Танкер «Біскра» був на повному ходу за 30 морських миль на південний захід від острова Бонні Айленд, коли до нього наблизилося піратське судно. Швидкісний човен із вісьмома чоловіками на борту підійшов до танкера й обстріляв його. Острів міститься у Гвінейській затоці біля Нігерії. Капітан негайно подав сигнал тривоги. Як раніше під час навчань, екіпаж судна зібрався у приміщені безпеки, так званій цитаделі. На палубу піднялися лише найняті спеціально для цього плавання сили безпеки. Вони дістали свою зброю й узяли швидкісний човен на приціл. Щойно пірати помітили охоронців, вони розвернулись і припинили атаку. «Військово-морські сили Нігерії повідомлено», — ідеться у звіті бортового журналу. Наслідків цей випадок не мав.
Через кілька місяців у тому самому районі моря перебував суховантаж, але його назву судноплавна компанія, зареєстрована у Швейцарії, не згадує. Пірати підійшли до вантажного корабля, безперешкодно піднялися на борт і взяли його на абордаж. Озброєні люди захопили в заручники 12 членів екіпажу та затягли своїх жертв на берег. Через п’ять тижнів моряків звільнили. Однак обсяг викупу не розголошують. Зазвичай це семизначні суми.
Список Міжнародного морського бюро (ММБ), корабельної організації міжнародної торгової палати, читається, мов календар страхіть. Морякам погрожують кулеметами, їхні кораблі обстрілюють із важкої зброї. У трьох із чотирьох нападів піратам вдавалося потрапити на борт торгових кораблів. У третині атак нападники брали заручників і вимагали викуп у судноплавних компаній. На щастя, згідно з даними ММБ, жертв не було.
Читайте також: У Нігерії пірати захопили в полон шістьох моряків, серед них українець
Останніми роками проблема морського піратства дещо відійшла на задній план. У новинах передовсім ідеться про нещастя з човнами біженців коло Північної Африки. Але загроза піратів для торгового судноплавства не зникла. Навпаки: за минулий рік кількість нападів, охоплених ММБ, зросла на 12%, до 201. Це перший стрибок із 2015-го.
Експерти: «Повідомляють лише про кожен другий напад»
Точна цифра невідома. «Фактична кількість, імовірно, вища. Але наскільки, сказати важко», — каже капітан Рахул Кханна. Уродженець Індії керує відділом консультацій із безпеки суден в Allianz Global Corporate & Specialty. За оцінками експертів, владі повідомляють приблизно про кожен другий серйозний напад на торговельне судно.
Акцент змістився у Західну Африку. Так, у Гвінейській затоці кількість нападів зросла більш ніж удвічі. Саме там, у водах між Кот-д’Івуаром і Конго, сталися всі шість атак на кораблів, про які було повідомлено світу. Повне викрадення суден стається надзвичайно рідко. Для цього бандам піратів потрібні зовсім інші організаційні структури. Наскільки небезпечне життя моряків у західноафриканських водах, демонструє статистика: із загальної кількості взятих у заручники (141 моряк), зафіксованої ММБ, 130 були членами екіпажів у районі Західної Африки.
Особливо поганою ситуація з безпекою для моряків була у Гвінейській затоці наприкінці минулого року: в останньому кварталі піратські банди нападали на своїх жертв далеко поза межами територіальних вод, вони брали на абордаж кораблі за 100 морських миль (185 кілометрів) від узбережжя й викрадали екіпажі в Нігерію. «Є нагальна потреба посиленої співпраці й обміну інформацією між країнами Гвінейської затоки», — йдеться в офіційній реакції бюро судноплавства.
Якщо три роки тому фортецею та ідеальним місцем для морських піратів було Сомалі, тепер новим центром такого типу злочинів стала Нігерія. «Самі держави, як-от африканські Сомалі чи Нігерія, можуть зробити значний внесок у пошук рішення», — каже експерт із судноплавства Кханна. Уряди мали б подбати про те, щоб із їхніх країн більше не виходила загроза життю і здоров’ю міжнародних мореплавців. Для цього їм необхідно значно розширити діяльність та операції своєї берегової охорони. «Відповідні країни не можуть допускати, щоб морське піратство було або ставало бізнес-моделлю для злочинних груп», — зазначає Кханна.
Складна ситуація у Гвінейській затоці
Але експерти ММБ реєстрували напади на торговельні судна й біля східноафриканського Сомалі. Піратські банди атакували танкери й суховантажі в Аденській затоці за 160 морських миль від узбережжя. «Біля Сомалійського півострова також небезпечно. Там піратство далі тліє», — пояснює Ральф Наґель, керівний член президії Асоціації німецьких судновласників. Без використання військового флоту та захисних заходів з боку компаній-судновласників пірати знову негайно нападали б.
Читайте також: Чорноморське піратство
У цій морській зоні міжнародне об’єднання військово-морських підрозділів уже кілька років підвищує безпеку торговельного судноплавства. «Використання військових кораблів в межах місії Європейського Союзу «Аталанта» або операцій НАТО, має сенс, але вони лише частково вирішують проблему піратства», — каже експерт Кханна. Нещодавно участь в «Аталанті» припинив німецький флот, обґрунтовуючи це іншими необхідними морськими операціями.
Реакція судновласників на небезпеку відома: на кораблях використовують підрозділи безпеки. За близько $10 тис. на добу своїх бійців пропонують передовсім британські та американські фірми. Згідно з доповіддю ММБ, ця практика успішна, адже навчені снайпери добре стримують піратів. «Використання на борту приватних військових компаній сприяє безпечному проходу судна через загрозливі зони», — підтверджує капітан Кханна. Але навіть це не вирішує проблеми повністю. Ситуація у Гвінейській затоці складна. Там вантажні судна часто стоять на якорі й чекають на вантаж або оформлення. На цьому етапі сили безпеки присутні лише зрідка, що торік призвело до кількох нападів піратів.
Навіть якщо серед жертв у списках ММБ немає кораблів під прапором ФРН, проблема, однак, торкається і німецьких судновласників. Адже з 201 нападу 14 припадає на вантажні судна, які контролюють та експлуатують німецькі судноплавні компанії. Ані назв кораблів, ані компаній лобісти не згадують.
Незважаючи на актуальне погіршення ситуації, експерти кажуть про її поліпшення також завдяки роботі національних військових флотів і поліцейських структур. Наприклад, у Малаккській протоці й біля Філіппін відповідальні берегові охорони завдяки регулярним патрулям змогли принаймні значною мірою зменшити напади на малі судна або рибальські траулери. Там третій рік поспіль падає кількість піратських атак. Натомість у районі Центральної та Латинської Америки організація фіксувала зростання злочинності.
Загалом за останні роки ситуація покращилася, навіть якщо зараз цифри знову зростають. Наразі проблема піратства обмежується деякими регіонами, і тому її легше контролювати. Але сумна правда полягає в тому, що напади стали жорстокішими. «Пірати діють брутальніше, ніж колись. Для екіпажів кораблів життя не стало безпечнішим», — підсумовує Кханна.