Сільке Мюльґерр закликає «рятувати Європу». ЄС зараз перебуває в жалюгідному стані. Це чітко видно по демонтажу демократії в Угорщині так і страхом перед Путіними. І вина за це лежить на боягузливій німецькій канцлеркі і взагалі політичному істеблішменті федеративної республіки, який боїться відповідальності. Залишилося три місяці до виборів в Європарламент, а настрої у виборців щодо майбутнього Союзу вкрай негативні. Вже немає того захоплення, яке ще було живим не так давно. Функціонери так і не спромоглися адаптувати організацію до нових умов та продовжили керувати за старими поведінковими моделями. Навіть не надто прискіпливий аналіз покаже, що більшість питань, важливих для виживання ЄС, так і застрягли в повітрі. Хоча, мені здається, це було очевидно ще навіть десятиліття тому, що подібні виклики з’являться перед ЄС. В той же час можна чітко сказати, що поки Брюссель намагається випрацювати хоч якусь стратегію відносин з Дональдом Трампом, китайці захоплюють світ своїми новітніми інформаційними технологіями.
Читайте також: Die Welt: як Захід проспав “вставаніє з колєн” Росії, провал фінського соціального експерименту
В ЄС думали, що такі інструменти міжнародного впливу як санкції зможуть скоректувати поведінку російського президента Владіміра Путіна, але як чітко показали події в Азовському морі, на нього це не справляє жодного ефекту. І тепер, все ось це німецьке моралізаторство немає жодного значення. Те ж саме можна і сказати про позицію країни до згортання демократії в Угорщині чи розкіт популізму в Італії. Як ви думаєте чи візьмуть популісти відповідальність за майбутнє Європи? Німецькій еліті потрібно перестати припинити нескінчені дебати про ЄС та все-таки взяти його долю в свої руки. Поки вікно можливостей ще не закрилося. А нині можна з сумом констатувати – слабкість Європи полягає в боягузтві Німеччини. Про все інше не потрібно говорити, це просто не має значення, поки не вирішена ця проблема. І це дуже гарно видно по відносинах з Росією, замість жорсткої протидії агресивній політиці Владіміра Путіна, Берлін послаблює Європу своїми недолугими ігрищами з ним. І так мова йде про Північний потік -2. Тепер ключ до енергетичної безпеки країни лежить в Москві. Також нічого не можна сказати й про успіхи в протидії китайському кібер-шпіонажу. Словом, німецькій еліті потрібно швидко змінювати свої «рожеві окуляри», інакше наслідки будуть жахливими.
Читайте також: Die Welt: венесуельські тітушки, небезпечна газова залежність Європи від Росії
Тобіас Кайзер розповідає про «10 країн, які виграють від глобальної торговельної війни». З огляду на загрозу відновлення торговельних суперечок Вашингтону з Пекіном, інші гравці намагається страхувати свої ризики. Так ЄС підписав угоду з Сінгапуром про суттєве зниження митних ставок. І це лише перший крок. Відомо, що Брюссель збирається підписати аналогічні угоди з іншими країнами-членами Асоціації держав Південно-Східної Азії. Вони чекають на свій шанс отримати зиск від торгових воєн. Уряди цих країн сподіваються на приріст інвестицій. І потрібно сказати, що ці шанси досить високі. Німецькі аналітики стверджують, що АСЕАН точно отримає свою частку пирога від розподілу глобальних економічних потоків. Для цього там вже створені всі умови. Тож капітал, який вивільниться зможе тут знайти чудові перспективи. Візьмемо до прикладу той же Сінгапур, який вже хоч зараз готовий до співпраці. Його розвинена банківська інфраструктура дозволяє це якісно здійснити. До слова, тут вже й так багато глобальний фінансових та фармацевтичних корпорацій. В’єтнам теж не відстає. Ця країна може розмістити машинобудівні заводи. І стати гарною альтернативою Китаю. При цьому, якщо вже бути відвертим до кінця, саме ця країна отримує найбільший зиск від торговельної війни США та Китаю. Малайзія та Тайланд теж сподіваються стати зручною гаванню для американських грошей. Вони з легкістю можуть зайняти нішу Пекіна у виробництві електротехнічних виробів. І вони не чекають поки це станеться, а вже готують цікаві пропозиція глобальним гравцям. Китаю доведеться мати справу з сильними конкурентами.
Читайте також: Die Welt: секрети Трампа про Путіна, Північний потік – 2 як антиєвропейський проект
Павєл Локшин пише про те, що «Путін погрожує США новою зброєю». Російський президент в своєму щорічному виступі говорив не тільки про внутрішню політику а й про відносини з США. Він навіть не намагався приховати своє роздратування через розірвання Договору про заборону ракет середньої та малої дальності. При чому, на здивування Москви, Вашингтон вийшов з нього дуже рішуче, попередньо звинувативши Росію у порушенні домовленостей. Путін також підкреслив, що політика США відносно його держави не є дружньою. І чомусь Вашингтон вперто ігнорує інтереси його країни. Йому не подобається однополярний світ, який США, на його думку, хоче встановити у світі. Російський очільник не хоче стояти осторонь глобальних процесів. Він теж хоче належати до елітарного клубу. Московські стратеги були впевнені, що розгадали поведінку Трампа та його психотип. Але вони помилилися. І тому вони дуже переживають, адже він вміє дивувати. Неприємно дивувати. І через це в Росії дуже знервовані. Але російські можновладці не можуть придумати нічого кращого як захищатися презентаціями «нової смертоносної зброї». Першою була – гіперзвукова протикорабельна крилата ракета «Циркон», потім настала черга «Посейдону» – підводний ядерний дрон та міжконтинентальної крилатої ракети з ядерною силовою установкою «Буревестнік». Але тут же Путін, в притаманний йому спосіб, підкреслив, що хоче встановити з США виключно дружні відносини. Тоді не зрозуміло, для чого було демонструвати зразки новітньої зброї.