«У шафі ховається монстр», — жаліється дитина, коли батько вкладає її в ліжко. Той заспокоює її: жодних монстрів. Але в темряві з шафи вилазить чудовисько. «Монстр справді існує, не залишайте свою дитину наодинці зі зміною клімату», — так закінчується ролик від Fridays for Future.
Ці попередження дієві. Починає з’являтися напрямок «кліматичних психологів». Хвилювання через глобальне потепління викликало у дітей психологічний синдром «екостраху», наголошується у звіті American Psychological Association.
Дітей дедалі більше охоплюють страхи і сум через зміну клімату. Вони інтерпретують екстремальні погодні умови як помсту природи, підтверджують британські психологи, які з цією метою заснували Climate Psychology Alliance. Згідно з усесвітнім опитуванням Yougov 2019 року, майже половина респондентів вірить у вимирання людства через глобальне потепління. Однак кліматична рада ООН у своєму шостому звіті про зміну клімату, опублікованому на початку серпня, не підтверджує таких побоювань. У звіті йдеться про те, що разом із індустріалізацією людство запустило ризиковану зміну клімату. Парникові гази спричиняють глобальне потепління з наслідками для погоди: посилюються спека і зливи, тануть льодовики, підвищується рівень моря, зростає ризик екстремальної погоди.
Але кліматичний звіт ООН також показав, що досі лише невелику частину екстремальних погодних умов можна пов’язати зі зміною клімату. З огляду на це ООН опиняється перед комунікаційною дилемою: негативні наслідки глобального потепління вчені прогнозують на майбутнє. Щоб довести серйозність зміни клімату, необхідно «знайти способи перебільшити загрозу», рекомендував 12 років тому лауреат Нобелівської премії в галузі економіки Томас Шиллінг.
Доповідь Всесвітньої метеорологічної організації ООН не відповідає науковим вимогам
ООН, схоже, прислухається до поради. Минулого року управління Організації Об’єднаних Націй з питань зменшення небезпеки стихійних лих (UNDRR) опублікувало звіт про те, що зміна клімату призвела до більшої кількості стихійних лих. Світові медіа поширили цю новину, однак вона суперечила науковому погляду.
Читайте також: Клімат творить історію: зміни кліматичних безпосередньо впливають на людську життєдіяльність
Цього тижня метеорологічне агентство ООН WMO посилило тиск. «Кількість погодних катастроф, викликаних зміною клімату, за останні 50 років зросла вп’ятеро», — пише кліматичний підрозділ ООН. Це спричинило великий резонанс в інформаційному просторі. Але й цей звіт є ненауковим, коментує дослідник довкілля Роджер Пілке-молодший з Університету Колорадо, який уже 25 років вивчає зв’язок погодних катастроф і зміни клімату. «Сумно бачити, що WMO публікує такий жалюгідний звіт», — говорить Пілке. За його словами, ця доповідь не відповідає жодним науковим вимогам. Хоча екстремальні погодні явища справді завдають значно більше шкоди, ніж раніше, це пояснюється трьома різними факторами, а не лише зміною клімату. Для порівняння впливу екстремальних погодних умов вчені використовують економічні дані: страхові компанії визначають збитки від стихійних лих. З 1980-х років витрати значно зросли, у цьому звіт WMO має рацію. Проте зростання збитків від стихійних лих можна пояснити, по-перше, знеціненням грошей (той-таки збиток через інфляцію зараз значно відчутніший, ніж раніше).
Суттєво зросла кількість населення світу
З іншого боку, в записах відсутні численні попередні катастрофи: дані про стихійні лиха минулих десятиліть ненадійні, заявляє Центр досліджень походження лих (Centre for Research on the Epidemiology of Disasters), на даних якого ґрунтується звіт WMO. Невизначеність почалася вже незадовго до зламу тисячоліть, багато стихійних лих не включили у звіти, лише тому варто очікувати зростання завданих збитків.
Збільшення кількості населених пунктів — перше пояснення того, що погодні умови спричинюють більше шкоди. З 1980-х років населення світу зросло на три мільярди людей, тому погодні явища завдають значно більших збитків, до того ж значно більшим населеним пунктам, ніж раніше. Окрім того, світ нині багатший, ніж будь-коли досі: довкола більше майна.
Стрімке зростання кількості будівель та інших матеріальних об’єктів за останні десятиліття призводить до того, що зараз ураган такої самої сили, як і раніше, зачіпає більші населені пункти, спричинюючи більше шкоди.
Результат наукових досліджень завжди був однаковим: впливу зміни клімату на глобальні збитки від погодних катастроф досі не виявлено. Хоч погодні катастрофи й обходяться дедалі дорожче, завдаючи суттєвіших збитків, проте зростання міст, інфляція та відсутність даних про минулі збитки можуть бути поясненням такого зростання.
Дослідження Пілке демонструють, що збитки від стихійних лих порівняно зі зростанням добробуту з початку 1990-х років навіть знижуються. Нині з урахуванням інфляції та зростання обсягу цінностей екстремальна погода завдає менше шкоди, ніж раніше, вплив зміни клімату на суму збитків практично непомітний.
Світ стає багатшим, міста стрімко ростуть, водночас погодні катастрофи знищують лише невелику їх частину, — підбиває підсумок опубліковане у фаховому виданні The Lancet дослідження на основі даних компанії перестрахування Munich Re. Ця тенденція характерна як для багатих країн, так і, ще яскравіше, — для бідних.
Особливо помітна позитивна тенденція на прикладі кількості жертв: через екстремальні погодні умови загинула лише десята частина від тієї кількості людей, що гинули сто років тому, і це попри те що звідтоді населення світу зросло майже вчетверо. Ризик загибелі людей за екстремальної погоди надзвичайно знизився.
Читайте також Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель
Технологічний прогрес знижує вразливість до екстремальних погодних умов, наприклад, будівництво дамб, дренажів і систем попереднього сповіщення. Як пише журнал Global Environmental Change, такі запобіжні заходи мали величезний ефект. За винятком хвиль спеки, всі види погодних катастроф впливали менше, ніж раніше. Урагани, різноманітні повені, холод і посуха — число загиблих порівняно з кількістю населення планети, що постраждало від екстремальних погодних умов, скоротилося. Попри глобальне потепління.
Що заможнішою стає країна, то менш вона вразлива до впливу погодних умов. Але і в бідних державах уже помітно, що було вжито заходів для захисту від погодних катастроф: наприклад, у Бангладеш, незважаючи на швидке зростання кількості населення, внаслідок природних катастроф гине значно менше людей, ніж раніше.
Деякі дослідники захоплюються прогресом. «Ми виявили, що кількість загиблих від штормових повеней з 1960-х років скоротилася», — написали два кліматологи 2018 року в Environmental Research Letters.
Читайте також Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети
Це «вражає», бо за цей час кількість населення світу зросла приблизно вдвічі, а якщо порівняти з 1900 роком — ушестеро. Втішну динаміку вони пов’язують передовсім з поліпшенням якості споруд і сучасними технологіями попереднього сповіщення. Однак те, що екстремальні погодні умови зараз менш небезпечні, ніж раніше, не означає, що зміна клімату не має небезпечного впливу. Доведено, що глобальне потепління змінило погоду, і деякі види екстремальних погодних умов частішають, навіть якщо це поки що не впливає на загальний баланс збитків. Екстремальні явища трапляються рідко, ми не можемо говорити про сталий тренд, кілька випадкових подій не спотворюють загальної картини, для висновків потрібен час. Але глобальні баланси збитків страхових компаній сягають лише 1980-х років. Окрім того, в бідних країнах збитки від погодних умов у даних страхування менш помітні, бо застраховано менше об’єктів — це також проблема статистики. Підвищення частоти хвиль спеки не має особливого фінансового впливу, але зі зміною клімату вони, безсумнівно, інтенсифікуються.
Тим не менш, позитивний баланс збитків, спричинених атмосферними явищами, пропонує людству важливий урок, вважає дослідник довкілля Пілке. Він підкреслює, що боротьбу зі зміною клімату необхідно провадити за кількома напрямками: приклад останніх десятиліть демонструє, що населені пункти мають краще адаптувати свою інфраструктуру до погодних ризиків. Ефективні засоби захисту та попередження про природні лиха можуть запобігти нічним жахам у дітей.