Відомий німецький колумніст Ріхард Герцингер переконаний, що Путін буде посилювати свою неоімперську політику. Договір про ядерне роззброєння закінчується. Відповідно для російського президента відкриваються нові можливості для глобальної боротьби за владу. І схоже, що там, де він вже діє, скоро перейде в наступ. Колись Барак Обама сказав, що Росія більше не є глобальним гравцем. Але виявилося так, що Москва вже досить значний період часу намагається довести зворотнє. Тому і нападає на ті території, що вимучені глобальними розбірками. Тут варто й пригадати як Кремль давно порушував Договір про ліквідацію РСМД, але виним зробив США. Зараз Москва активно підтримує авторитарні режими по всьому світу. Найбільше від кремлівської політики постраждала Україна. Саме тут путінська Росія анексувала український Крим, а на Донбасі до цих пір знаходяться її війська. Потрібно пам’ятати й про кібератаки, які були здійснені на прибалтійські країни. Там також активно нагнітається ситуація з використанням російських національних меншин. Інші країни, як от Великобританія, теж стали жертвами потужних інформаційних атак. Зрештою кампанія по виходу цієї країни з ЄС підтримувалася ресурсами російського походження. Теж саме можна очікувати і в Австрії. Російські амбіції світової держави а також активна підривна діяльність проникла навіть в США. Незважаючи на те, що розслідування спеціального слідчого Роберта Мюллера не виявило слідів кримінального злочину в діях Трампа та його команди, там є докази втручання Кремля в президентські вибори. Ба більше, розслідування показує, що ці атаки не припиняються. Але найгірше те, що в Європі сили, які протистоять Путіну, слабшають. Так, Євросоюз продовжив санкції проти Росії, але їх впроваджувати стає все важче. Багато політиків недалекоглядно хочуть відміни санкцій, до чого це призведе не важко здогадатися.
Читайте також: Що нового у справі МН 17
Боріс Кальноки пише про нову гонку озброєнь на Балканах. В Південно-Східній Європі величезними масштабами закуповують зброю. Одночасно з цим зростає напруга між різними етнічними групами. В цьому активно бере участь Росія, яка хоче посилити конфліктний потенціал на кордонах ЄС. Нещодавно Румунія заблокувала транспортування російської зброї по Дунаю в напрямку Сербії. Це був так би мовити подарунок російського народу сербському. Це значить, що Сербія збирається модернізувати свої збройні сили. А це дуже небезпечно, адже ця країна спирається на підтримку Росії, яка для вирішення своїх геополітичних питань застосувала зброю як це видно на прикладі України. Але не Сербією єдиною. В Центрально-Східній Європі повсюдно тривають модернізаційні процеси у військах. Всі країни регіону розробили та втілюють довгострокові програми розвитку озброєнь. Головну роль тут відіграє Польща, яка чи не єдина виконує вимоги НАТО щодо фінансування армії на належному рівні. Румунія теж не стоїть осторонь. Словом, країни-члени альянсу переозброюються. Росія втрачає тут стратегічну ініціативу, тому почала “дарувати” зброю сербам. Для збалансування союзниці Росії, НАТО посилює Хорватію, Албанію та Косово. Серби слабші в економічному плані і не можуть собі дозволити військове переоснащення тому і отримують “подарунки” у вигляді танків, БМП та літаків. Албанія та Косово планують створити Митний союз, в Белграді це вважають провокацією. З усього цього стає ясно, що всі країни вирішили посилити власну обороноздатність. Адже тут все може бути.
Читайте також: Революції у День бабака
Даніель-Ділан Бемер та Фрідріх Штурм описують Союз без союзників. Захід хоче безпеки в Перській затоці і бореться за виконання цього процесу. Лондон та Вашингтон готуються до операції. Тим часом у Європі затишшя. Новий міністр оборони США Марк Еспер почав готувати реальну коаліцію для протидії Ірану. Але здається, що з цієї ідеї нічого не вийде. В Європі, схоже, не збираються підтримувати ініціативу. Тож очевидно, американці розіграють коаліцію на двох з британцями. Бажання Вашингтону та Лондона зрозуміле – забезпечити транспортування сирої нафти. Раніше це планувалося як суто військова операція, але нині вектор місії змінюється. Вашингтону довелося видозмінювати плани. ВМС США патрулюватимуть ключові шляхи транспортування нафти з Перської затоки. І пропозицію Лондона про допомогу, вони сприймають як ефективне доповнення до свого контингенту. Треба розуміти, що нині стратегія американців така “ми за де-ескалацію ситуації в Перській затоці, але й готові до реального зіткнення”. Також вони залишають простір для початку переговорів. Іран теж не проти такого формату. Їх міністр закордонних справ виступив за початок спілкування з Саудівською Аравією. Напруга між цими країнами за останні роки суттєво зросла. Не стоять осторонь і представники ОАЕ, які нещодавно вирушили до Ірану, щоб обговорити морську безпеку в протоці.
Читайте також: В ім'я хіджаба
Даніель Екерт інформує про те, що бум на робочі місця в Німеччині вже закінчується. У німецькій промисловості вже з’явилися перші ознаки на звільнення працівників. Так, до прикладу, в машинобудуванні, працівники вважають, що цей процес скоро почнеться. Роботодавці готові застосувати цей інструмент для виживання власного бізнесу. За інформацією консалтингової компанії Ernst&Young робітники в Німеччині схвильовані своїм майбутнім. А причина цьому є насамперед зміна настроїв відносно майбутнього в промисловості. Якщо подивитися на весь ринок праці то це передалося всім. Інвестори закликають федеральний уряд діяти вже. Поки негативний тренд не набрав потрібної енергії руху. Компаніям теж не варто сидіти склавши руки – можна використовувати інструмент неповного робочого дня як це було під час фінансової кризи 2008-2009 роках. Ще одним симптомом циклічних та структурних змін в економіці є зниження лояльності до компанії. В результатах дослідження це чітко видно. Готовність до зміни роботи дуже висока, що свідчить про нестабільність ринку праці. Очевидно, що такі настрої це відчуття кризи, яка наближається. І Німеччині потрібно добре до неї готуватися.