Die Welt: Подарунок Трампа Путіну

Світ
1 Листопада 2018, 11:47

Погроза Дональда Трампа не була зовсім неочікуваною: ще раніше стало відомо, що радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон намовляв свого шефа вийти з угоди. І Болтону, що відомий своєю критикою домовленостей про контроль за озброєнням, вдалося це зробити. «Ми не допустимо, щоб вони порушували ядерний договір і мали зброю, якої нам мати не можна», — сказав Трамп.

Тепер американський президент хоче вийти з договору, який підписали у 1987 році тодішній очільник СРСР Міхаіл Ґорбачов і його американський колега Рональд Рейґан. Угода забороняє виготовлення і володіння балістичними та крилатими ракетами наземного базування дальністю від 500 до 5500 км. До 1991-го обидві країни ліквідували зі своїх арсеналів понад 2,5 тис. ракет середньої дальності.

Тепер американці закидають росіянам, що їхня нова розробка порушує Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty, INF), адже російська крилата ракета 9M729 (прийнята в НАТО назва SS-C-8) нібито має дальність 2600 км. Росіяни висувають зустрічні звинувачення, мовляв, американці порушують INF, розробляючи важкі бойові дрони та розміщуючи пускові установки ПРО MK-41 у Румунії.

 

Читайте також: Танки уповільненої дії: Європа vs Росія

Експерти зі Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) не до кінця впевнені, що крилата ракета 9M729, про яку загалом мало що відомо, справді була випробувана на названу Вашингтоном дальність: у грудні російське Міністерство закордонних справ спростувало це. Натомість американські експерти одностайні: розробка та введення в експлуатацію ракети 9M729 є порушенням INF, що дає США достатньо підстав для виходу з угоди про роззброєння.

Але чи мусить Вашингтон розривати договір саме тепер, не зробивши останньої спроби зберегти його? Є низка аргументів проти, як показує у своєму останньому дописі експерт із питань контролю за озброєннями Стівен Пайфер з аналітичного центру Brookings Institution.
Якщо Америка зробить це зараз, Вашингтону доведеться змиритися зі звинуваченнями у розриві угоди. Самі по собі зустрічні претензії росіян сумнівні, але вони спираються на публічно відомі факти, такі як розміщення протиракет у Румунії на захист від іранської ракетної програми, з пускових установок яких можна відправляти також крилаті ракети середньої дальності з ядерними боєголовками.

Натомість докази порушення Росією INF секретні. Тому новий обмін докорами, схожий на той, що спостерігався на ранній стадії скандалу з отруєнням Скріпаля, був би просто запрограмований — і Москва в очах світової громадськості мала б набагато кращий вигляд, ніж Сполучені Штати. «На думку росіян, американці розривають зараз ще одну угоду, не наводячи публічно жодних доказів», — каже Алісія Дрессман, американська експертка з питань ядерної стратегії.

 

Читайте також: Хто в Чорному морі господар?

Російські політики та дипломати вже висловлюються з цього приводу. Наприклад, голова Комітету Ради Федерації з міжнародних справ Константін Косачьов назвав випад Трампа «загрозливим та небезпечним» і анонсував, що в разі виходу США з угоди РФ вестиме переговори з іншими ядерними державами, а також у межах Женевської конференції з роззброєння і в Раді Безпеки ООН. За його словами, Вашингтон має визначитися: стати на шлях, який, «можливо, приведе до нової війни», чи піти «шляхом здорового глузду». Заступник міністра закордонних справ Сєрґєй Рябков сказав, що поведінка Трампа може змусити Кремль «до військових і технологічних дій у відповідь», хоча вона цього, мовляв, прагне уникнути. Однак стриманість Моcкви справляє враження награної: росіяни знають, що американці, вийшовши з угоди, технологічно та військово опинилися б у гіршій ситуації, принаймні в середньостроковій перспективі. Якщо Вашингтон розірве договір, Росії не доведеться більше приховувати розміщення ракет середньої дальності 9M729 і вона зможе його навіть розширити.

Натомість США наразі не мають жодних готових до експлуатації ракет аналогічних до 9M729. Фінансування програми розробок нової американської ракети середньої дальності наземного базування офіційно розпочалося тільки цього року. Попередньо це мало бути інструментом для залякування Москви. Принаймні Вашингтон більше не стримувався б згаданим договором у питанні нових розробок, але деякий час перебував би в небезпечно слабшій позиції.

«Але навіть якби в Сполучених Штатів уже були нові ракети середньої дальності, то де вони мали б їх розмістити?» — запитує Стівен Пайфер. Навряд чи Вашингтону вдасться підмовити на це європейців, японців чи південних корейців.

 

Читайте також: Нові іграшки «бога війни»

Уже тільки Трампові плани про вихід з угоди загрожують новою суперечкою поміж європейців, адже в минулому ймовірне розміщення російських ракет середньої дальності для більшості держав ЄС не було приводом для протестів. За винятком Великої Британії, жодна європейська країна досі не підтримала плани Америки вийти з угоди. Через це в Кремлі теж, мабуть, потирають руки.

На думку Пайфера, альтернативою погрозі розірвати угоду могла б бути спроба домовитися з європейцями про дедалі більший тиск на Путіна. Така домовленість мала б передбачати також переміщення бомбардувальників B-2 до Європи та відкриття принаймні частини засекречених документів, які доводять порушення Росією INF. Інакше, за словами експерта, Сполученим Штатам загрожує «поразка на всій дистанції».