він вважає таке твердження. — Режиму Асада більше немає, залишилася лише одна постать, якою попихають російські офіцери». Каялі зі старої сунітської родини з колишньої сирійської економічної та культурної метрополії Алеппо. Коли збройні сили Асада й Путіна перетворили мільйонне місто, якому понад 4 тис. років, на руїни, тікати довелося і йому. Тепер лікар живе в еміраті Катар і робить усе можливе для контактів опозиції в екзилі з критиками режиму усіх конфесій в Сирії. Він глибоко розчарований зміною курсу арабських країн щодо його Батьківщини.
Араби Перської затоки втратили в цій частині Близького Сходу багато впливу, зазначає Каялі. «Тепер вони намагаються повернутися через Сирію, але то велика помилка. Повертати її до Ліги арабських держав рано. Сенатор Ліндсі Ґрем зі США має рацію: «Ті, хто нині відновлює відносини з Асадом, чинять самогубство».
Конгрес Сполучених Штатів намагається протидіяти реабілітації режиму Асада. У четвер Конгрес ухвалив законопроект, який уможливлює додаткові санкції проти членів режиму і фірм, які з ним співпрацюють. Тепер рішення за сенатом. Білий дім несподівано висловив підтримку ініціативі, що свідчить про двозначність позиції Трампа.
Адже ще 2017-го Трамп начебто розглядав можливість убивства Асада. На саміті з Владіміром Путіним торік у липні американський президент пояснив, чого своєю співпрацею Росія та США можуть досягти в Сирії. І він не заперечив, коли Путін заявив, що війна закінчилася. Трамп прийняв те, що Асад переміг, так сприйняли це численні спостерігачі. Оголошене американським президентом у грудні цього року виведення всіх сил США із Сирії, яке обурило його військових і Конгрес, здавалося лише логічним наслідком.
Багато урядів і компаній бачать ситуацію схоже до Трампа й готуються до ймовірної відбудови Сирії. У сусідніх Лівані та Йорданії регулярно відбуваються конференції для ділових кіл, присвячені відбудові країни. Майже щотижня до Дамаска прибувають економічні делегації, переважно з країн, які вже давно підтримують режим: Китаю, Індонезії, Індії, Білорусі та Бразилії.
Читайте також: Die Welt: Зловісні плани вторгнення
Європа тут іде іншим шляхом: жодної допомоги з відбудови для територій, підконтрольних режиму, доки немає плану демократичної зміни влади. Поки що Конгресові вдається брати гору, а європейці дотримуються жорсткої позиції, реабілітують Асада хіба що частково. Лише в понеділок ЄС запровадив санкції проти наближених до режиму сирійців, серед них Самер Фоз, один із найбагатших чоловіків країни. Бізнесмен із Латакії — одна з ключових постатей у справі відбудови його країни й у питанні, як на цьому заробляти гроші.
45-річному сирійцеві належить найбільший металургійний завод Сирії, він рафінує цукор, торгує автомобілями й медикаментами. Донедавна він міг безперешкодно подорожувати Європою, бував, кажуть, і в Німеччині. У Сирії Фоз відіграє незвичну для бізнесмена публічну роль. Коли він у вересні був на економічному ярмарку в Дамаску, це широко висвітлювало державне телебачення. Фоз підтримує якнайкращі відносини з Росією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, інвестує в Туреччину й торгує з Іраном. У 2017-му його компанія Aman Group оголосила, що братиме участь у відбудові цілого району міста. Загальна вартість робіт — $312 млн.
Такі проекти показують, що відбудова, яка супроводжується повзучою реабілітацією режиму, створює в Сирії нові прецеденти й потенціал насильства у майбутньому. Уряд має закон про новобудови, який дає йому право визначати ареали забудови. Земле- й домовласники протягом року повинні довести свої права на ці володіння. Хто не зможе того зробити, втратить нерухомість на користь держави. Для людей, яким довелося втікати до інших країн, довести це практично неможливо. Тому спостерігачі попереджають, що в такий спосіб уряд заселятиме ті райони, де опір був особливо великим, лояльнішими підданими.
Читайте також: Die Welt: Путінський торг біженцями
«Асадівська система свавілля не змінилася», — каже Крістін Люттіх із німецької неурядової організації Adopt a Revolution. Попри докладну розвідку, у Сирії не вдалося задокументувати жоден випадок виплати компенсації. Відбудова передовсім слугує гарантуванню влади Асада. «До прикладу, немає жодних правових змін щодо повноважень спецслужби, — пояснює Люттіх. — У кожній установі є офіс партії Асада «Баас». Байдуже, чи на державному телебаченні, чи у водоканалі». Зараз у Сирії цементуються саме ті політичні структури, які призвели до початку громадянської війни.
Каялі постійно контактує з друзями, родичами та однодумцями в Сирії. Їхні розповіді його обурюють. «Країну захоплює мафія військових спекулянтів і відмивачів грошей, — зазначає він. — Цьому слугують і проекти будівництва. Цілі райони й передмістя Дамаска зрівнюють із землею. Про справжню відбудову можна казати, лише якщо режим буде усунуто». Він переконаний, що так думають не тільки суніти. Врешті, жертвами зміцнілого репресивного апарату є майже всі сирійці.
Насправді ж наразі немає жодних ознак того, що опозиція хоче відмовитися від опору Асаду. У другий тиждень січня Наср аль-Харірі, голова Вищої переговірної ради, яка виступає за різні групи повстанців на мирних перемовинах ООН, застеріг арабських братів: «Ми сподіваємося, що лідери арабських країн переглянуть рішення співпрацювати із сирійським режимом». Позірне умиротворення країни в регіональних припиненнях вогню було вимушене найважчими бомбардуваннями й голодними блокадами. У багатьох районах повідомляють про облави, ув’язнення та страти з боку режиму. Отже, опір, якого боїться Асад, таки є. І Мустафа Каялі твердо переконаний, що ці сили далі вестимуть боротьбу. «Кожен, хто вважає, що війну закінчено, помиляється, — каже лікар, — Сирія саме готується до другої революції».