Вони ставили на чітку перемогу. Успішна кампанія вакцинації, здавалося, гарантувала прем’єрові Ізраїлю перемогу. Увечері в центральному офісі правоконсервативної партії Біньяміна Нетаньягу помічники надували сотні біло-блакитних повітряних кульок. За задумом, після тріумфальної промови Нетаньягу вони мали посипатися зі стелі. Проте коли голова партії о 2:30 таки зійшов на сцену, кульки залишилися під стелею. Хтось забув їх спустити. А Нетаньягу не зміг проголосити перемогу.
Ізраїль — світовий лідер не лише зі щеплень, а ще й із виборів. 23 березня країна вчетверте за два роки обирала, але знову не отримала чіткої урядової більшості. Підрахунки демонструють пат між таборами за і проти Нетаньягу. Суспільство глибоко розколоте. Прихильники прем’єра переконані, що кращого за «Бібі» немає. А ненависть противників до звинуваченого в корупції очільника уряду така велика, що їхня політика й мета зводяться до гасла «Лех» («Геть»).
Тепер питання полягає в тому, якому таборові вдасться створити урядову коаліцію, а чи навіть знадобляться п’яті вибори. Ось найімовірніші сценарії.
Найправіший уряд в історії Ізраїлю
Хоча партія «Лікуд» здобула найбільше голосів, проте щоб набрати 61 місце в парламенті зі 120 їй потрібен партнер по коаліції. Щоб не пропав жоден голос за правий табір, Нетаньягу особисто подбав про об’єднання дрібних правоекстремістських політсил.
У Партії релігійного сіонізму перебувають політики, які мріють про «великий Ізраїль» разом із анексованими палестинськими територіями, цькують гомосексуалістів і хочуть депортувати «нелояльних арабів». Зараз вони отримують шість місць, які так само гарантовані Нетаньягу, як і 16 мандатів ультраортодоксальної партії «Шас» та Об’єднаного єврейства Тори.
Читайте також: Реут Шапір Бен-Нафталі: «Завдяки залученню жінок ЦАХАЛ використовує максимум потенціалу всього ізраїльського суспільства»
Нетаньягу хоче здобути підтримку національно-релігійної партії поселенців «Яміна» Нафталі Беннета, яка досі не визначилася. Беннет уже був головою штабу й міністром оборони в уряді Нетаньягу, і той часто його розчаровував. Тож колишньому шефові доведеться піти на значні поступки. Щонайменше пообіцяти міністерство оборони або й пост віцепрем’єра чи ротацію на посаді.
Але за актуальними даними, навіть із партією Беннета Нетаньягу отримає у Кнесеті щонайбільше 60 місць. Інші праві партії, зокрема «Нова надія», заснована колишнім членом «Лікуд» Ґідеоном Сааром, категорично не погоджуються на співпрацю через корупційні скандали довкола Нетаньягу. А Бені Ґанц точно не повторить помилки, повіривши прем’єру.
Центристський політик і ексглава армії після останніх виборів пішов із ним на коаліцію, що розчарувало багатьох виборців. Нетаньягу обіцяв йому ротацію й посаду прем’єр-міністра, але перш ніж це відбулося, розвалив коаліцію. А Ґанц, який на попередніх виборах здобув 33 мандати, обвалився до восьми.
Тепер Нетаньягу спробує переманити депутатів інших партій. Або укласти ще безглуздіший союз.
Пакт арабів із ворогами арабів
Під час попередніх виборів Нетаньягу називав арабо-ізраїльських політиків «тими, що підтримують терор». А на цих виборах він раптом зробив усе, щоб отримати арабські голоси. Так, він заманив у свої пута консервативно-мусульманську партію «Раам» Мансура Аббаса, обіцяючи всіляку підтримку арабського сектору, який становить близько 20% населення. Аббас у відповідь оголосив, що уявляє співпрацю з Нетаньягу, чим спровокував розкол арабського блоку проти прем’єра.
Аббас відверто говорив, що підтримає коаліцію, яка дасть йому найбільше. Зараз його партія має п’ять місць. І хоча Нетаньягу сказав, що не залучить їх у коаліцію, проте для правого уряду меншості вистачить, якщо арабська партія підтримає його під час вирішальних голосувань, наприклад, про його імунітет перед кримінальним переслідуванням.
Читайте також: Вакцинація в Ізраїлі, вакцина AstraZeneca та вітамін D – огляд наукових статей про коронавірус
Усі, окрім Нетаньягу
Теоретично, якщо їх підтримає Беннет, усі партії, які хочуть усунути прем’єра, можуть створити мінімальну більшість. Це найменш імовірний розвиток подій. По-перше, для цього ліві, націоналістичні, релігійні й секулярні політики мали б погодити спільну лінію. По-друге, щоб обрати главу уряду, мають відступити великі его.
Номінально цей пост мала б отримати лівоцентристська партія «Єш Атід» і її очільниця, колишній телеведучий й міністр фінансів Яір Лапід. Зараз із 17 мандатами це найбільша фракція після «Лікуд» Нетаньягу (30 місць). Однак Саар і Беннет уже заявили, що не входитимуть в уряд із лівим прем’єром. Беннет із своїми сімома мандатами наполягатиме на головуванні в коаліції.
Але навіть якщо Лапід і ліві партії «Авода» й «Мерец» іще якось це сприймуть, то навряд чи на таке погодяться праві виборці Беннета. Довгострокова ціль 48-річного шефа «Яміни» — стати наступником Нетаньягу на посту лідера правого табору. Якщо зараз він погодиться на нестабільну коаліцію лівих, центристів і правих, це може зашкодити його політичному майбутньому.
Нові вибори
Якщо жоден з описаних сценаріїв не буде реалізовано, влітку відбудуться нові вибори. Спроба номер п’ять. Водночас політичні коментатори вважають, що Нетаньягу не відкидає такого варіанту розвитку подій. Адже доки немає нового уряду, він залишається прем’єр-міністром. Однак численні фактори свідчать проти такої опції.
Читайте також: Еран Лассер: «Ізраїль створює попит на аутсорсингові ІТ-послуги»
Завдяки успішній кампанії вакцинації Нетаньягу мав на цих виборах добрі позиції. Школи, магазини, підприємства, заклади культури й дозвілля знову відчинені. Ізраїльтяни насолоджуються своєю новою свободою. Однак улітку будні без масок знову стануть звичними, і такий «вакцинний бонус» зникне. До того ж процес проти Нетаньягу буде на піку, а також публічно свідчитимуть свідки. Тому він, імовірно, спробує все, щоб запобігти новим виборам.
Адже тоді загрожує ще один розвиток подій, якого він намагався уникнути шляхом розвалу актуальної коаліції: якщо він і на наступних виборах не матиме чіткої більшості (а зараз нічого не вказує на протилежне), то збережеться нинішній уряд, а з ним і первинна домовленість про ротацію з Ґанцом. Згідно з нею, у листопаді він повинен змінити Нетаньягу на посту прем’єра.
Хоч би яким нереалістичним видавався такий сценарій, минулі два роки виборів продемонстрували, що в Ізраїлі можливе все. Зрозуміло єдине — Беньямін Нетаньягу зникне з політичної арени не так швидко, як цього хотілося б його політичним опонентам.