Люди помиляються, а роботи — ні. Люди хворіють, а роботи — ні. Люди мають залишатися вдома (через карантин або з міркувань безпеки), а роботи — ні. Люди потерпають через COVID-19 і боротьбу з ним, а роботи ні. Ба більше: роботи завжди на місці, вони працюють цілодобово, у будні, вихідні та свята — без проблем і скарг, із коронавірусною хворобою та вакцинаційним хаосом чи без них. Саме в час локдауну вони виявилися надійною опорою в надзвичайному економічному стані. Роботи стали найбільшими переможцями в добу пандемії та шкоди від неї.
Підприємства помітили різні наслідки відсутності людей і роботів. Тому в наступні роки замінятимуть перших машинами ще швидше й масштабніше, ніж планували раніше. Це убезпечить їх від дорогої відсутності ключових осіб на робочих місцях, що менш чи більш несподівано, а отже, і непрогнозовано трапляється з людьми, але не з роботами.
Якщо глянути на сьогоднішні будні Німеччини, коли в безлюдних залах фабрик найсучасніші лінії розливу якнайшвидше та якнайточніше наповнюють мільйони ампул рідиною, на дієвість якої сподівається весь світ, стає зрозуміло, що індустрія у ФРН має успішне майбутнє. Але це буде індустрія не масового працевлаштування, а безробіття. Роботи наступатимуть не лише у секторі індустрії. Через пандемію й боротьбу з нею автоматизація та виробництво без участі людини поширюються у сфері послуг та в торгівлі. Діджиталізація й електроніка дедалі більше з’являються на місці персоналу.
Читайте також: Співбесіда з роботом
Побачити, до чого все йде, можна, наприклад, під час щоденних закупів. Магазини з оплатою готівкою майже неминуче пов’язані з особистим контактом. У пекарні, магазині напоїв чи продовольчих товарів раніше продукт обмінювали на гроші з рук у руки. Однак зараз, коли для обмеження ризику інфікування значно більше сплачують картками, покупки можна самостійно просканувати на касі самообслуговування, оплатити заправку чи за допомогою спеціального коду отримати своє замовлення в пунктах видачі, без необхідності до когось наближатися.
Alexa й Siri не лише для домашнього використання
Схожі тенденції замінити персонал автоматизованими цифровими рішеннями бачимо й у довідкових службах, у процесі замовлення й доставки, а також у клієнтській підтримці, наприклад, для скарг і ремонту. Те, що Alexa (голосовий асистент на основі штучного інтелекту від компанії Amazon. — Ред.) робить для щоденних домашніх потреб, електронні системи асистентів виконують у професійній бізнес-сфері: обробляють запити, бронювання, замовлення, консультують, працюють у галузі фінансування та страхування, їх загалом застосовують для вирішення комплексних проблем. Вони функціонують значною мірою без персоналу через команди чи цифрові сигнали.
Штучний інтелект і постійно треновані завдяки автоматичному самонавчанню, а отже, й ефективніші алгоритми заміщають людське мислення та діяльність. Наразі для Німеччини це блискуча перспектива. Адже деталі для роботів, автомати й машини треба виробляти, а в цьому німецька індустрія лідирує. Коли йдеться про якість і точність, ефективність та економічність, то у ФРН досі найкращі у світі фірми в галузі машинобудування, розробки устаткування й автоматизації, а також передові приводні й вимірювальні технології та засоби керування. Хоча, наприклад, у Kuka — європейському лідері ринку з Аугсбурга — дедалі більших обертів набирають іноземні власники (у випадку Kuka це китайський концерн Midea). Отже, зважаючи на стрімке зростання попиту на роботів, німецька промисловість має шанс на величезний кусень пирога.
Наступ роботів буде корисний і клієнтам, а отже, й усьому населенню. Адже наскільки розумнішими стануть алгоритми й автомати, настільки точніше і якісніше та, зрештою, і більш орієнтовано на клієнта вироблятимуть продукти, надаватимуть послуги та обслуговуватимуть споживачів. У майбутньому буде щоразу менше причин для неточних довідок, не найвищої якості та не найкращих умов купівлі й доставки. Пояснення та вибачення буде наперед дискваліфіковано як недолугі відмовки.
Індустрії майбутнього потрібно менше працівників
Для ринку праці роботизація та автоматизація передбачають драматичні зміни. Продуктивність праці зростатиме. На практиці це означає, що індустріальне створення вартості відбуватиметься через залучення дедалі більшої кількості роботів і дедалі меншої кількості людей (які насамперед контролюватимуть процеси). Ті, хто працює з роботами, можуть сподіватися на вищу оплату. Однак ті, кого машини витісняють і заміщують, утрачають роботу й дохід. Роботизація, звісно, забезпечить багато нових можливостей заробітку. Але за всього оптимізму, дві жорсткі реальності гарантовані.
Читайте також: Магазин на колесах, роботи-офіціанти та розумне взуття
По-перше, промисловість майбутнього ніколи не потребуватиме стільки робітників, як колись. Технологічний прогрес так сильно здешевив виробництво, що з погляду мікроекономіки більше немає жодного сенсу використовувати людей, хіба що зневажаючи всі сучасні мінімальні стандарти оплати та ставлення до найманих працівників, чого, однак, із нормативних причин ніхто не мав би навіть розглядати.
По-друге, більшість нових робочих місць з’явиться у сфері послуг. Але вона відзначається тим, що продуктивність праці дуже багатьох працівників зростатиме не так швидко, як це відбувається в індустрії (для тих небагатьох, які ще взагалі потрібні поруч із роботами!). Наприклад, доглядальники, які гостро необхідні в суспільстві, що старіє. Тут технічний прогрес досягає своєї природної межі. Важко організувати гідний догляд за старшими й немічними, якщо доручати щоденну рутину, особистий контакт, емпатію та духовну підтримку роботам і машинам.
Також не вдасться підвищити продуктивність праці і в дитячих садках та середніх школах. Та й як? Звісно, можна збільшити кількість дітей чи підлітків на вихователя або вчителя. У статистиці це позначатиметься як підвищення продуктивності праці. Проте на практиці якість залучення в догляд і навчання погіршиться, а не покращиться, якщо замість 15 дітей у класі чи групі їх буде 30.
Деякі види праці пастимуть задніх
Наступ роботів розділить суспільство. Ті, хто вдосконалюватиме свій людський капітал (матиме кращу освіту, яка означатиме більше ексклюзивних знань і специфічних навичок), витримають конкуренцію. Він чи вона або разом із роботами або перед ними (себто в розробці, програмуванні, вдосконаленні та застосуванні) краще зароблятимуть. Або не прямо користатимуться з позитивних наслідків роботизації — вищої продуктивності праці, яка для власників роботів означатиме кращий дохід, а для ще зайнятих у виробництві працівників — вищі зарплати.
Зростання доходів і зарплат в індустрії буде на користь і тим найманим працівникам, що надають дорогі послуги, за які є висока готовність платити: як-от у дослідженнях для інновацій, у спецпроцедурах галузі охорони здоров’я, у сфері освіти за привабливі пропозиції кваліфікації, у мистецтві, культурі та професійному спорті, а також у простих індивідуальних послугах відповідної якості.
Читайте також: Чи замінить штучний інтелект психотерапевтів?
Усі інші відстануть. Працівники сфери послуг, продуктивність праці яких якщо і зростатиме, то надто повільно, не зможуть сподіватися на велике збільшення платні. За таких умов багато працівників цієї сфери у догляді, охороні здоров’я, соціальних установах, продовжених групах і дитячих будинках, поліції, охоронній та екстрених службах хоч і матимуть (нову) роботу і, можливо, навіть зароблятимуть трохи більше, ніж раніше, проте все одно пастимуть задніх.
Ринок праці й соціальна політика мають негайно взятися за процеси розшарування суспільства, які вимушено йдуть у парі з розумними роботами, автоматами й машинами, здатними до самонавчання. Якщо випустити це з уваги через клопоти з коронавірусною хворобою та боротьбою з ним і не взятися за вирішення цього питання, воно може помститися швидше, ніж здається.
Без підвищення оподаткування власників роботів і відчутного зниження податків і зборів із невисоких зарплат суспільство розколеться. І тоді в Німеччині також не варто буде дивуватися, що новою нормою (після) коронавірусної епохи стане не солідарність, а поляризація.