З самого початку повномасштабної війни в Україні країни Балтії та Польща неодноразово висловлювали побоювання щодо можливого російського нападу, адже їхнє географічне розташування не дозволяє думати, що війна триває «десь там», натомість вона зовсім поруч. Останнім часом тривога зростає, тому, зокрема, Литва хотіла б, щоб на східному фланзі було набагато більше німецьких солдатів, проте поки Німеччина не поспішає виконувати обіцянку, Вільнюс будує нові домовленності з Варшавою.
Нещодавно президент Литви Ґітанас Науседа дав інтерв’ю литовському телеканалу TV3, де розповів про телефонну розмову зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. За словами Науседи, польський президент зробив йому дуже цікаву пропозицію: «Більше поляків у Литві» – одна зі стратегічних цілей його країни, – сказав він. Це може бути як ротація, так і постійна дислокація військовослужбовців. А 20 червня відбувся щорічний виступ литовського президента перед парламентом: «Разом з президентом Польщі Анджеєм Дудою ми почали діалог щодо плану навчань з польськими збройними силами в нашій країні, включаючи оборону Сувальського коридору», – заявив Науседа, про це пише німецьке видання Die Welt.
Читайте також: Шпигунські скандали у ФРН: Російські кроти в німецьких норах
Сувальський коридор — це вузька територія між Білоруссю і Калінінградом, який є російським ексклавом. Ця територія вважається слабким місцем Північноатлантичного союзу. Існують побоювання, що російська армія може відносно швидко відрізати Балтійські країни від решти НАТО через цей коридор у разі війни. Тож після інтерв’ю та виступу Науседи експерти з безпеки все частіше висловлюють припущення про розміщення польських військ у балтійській країні Польща претендує на лідерство серед країн Центральносхідної Європи та модернізує свою армію швидше, ніж жодна інша країна НАТО: цього року військові витрати становлять 4%, а наступного року вони мають зрости до 5%. Але для федерального німецького уряду ця подія є пікантною, адже з 2017 року Німеччина є так званою країною-лідером місії «Посилення передової присутності НАТО» (EFP) у Литві.
«Не виключено, що Польща витіснить Німеччину з Литви в середньостроковій перспективі або що литовський уряд втратить інтерес до поглиблення співпраці з Німеччиною у сфері безпеки. У такому випадку провідна європейська держава Німеччина, яка пообіцяла убезпечити східний фланг НАТО, буде ослаблена», — вважає Die Welt.
Бундесвер вже очолює в Литві багатонаціональний контингент з 1500 військовослужбовців. Однак з тих пір, як Росія напала на всю Україну, литовцям цієї присутності більше недостатньо. Вони вимагають, щоб Німеччина збільшила свої війська до 3000-5000 військовослужбовців.
Велику роль у зміні попередніх підходів до безпеки в прикордонних країнах НАТО відіграли військові злочини з боку Росії. До сих пір принцип місії НАТО в регіоні полягав у так званому «стримуванні за допомогою покарання». Це означає, що підрозділи, дислоковані в Литві, повинні були діяти як «опорний пункт» у разі нападу, поки НАТО, нарешті, не завдасть удару у відповідь на повну силу через кілька днів або тижнів. Таким чином, було розраховано, що в разі війни російські солдати спочатку окупують територію Литви. Однак після того, як світ побачив наслідки «руского міра», цю стратегію більше не розглядають. Зараз у Литві говорять про так зване «стримування через відмову» – росіяни взагалі не повинні вторгатися на територію Литви, тож для справжнього стримування країні необхідно мати більше підрозділів і важкої техніки.
Читайте також: Між запереченням коронавірусу і закликами до путчу: звідки у ФРН взялися «райхсбюрґери»?
Ще влітку минулого року здавалося, що Олаф Шольц розумів саме це. 7 червня 2022 року він разом з литовським президентом підписали спільне комюніке, у якому говорилося, що Німеччина готова «очолити в Литві сильну і боєздатну бригаду, призначену для стримування і захисту від російської агресії». Як наслідок, пройшло трохи більше року, німці щойно перекинули до Литви так званий командний склад, що складався трохи більше ніж з 30 чоловік. І хоча Науседа, як вірний друг Німеччини, публічно хвалить німців за їх відданість справі, частина політиків у Вільнюсі все більше розчаровується у їхній повільній політиці.
З початком повномасштабної війни в Україні Варшава неодноразово випереджала Берлін у питанні поставок зброї. У польській столиці чимало людей вважають, що зухвала політика польського уряду вплинула на те, що Німеччина вирішила врешті відправити танки Leopard-2 в Україну. Марек Свєрчинськи із аналітичного центру Polityka Insight пояснює: «Посилення участі Польщі, а також розширення польсько-литовського співробітництва мають сенс. Нарешті, розрив в Сувалках повинен бути захищений, бажано з обох сторін кордону». Він також додав у коментарі Die Welt: «Ми повинні враховувати, що з минулого року роль Білорусі змінилася. Країна, безумовно, є елементом путінської “неоімперської машини”», – пояснює він. Фактично, в ході російських навчань «Захід» в останні роки польські міста Білосток і Варшава були потенційними першими цілями на території НАТО, пише німецьке видання Die Welt.
Всі ці розрахунки показують, що держави Східної та Центральної Європи, які вважають, що Росія є для них загрозою, і які протягом багатьох років застерігали Німеччину від залежності від Москви, готові, якщо є сумніви, організувати свою безпеку навіть без участі ФРН — провідної європейської держави, підсумовує Die Welt.