Це повідомлення здивувало навіть інсайдерів: 19 травня міністр оборони Польщі Маріуш Блащак опублікував у твіттері зображення турецького БПЛА типу Bayraktar TB2. З польським прапором і емблемою польських військово-повітряних сил на фюзеляжі та кермі висоти. «Незабаром будуть хороші новини», — написав до фото міністр.
Справді, лише за кілька днів Блащак вилетів у Анкару в складі делегації президента Анджея Дуди. 24 травня він разом із шефом компанії-виробника зброї Baykar Галуком Байрактаром і в присутності Дуди та президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана підписав угоди про купівлю 24-х ударних дронів. Перші шість Польща має отримати вже у 2022 році. Кажуть, що польська й турецька сторони кілька місяців вели таємні переговори. Слухань чи публічних дебатів про дрони, як це вже багато років триває в Німеччині, у Польщі не було.
Читайте також: Замінити труби кораблями
Тобто минуло лише кілька днів від оголошення про купівлю до укладення польсько-турецької угоди, внаслідок чого Польща — член ЄС і НАТО — раптом стала однією з небагатьох країн, здатних застосовувати ударні дрони. «Тепер Польща належить до ексклюзивного клубу», — каже Ульріке Франке, спеціалізована на дронах експертка з безпеки в Європейській раді з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations, ECFR) в інтерв’ю Die Welt. Після Франції, яка застосовує американські безпілотники, Польща стане другою країною ЄС, яка матиме відповідні системи. Це значно посилює безпеково-політичну позицію Варшави в Європі. Оскільки вона забезпечує так званий східний фланг НАТО, Польща в будь-якому разі вважається військовим важковаговиком. Вона одна з небагатьох країн, які регулярно витрачають 2% ВВП на оборону, а отже, виконують план НАТО. Польський уряд навіть прагне підняти цю позначку до 2,5%.
Сигнал за межі ЄС
Придбанням ударних безпілотників Варшава тепер підкреслює свою претензію на рівнозначного партнера таких великих країн ЄС, як Франція чи Німеччина. Водночас ФРН навіть не може застосовувати бойові БПЛА.
Проте значення польсько-турецької угоди про дрони виходить за рамки Польщі та ЄС. Це також сигнал для Росії й Сполучених Штатів. Адже Польща — один з основних у світі покупців озброєння та військової техніки виробництва США після Саудівської Аравії.
Особливо після перемоги національно-консервативної партії «Право і справедливість» (ПiС) на парламентських виборах 2015 року для модернізації своїх збройних сил польський уряд покладався майже лише на контракти з Вашингтоном. Зокрема він вирішив закупити 32 винищувачі F-35 вартістю $6,5 млрд. Тривали переговори й про закупівлю американських безпілотників. Однак тепер цього, імовірно, вже не буде.
Варшава інвестує близько $270 млн у турецький продукт, зокрема в радари, станції управління, логістику, ракети і трансфер технологій. Так польський уряд показує США готовність змінити своїх партнерів у питаннях озброєнь, якщо він незадоволений певними принциповими рішеннями. Зараз у Варшаві величезне невдоволення Вашингтоном, а особливо президентом США Джо Байденом. Після американської заяви про відмову від санкцій проти компанії-оператора «Північного потоку-2» довіра до заокеанського партнера похитнулася. Польща — найгучніший критик німецько-російського газогону. Варшава вбачає в ньому загрозу європейській енергетичній безпеці й засіб шантажу Кремля. Досі Польща бачила в США підтримку в цій справі.
Придбання Польщею безпілотників спрямоване також на адресу Росії. Москва завжди була окремим пунктом польської безпекової політики. Ніхто в ЄС не застерігає щодо агресивної російської зовнішньої політики енергійніше, ніж Польща. Зусилля Варшави щодо переозброєння спрямовані й на стримування РФ від гібридної війни, яку та веде проти України.
Читайте також: Оборона за Байденом
Дивовижний ефект безпілотника
Зважаючи на це, турецький Bayraktar TB2 — не просто якийсь дрон; турецька армія вже застосовувала його в Сирії проти російської зброї, такої як зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1». Тому в Москві помітили польську покупку.
Армія Азербайджану також застосовувала TB2 проти Вірменії в торішній Нагірно-Карабаґській війні. Для турецької оборонної промисловості це був показовий виступ. Операція також «вразила багатьох експертів з безпеки у Варшаві», — зазначив Марек Свєрчинський, військовий експерт польського аналітичного центру Polityka Insight у розмові з Die Welt. Турецькі дрони вже продали Україні, тепер їх купила й Польща.
«Продаж Bayraktar — успіх для Туреччини. Уперше Анкара продала безпілотник члену ЄС і НАТО», — пояснила Франке з ECFR. Для Туреччини це питання статусу. Країн, які експортують дрони, небагато. «США та Ізраїль уже давно в цьому бізнесі, їх вважають технологічними лідерами, — зазначила Франке. — Однак обидві держави довго були дуже стриманими щодо експорту ударних БПЛА. Тому Китаю й Туреччині вдалося стати провідними країнами-експортерами дронів».
Читайте також: Брак волі. Чому європейці не знають, як упоратися з Росією
Польсько-турецька оборонна угода для Туреччини може бути навіть більшим успіхом, аніж для Польщі. У Варшаві луна від неї двояка. «Врешті, кожна велика країна, яка хоче мати безпеково-політичну вагу, володіє дронами», — підкреслив Свєрчинський. Водночас військовий аналітик також критично дивиться на придбання Bayraktar TB2. Схоже на те, що міністр оборони Блащак імпульсивно ухвалює рішення, скаржиться Свєрчинський. «Стратегічної концепції в польських закупівлях я не бачу».
Свєрчинський наголошує, що Польща з 2010 року розвиває власну програму дронів. А саме проєкти Zefir і Gryf, дрон середньої дальності, який можна порівняти з Bayraktar TB2. Польська інспекція з озброєння торік підтвердила завершення «аналітико-концептуальної фази» їхньої розробки. Купівля турецьких дронів тепер може стати регресом для польської промисловості.
Країни ЄС не виробляють власних БПЛА
«Купівля безпілотників за кордоном не обов’язково суперечить власній програмі дронів», — також зазначила Франке. Адже розробка БПЛА — довгий процес. Якщо країна хоче якомога швидше мати на озброєнні ці системи, у проміжній фазі вона цілком може придбати їх за кордоном. Якої індустріально-політичної стратегії дотримується Польща, не зрозуміло. Але обсяг угоди з Анкарою свідчить про щонайменше середньострокову співпрацю. Хоча Туреччина, як і Польща, є членом НАТО, водночас країною авторитарно керує президент Ердоган і її вважають складним партнером.
Щоправда, невідомо, чи отримала б Польща європейську пропозицію. Адже партнерські країни ЄС також не мають власного продукту.