Die Welt: Політичне майбутнє Урсули фон дер Ляєн на волоску

Світ
8 Грудня 2021, 11:18

Середа в Брюсселі була похмурою та дощовою. Для президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн це був чорний день: багато що вказує на те, що 24 листопада почався кінець її багаторічної успішної політичної кар’єри.

А йшлося ж лише про кілька рядків у коаліційній угоді Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), «Зелених» і Вільної демократичної партії (ВДП), яку представили в Берліні в середу, 24 листопада, при­близно о п’ятнадцятій годині. У ній зазначено: «Право пропозиції кандидата на єврокомісара чи комісарку має Союз 90 / «Зелені», якщо голова комісії не з Німеччини». Дослівно це означає: через майже три роки ця партія від імені уряду Німеччини буде уважно відстежувати та контролювати процес можливого переобрання християнської демократки, але якщо фон дер Ляєн не переоберуть, буде готова негайно призначити комісара ЄС із власних лав.

Ці права на контроль і пропозиції не просто впали з неба. У минулі тижні «Зелені» постійно та наполегливо їх домагалися. Заради цих прав під час коаліційних переговорів у Берліні вони пішли на поступки урядовим партнерам в інших кадрових та матеріальних питаннях. Представники «Зелених» у Берліні й Брюсселі точно знають: хоча нового президента Єврокомісії обиратимуть у 2024 році, великі торги за найважливіший пост на європейській сцені почнуться за лаштунками не пізніше середини наступного року. І, на відміну від СДПН і ВДП, вони тепер братимуть участь у грі від початку.

Нова політична зірка Брюсселя

У середу, 24 листопада, для фон дер Ляєн усе ускладнилося ще більше: увечері консервативна фракція більшості ЄНП обрала кандидатку на престижну посаду голови Європейського парламенту (ЄП). Результат з’явився о 19:20: 112 зі 174 депутатів ЄП проголосували за Роберту Метсолу, окрім неї було ще два кандидати. Тепер ясно: попри те що між двома найбільшими фракціями в парламенті — соціалістами та Європейською народною партією (ЄНП) — зараз ще тривають суперечки щодо цього питання, Метсола, як і було домовлено, змінить соціаліста Девіда Сассолі та в січні стане новою президенткою Європарламенту. Вона буде лише третьою жінкою на цій посаді, досі був 31 чоловік.

Читайте також: Президентка Єврокомісії закликала Росію визнати себе стороною конфлікту на Донбасі. Що б змінило таке самовизнання і чому це майже неймовірно

Але як усе це стосується фон дер Ляєн? Це в середу по обіді пояснив впливовий євродепутат Свен Ґіґольд, який від «Зелених» теж брав участь у коаліційних ­перемовинах у Берліні. Ґіґольд дав зрозуміти, що уряд у Берліні наразі й пальцем не поворухне для пере­обрання фон дер Ляєн. «Якщо пані фон дер Ляєн хоче знову стати президенткою Комісії, головною кандидаткою на європейських виборах 2024 року її має висунути ЄНП, а тоді вона ще має виграти ці вибори». Ґіґольд дав зрозуміти, що його партія, а з ними й СДПН і ВДП, не підпишуть залаштункову угоду про найважливішу особу ЄС, як це було минулого разу між Берліном і Парижем. Це дуже збільшує тиск на фон дер Ляєн. Тепер вона не може сподіватися на те, що кілька сильних лідерів урядів ЄС якось забезпечать їй продовження президенства в Комісії у 2024 році.
Фон дер Ляєн, за одностайним оціненням високопоставлених кіл Єврокомісії, «неодмінно хоче залишитися на другий термін». Але для цього, на думку «Зелених», європейські консерватори спершу мають висунути її своєю головною кандидаткою. «Отже, рішення про майбутнє фон дер Ляєн у руках ЄНП», — сказав Ґіґольд.

У ЄНП уже давно присутнє певне невдоволення фон дер Ляєн, особливо через кліматичну політику. Тепер Роберта Метсола стала для консерваторів привабливою альтернативою на посаду президентки Комісії

Саме це й може стати проблемою для президентки Єврокомісії. Підтримка німкені в ЄНП стримана. «За два роки вона не зробила нічого, що мало б виразно консервативний почерк», — заявив один важливий представник ЄНП. «Пані фон дер Ляєн зробила дуже багато правильного в кліматичній політиці», — наголосив натомість Ґіґольд. Тому із сьогоднішнього погляду «Зелені», ймовірно, цілком можуть уявити, що фон дер Ляєн залишиться на своїй посаді до 2029 року. Тоді їй буде 71 рік. «Ми заплатили за товар (пост нового німецького комісара ЄС. — Ред.), хоча знаємо, що він врешті може взагалі виявитися недоступним, — сказав Ґіґольд, а потім підкреслив: — Але з цим він може жити».

Метсола — протилежність фон дер Ляєн

Але чи справді так буде? У Європейській народній партії уже давно присутнє певне невдоволення фон дер Ляєн, особливо через кліматичну політику. Але тепер Роберта Метсола стала для консерваторів привабливою альтернативою на посаду президентки Комісії. Якщо нова зірка європейських консерваторів за наступні два з половиною роки виявиться успішною на посаді президентки Європарламенту, то Метсола, поза сумнівом, вступить у гру за посаду очільниці Єврокомісії.

Читайте також: Віола фон Крамон-Таубадель: Пропагувати настрої, спрямовані проти Євросоюзу – частина російської стратегії гібридної війни

Адвокатку за фахом і мати чотирьох синів у віці від 4 до 14 років, як і фон дер Ляєн, вважають дуже працьовитою, але водночас вона — протилежність німкені: Метсола не лише на 21 рік молодша, але й спонтанна, навіть трохи панібратська, любить танцювати, багато сміється та радо проводить час у колі друзів. Її вечері для великого кола людей у брюссельському районі Іксель, на які Метсола все готує сама, стали легендарними в політичному Брюсселі. А ще Метсола має те, чого не має фон дер Ляєн, — глибоку вкоріненість у цієї партії. Майже 20 років тому, як віцеголова студентської спільноти ЄНП, вона боролася за вступ Мальти в ЄС спільно з консервативними однокурсниками з дев’яти інших країн-кандидатів. «Ми їздили з країни в країну потягами та мікроавтобусами, у нас завжди були з собою наші європейські прапори, і ми знали: ми маємо це зробити зараз», — розповіла Метсола Die Welt.

У своїй країні мальтійка двічі програла на виборах у депутати Європарламенту. У 2013 році вона все ж потрапила в парламент як заміна та зробила блискавичну кар’єру. 

Попри те що 42-річна політикиня походить з однієї з найменших країн-членів, Метсола швидко стала речницею ЄНП із внутрішньої політики, а за сім років депутати навіть обрали її «першою віцепрезиденткою», а отже, номером два в Європарламенті. Як глава парламенту, Метсола тепер прагне «політичного президентства»: «Більшість часу ніхто не чує, що ми говоримо. Цей парламент треба повернути до життя. Перед нами великі завдання: нам потрібно більше жінок у парламенті, ми маємо бути рішучішими щодо Білорусі, повинні забезпечити лідерство парламенту в питаннях правової держави, внутрішньої безпеки та цифрової галузі, — коротка пауза. — А ще маємо залучити до більшої відповідальності Єврокомісію та держави-члени». Це чіткий сигнал у бік фон дер Ляєн.