Результати воєнної операції Eclipse вражають. «100 терористів нейтралізовано, 20 ув’язнено, вилучено багато мотоциклів і зброї», — повідомило наприкінці січня керівництво армії Малі. Спільно з французькими військами вона три тижні полювала на джихадистів у прикордонному районі з Буркіна-Фасо та Нігером. У малійській столиці Бамако панувало задоволення й полегшення. Нарешті знову успіх у боротьбі з ісламістськими угрупованнями.
Адже загалом переважають негативні новини про нові теракти з десятками поранених і загиблих. І Малі далеко не єдина африканська країна, де посилився ісламістський терор. Передовсім через «Ісламську державу» («ІД»), яка вже діє в багатьох африканських державах у Західній, Центральній та Східній Африці.
«Сценарій, що викликає занепокоєння», — ідеться в новому звіті про тероризм Ради Безпеки ООН. «Упродовж минулих шести місяців атаки відбулися в багатьох африканських країнах, — розповів під час відеоконференції Владімір Воронков, керівник антитерористичного бюро ООН. — Ці атаки добре сплановані й надзвичайно рішучі».
Читайте також: Die Welt: Ліквідація «халіфату»
За даними ООН, з початку 2019 року через «безжальне насильство» ісламістів свої домівки покинули 2 млн людей. Майже 7 тис. осіб загинуло, вважають в організації Armed Conflict and Location Event Data Project. Торік кількість ісламістських атак зросла на 43 %. Але ситуація може й погіршитися. У другій половині цього року ООН прогнозує «нову, свіжу хвилю насильства», щойно буде знято обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією. «І хоча «ІД» не має розробленої стратегії, як скористатися з пандемії, але зусилля для перегрупування й розширення активності дедалі посилюються», — зазначив Воронков.
Речник «ІД» Абу Хамза аль-Кураші ще в жовтні закликав своїх прибічників «менше часу проводити в соцмережах і сконцентруватися на здійсненні масштабних терактів, утечах із в’язниць та інших операціях». Однак зрости кількість атак може не лише в Африці — небезпека підвищена для всього світу. Вважають, що однією з головних цілей «ІД» може стати Європа.
Бойовики-терористи знову намагаються вийти на сцену після того, як уже понад рік у новинах домінує COVID-19. «ІД» хоче покласти край маргіналізації її в медіа», — йдеться у свіжому звіті Радбезу ООН. Припускають, що після скасування пов’язаних із пандемією обмежень на подорожі й пересування «ІД» може завдати удару.
Для «ІД» криза коронавірусної хвороби — вдала нагода з різних поглядів. З одного боку, у терористів є час для спокійного планування. Ризик викриття на етапі підготовки низький як ніколи. Адже увагу сил безпеки зосереджено на антивірусних заходах, а не на боротьбі з тероризмом. До того ж люди сприйнятливіші до пропаганди. «Вони більше часу проводять удома, до того ж часто онлайн», — зауважив Воронков. Він згадує також соціоекономічні наслідки кризи, які, можливо, грають на руку терористам. Формула проста: через безробіття чи брак роботи зростає невдоволення. А невдоволення чи навіть лють можуть бути вирішальним фактором радикалізації.
У більшості африканських країн, про які йдеться, цей ефект пандемії відіграє лише другорядну роль, адже умови життя дуже погані й без вірусу. Нігер, Конго, Мозамбік і Чад — серед найбідніших і найменш розвинутих країн світу. Навіть у багатій на нафту Нігерії більшість населення живе у скруті.
Читайте також: Die Welt: Сирія стає бізнесом
Через тотальну бідність в Африці «ІД» простіше рекрутувати нових бойовиків. «Моя сусідка раптом купила телевізор, який раніше не могла собі дозволити», — іще 2015-го розповідала Die Welt одна жінка із занепалого села в Нігері на кордоні з Нігерією. «Пояснила, що її син у «Боко харам», — казала мати восьми дітей. — Тоді я також послала в «Боко харам» одного зі своїх синів». Цій розмові вже шість років, але підхід, мабуть, не змінився й досі.
«Боко харам» — терористична група з Нігерії, широковідома вражаючими масовими викраденнями й жахливими атаками. Їхній лідер Абубакар Шекау присягнув «ІД» у 2015 році. Відтоді група розширила радіус дії, залишаючи криваві сліди й у сусідніх країнах: Буркіна-Фасо, Камеруні, Нігері та Чаді.
Міжнародний корпус швидкого реагування в зоні Сахель
Реакцією на посилення терору стало створення міжнародної групи швидкого реагування із десяти тисяч військових за фінансової підтримки ЄС. До її складу увійшли представники п’яти країн із зони пустелі Сахель: Буркіна-Фасо, Чаду, Нігеру, Мавританії та Малі. Вони тісно співпрацюють із французьким контингентом у Малі, який налічує 5100 військових. Інші країни ЄС, зокрема й Німеччина, також розмістили в цій країні своїх солдатів, які мали гарантувати безпеку і стабільність. Але сталося навпаки — пустельна країна в районі Сахель скотилася у ще більший хаос. Військовими засобами край ісламістському терору в Африці не покласти.
Читайте також: Легітимізація зла
«Боко харам» — найвідоміший приклад успішної стратегії «ІД». Терористична організація шукає чинні групи й організації, які воюватимуть від її імені. Вони працюють як франшизи, що використовують за «ліцензією» фірмову назву «ІД» і мають право діяти автономно. Кожен із локальних партнерів може вирішувати, наскільки залучати медійний апарат «ІД», а також те, яке навчання потрібне бойовикам: військове чи ідеологічне.
Терор шириться континентом
Організаційна структура децентралізована й не має нічого спільного з ієрархічним халіфатом «ІД», який остаточно розпався в березні 2019 року в Сирії. «ІД» змінила свою стратегію. «Фокус змістився від центральної організації до регіональних партнерів», — повідомив авторитетний аналітичний осередок The Soufan Center із Нью-Йорка. Однак автономія цих регіональних груп не позбавлена ризиків, ідеться далі у звіті цього центру: «Забагато незалежності може призвести до втрати контролю над ними».
Читайте також: Die Welt: Зловісні плани вторгнення
Але досі план «ІД» спрацьовує, терор швидко шириться африканським континентом. Терористи знайшли партнера навіть у центральній Африці, у Демократичній Республіці Конго, на що ледве чи хтось міг сподіватися. Це частина «Об’єднаних демократичних сил» (ADF), групи повстанців з Уганди. Із 2019 року вона офіційно воює на боці «ІД». У грудні ADF напали на військовий пост у селі Лоселосе. Армія Конго змогла відбити атаку ісламістів аж за три дні. За даними речника армії Ентоні Мвалушаї, у боях загинули 14 екстремістів. Серед них було двоє білих, імовірно арабських чоловіків», — заявив Мвалушаї. «Це точно були інструктори, які навчали бойовиків і проводили з ними ідеологічну роботу». Упродовж наступних тижнів у регіоні відбулося ще кілька нападів ADF.
Розслідування у зв’язку з арештом «міністра фінансів «ІД» Валіда Ахмеда Зейна в Кенії 2018 року встановило, що ADF того самого року отримало від «ІД» $150 тис. стартового капіталу. Однак локальні партнери не хочуть на перспективу фінансово залежати від «ІД», а радше прагнуть мати власну економічну базу, як вже це зробили бойовики в Сирії та Іраку. В Африці це не складно. Щойно групи стають боєздатними, вони нападають і захоплюють підпільні золоті копальні.
Таких копалень тисячі, і лише в Буркіна-Фасо, Нігері й Малі, за підрахунками Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), вони щороку видобувають близько 50 тонн золота вартістю $2 млрд. Для партнерів «ІД» це привабливе джерело доходів. Ним вони можуть фінансувати свій терор безкінечно довго.