«Страх олігархів грає Путіну на руку», пише Едуард Штайнер у Die Welt.
Боячись санкцій, олігархи переказують активи назад додому. Але навіть зважаючи на те, що це в основному грає на руку Кремлю, там їхні гроші далекі від безпеки, пише Штайнер.
За даними російських банкірів, протягом останнього року значно зріс притік капіталу до Росії. Так, за словами Євґєнії Тюрікової із Сбєрбанку, у січні притік капіталу майже потроївся у порівнянні із тим самим періодом минулого року. Серед країн походження, які вона вказала Die Welt, була Швейцарія, Австрія та я Велика Британія. Йшлося про сотні мільйонів доларів. Середня сума грошового переказу протягом року зросла із 2,3 до 3,8 млн доларів.
Хоча загалом складно підрахувати, об‘єм фінансових переказів до Росії, адже більшість банків не надає такої інформації. Хоча, як пише німецьке видання, схожу тенденцію підтверджують і в Альфа-Банку, найбільшому російському приватному банку. Інвестиційний менеджер банку Іріна Крівошеєва говорить про збільшення об‘ємів грошових переказів у чотири рази порівняно з минулим роком (загальним об‘єм зріс на 156 млн євро).
Читайте також: До краю і назад? Пріоритети 54-ї Мюнхенської безпекової конференції
«Загроза має свій ефект. Лише присутності у списку достатньо, аби західні бізнес-партнери утримувалися від укладання угод (із тими, хто є в списку – Ред). Про це говорять за закритими дверима», – пише Die Welt.
Не обов‘язково бути у санкційному списку, аби іноземні банки мали питання до своїх клієнтів із Росії. Так, як пише видання, швейцарські банки тепер будуть запитувати своїх російських клієнтів все можливе про їхні активи протягом останніх 20 років.
Все це грає на руку Кремлю, який роками намагався повернути активи російських бізнесменів до країни.
“Слабка російська економіка терміново потребує грошей. Тому Путін готовий на певних умовах повернути відомих бізнесменів, які втекли від російського правосуддя закордон», – пише Die Welt. Однак щодо цього повернення у російських бізнесменів теж є страх. Зокрема, у представників великих підприємств глибоко сидить страх, що врятовані нині кошти можуть опинитися у небезпеці завтра через непередбачуваність російського керівництва.
У недільному номері Welt am Sonntag з‘явився також матеріал, зібраний на полях Мюнхенської безпекової конференції під назвою «Чи може Урсула фон дер Лайєн очолити НАТО». Як пишуть автори статті, в НАТО розмірковуючи про те, щоб міністра оборони Німеччини Урсулу фон дер Лейєн через два роки зробити наступницею нинішнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа. Хоча в Альянсі щодо цього призначення є й свої критики.
Темою для перешіптувань на полях Мюнхенської безпекової конференції було майбутнє Урсули фон дер Лайєн. Попри те, що більшість учасників Мюнхенської безпекової конференції припускали, що вона опікуватиметься німецькою армією в наступному німецькому уряді, серед представників НАТО лунали розмови про те, що вона може стати наступницею нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберґа.
Читайте також: Матьє Булеґ: «Сьогоднішня політика Кремля скерована на збільшення вартості реінтеграції Донбасу»
Як пише видання, у вищих колах альянсу говорять про беззаперечну репутацію фон дер Лайєн. “Вона має стратегічне чуття, добре знає цю справу, усі колеги-міністри прислухаються до неї, коли вона говорить, вона також віддано допомагає меншим країнам в Альянсі», цитують журналісти Die Welt розмови у вищих колах Альянсу.
«Німеччина значно посилила свою участь в НАТО під керівництвом фон дер Лейєн. Це також завдяки міністру оборони. Вона була б чудовим вибором для посади генерального секретаря», – прокоментував виданню один із дипломатів НАТО високого рангу із важливої країни-члена Альянсу.
Проте, згідно з інформацією із кіл НАТО, поки що Туреччина має сумніви щодо вибору фон дер Лейєн на посаду нової очільниці НАТО. Проте ці сумніви, як пише видання не є непорушні. «Анкара має чіткі очікування від фон дер Лейєн, які треба виконати», коментують Die Welt джерела в НАТО.
Про одне із очікувань, які Анкара має щодо Берліну йдеться в іншому номері Die Welt, а саме про допомогу Німеччині у будівництві власного танку. Як йдеться у статті, питання участі німецьких компаній у цьому проекті залишається відкритим.
Одразу після звільнення з турецької в‘язниці німецького журналіста Деніза Ючеля прем‘єр-міністр Туреччини Беналі Їльдірім на полях Мюнхенської безпекової конференції, що він хотів би, аби Німеччина була залучена до будівництва нового турецького танку. Вигоду в цій угоді мали б обидві сторони.
Читайте також: Die Welt: підозри Касперському, отруєний політичний клімат у Польщі та майбутнє правих популістів у ЄС
Однак, як зазначає Die Welt, поки що навіть не відомо, чи одного дня взагалі дійде до твого тісного співробітництва німецьких компаній у танковому проекті. Зокрема, зважаючи на те, що в коаліційній угоді передбачені ще суворіші критерії експорту озброєння.
У недільній Welt am Sonntag також опубліковано репортаж про повернення нових правих та неофашистів до італійських політичних дебатів та домінування у них напередодні березневих виборів. Репортаж із їхньої штаб-квартири в Римі, сквоту Каса Паунд, який на разі став чималим політичним гравцем і представлено в номері
«Підйом неофашистів в Італії змушує нервувати навіть тривалих правих популістів. Вони бояться за свої голоси», – пише видання. Берлусконі, наприклад, непрямо виступив на боці останніх назвавши мігрантів “соціальною бомбою”.