Він це зробив. Вимовив слово «проблема». «Проблеми з харчуванням і споживчими товарами, які мають вирішальне значення для поліпшення стандартів життя, слід якомога швидше вирішити», — заявив Кім Чен Ин у середині квітня перед псевдопарламентом країни. І якщо він, найважливіша людина Північної Кореї, бездоганний володар та державний бог, використовує цей термін, ситуація, очевидно, уже дуже серйозна.
Це підтверджує і актуальний звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (UN Food and Agriculture Organization, FAO), який спирається на інспекційні поїздки країною та розмови з представниками режиму. Згідно з ним 40% населення загрожують проблеми з харчуванням. Із цими висновками погоджується також і Міжнародний комітет «Червоного Хреста» Південної Кореї. Які будуть масштаби кризи та чи повториться голод 1990-х років, коли померли мільйони, поки що не зрозуміло. Окрім того, критики припускають, що цими катастрофічними прогнозами режим прагне досягти цілком інших цілей, а отже, йдеться про введення в оману.
Метеослужба Північної Кореї повідомила в середині травня, що так мало опадів, як у I кварталі 2019-го, не було з 1982 року. Випало лише 54,4 мм дощу на м2, себто 42,3% середньої кількості опадів для цього проміжку часу. Якщо така тенденція збережеться до кінця травня, у Північній Кореї випаде найменша кількість опадів за час ведення спостережень.
Читайте також: У КНДР стратили п'ятьох чиновників через провал саміту з Трампом – Bloomberg
Експерти ООН опитали приватні домогосподарства по всій країні
Ще на початку квітня для оцінки ситуації режим запросив делегацію FAO та Світової продовольчої програми (World Food Program, WFP). Уряд Північної Кореї надав багато інформації та дозволив експертам відвідати 12 округів у шістьох провінціях. В інших 25 округах дев’яти провінцій експерти WFP побували ще в листопаді. Отже, вони змогли зробити вибіркові проби в усіх провінціях, окрім Чаґанґу, де розташований центр оборонної промисловості.
Окрім представників уряду всіх рівнів вони опитали й 179 приватних домогосподарств. Експерти FAO вважають, що зібрані дані релевантні, попри відому проблему вільного та відкритого спілкування з північнокорейськими громадянами. 118 домогосподарств повідомили, що отримують продукти харчування з державної розподільчої системи, 51 — члени кооперативних ферм. Члени кооперативів постачають державі встановлювану щороку частку свого врожаю, але через бонусну систему отримують частку від загальнодержавного. Актуальний обсяг цього бонусного врожаю — 600 г на особу на день.
Домогосподарства, залежні від державної розподільчої системи, двічі на місяць отримують раціони із значною субвенцією на ціну. Завдяки цьому їм не потрібно купувати продукти на приватних ринках, дозволених поступово з 2009-го. Ціни на харчі порівняно з доходами часто неймовірно високі. Але раціони переглядають щомісяця.
Навіть у голодному 1947 році німці мали більше харчів
Нині це проблема передовсім для мешканців міст.
У січні режим зменшив щоденний раціон громадського розподілу харчових продуктів з 380 г до 300 г на особу. Падіння нижче 300 г досі ставалося тільки в липні та серпні 2014-го та 2015-го. Домашні господарства в селах принаймні мають можливість дещо покращити ситуацію з продуктами харчування завдяки власним городам. За інформацією FAO, середня площа цих городів становить 100 м2.
Читайте також: Санкції США проти КНДР залишаються в силі – Помпео
У квітні 2019 року енергетична цінність щоденного раціону північнокорейських домогосподарств, отриманого через систему розподілу, становила лише 1080 калорій на особу. А у віддалених гірських провінціях локально — тільки 888 калорій. Для порівняння: у німецький післявоєнний голодний 1947-й середній раціон дорівнював 1550 калорій. Причина — поганий врожай. За оцінкою FAO, у 2018 році в КНДР було загалом вироблено 4,9 млн т сільськогосподарської продукції, що на 12% менше, ніж 2017-го, і це найменший врожай із 2009-го. Тому потреба імпорту становить близько 1,6 млн т, але, за доступними офіційними даними, його заплановано лише 200 тис. т. Окрім того, є 21,2 тис. т наданої або обіцяної допомоги, не беручи до уваги можливі нові поставки з Південної Кореї. Тому, за даними FAO, у 11 млн північних корейців, які вже зараз недоїдають, попереду серйозні проблеми. А це 40% населення.
Оцінки такого типу режим, звичайно, не оприлюднює. Навіть попередження про погоду, які поширює новинна агенція KCNA, призначені для закордону. Такі застереження, не підкріплені жодними точними даними, KCNA поширює у своїх коротких повідомленнях майже щороку з 2012-го.
Критики вважають, що режим хоче відволікти від інших причин
У 2015-му заявляли, що Північна Корея переживає найбільшу посуху за 100 років. Країна стала переходити на аграрну продукцію, яка потребує менше води. Тоді уряд Південної Кореї вважав, що врожай Північної Кореї може бути на п’яту частину меншим, ніж 2014-го. Проте ознак справжнього дефіциту продуктів харчування не сталося. Принаймні в регіонах, доступних для іноземців.
Тому противники режиму, як-от розташована в США організація Free Korea, також сумніваються в правдивості повідомлень про можливий голод. Критики припускають, що цими розмовами Пхеньян хоче делегітимізувати санкції ООН. Окрім того, необхідний імпорт можна легко профінансувати, відмовившись від дорогих програм озброєння. Повідомлення про погані погодні умови справді з’являються частіше, відколи США, Південна Корея та ООН щоразу посилювали санкції після запуску космічного супутника Північною Кореєю у 2009 році. Представники режиму очевидно наголошували членам делегації FAO на тому, що зумовлений санкціями дефіцит нафти, брак техніки та запчастин дуже ускладнюють ситуацію.
Інші скептики вважають, що режим хоче відвернути увагу від головних причин хронічного дефіциту продуктів — соціалістичної командної економіки з нищівними економічними та екологічними наслідками. Погодними аномаліями режим досі обґрунтовує голод 1990-х, не використовуючи сам термін «голод». Він каже про «складний марш» народної республіки й намагається показати той час як героїчну еру.
Режим змінює напрямок і в енергопостачанні
Погода та можливий голод заганяють Кім Чен Ина в ще один кут. У своїй квітневій промові за кілька речень перед згадкою про продовольчу проблему він назвав кам’яне вугілля «харчами індустрії». Відповідно до цього на посаді прем’єр-міністра Пак Пон Джу, фахівця з електроніки, змінив Кім Чже Рен, спеціаліст із вугільної промисловості.
Батько Кім Чен Ина просував силу води як головне джерело електроенергії. Під час його панування з 1994 по 2011 роки Спілка комуністичної молоді та армія взялися за будівництво численних гребель як своїх найпрестижніших проектів. А тепер матір’ю достатку раптом має стати вугілля. Можливо, режим вважає, що величезні суми, витрачені на греблі, — втрачений капітал, бо для їхнього надійного використання більше немає достатньої кількості опадів? У квітні Кім Чен Ин відвідав дві недобудовані греблі й був дуже нетерплячим. Якщо він і хвилюється через можливий брак води, то з огляду на власні інтереси. Клан Кімів побудував численні заміські маєтки та літні палаци на водосховищах, наприклад на схід від індустріального міста Анджу або на північ від центру оборонної промисловості Сакджу, на прикордонній річці Ялуцзян, що неподалік від північнокорейсько-китайської греблі. Ці водосховища в посушливі періоди з травня по жовтень так висихають, що Кім, дивлячись із вікна свого палацу в Сакджу, може розгледіти воду лише на дуже великій відстані. У травні 2018-го це видно із зображень в Google Earth: вода була аж за 2 км від палацу Кіма.
Біда руйнує основи життя людей
Повторна посуха такого масштабу руйнує невеликі аграрні площі Північної Кореї ще активніше, ніж це вже зробив соціалізм. Більша частина аграрних земель міститься на південному сході вздовж узбережжя Жовтого моря. Надмірне удобрювання та невідповідне засівання наявних невеликих ділянок із кінця Корейської війни 1953 року виснажило ці землі до початку 1990-х.
Коли після того припало кілька бідних на дощ років, а північнокорейська економіка майже впала з кінцем Східного блоку та його обмінної торгівлі, населення в розпачі кинулося вирубувати дерева з пагорбів та кряжів на дрова, щоб врятуватися від лютих корейських зим. Ерозія ґрунтів призвела до втрати численних сільськогосподарських земель на схилах, а під час дощів зумовила швидке затоплення полів. Бідний врожай псувався ще швидше. Про кількість жертв голоду, що настав тоді, точних даних немає. Цифри коливаються між 500 тис. та 2,5 млн осіб.
Мешканці міст голоду не помічають
Взагалі не помітили голоду тоді, і в разі, якщо він буде тепер, його не відчують столиця Пхеньян, портове місто Вонсан та деякі інші важливі оборонні міста, як-от Канге. Навіть сьогодні Пхеньян, Вонсан та Канге захищені від голоду. Щоправда, не так давно Кім Чен Ин розпорядився зменшити спецокруг Пхеньян на кілька південно-східних адміністративних районів. Тоді це інтерпретували як превентивний захід, щоб спецзабезпечення столиці розподілялося на меншу кількість людей.
Читайте також: КНДР не матиме економічного майбутнього, якщо збереже ядерну зброю – Трамп
Таке спецзабезпечення на початку квітня Кім підкреслив відкриттям оновленого супермаркету Taesong. Це перший торговий центр, який за обладнанням та пропозицією схожий на іноземні. Там представлені численні всесвітньо відомі люкс-бренди, а продуктовий відділ пропонує великий асортимент нових північнокорейських продуктів, іноді відвертих копій південнокорейських. Столицю постачають принаймні дві великі продуктові фабрики. Одна з них одразу поруч з основним місцем проживання Кіма.
Розкіш у Пхеньяні повинна дати населенню відчуття, що нарешті країні ведеться настільки добре, як про це заявив Кім Чен Ин у своїй першій великій промові в якості глави держави 2012 року. Водночас така розкіш є сигналом світові, що Кім знайшов шляхи та засоби обійти санкції. Однак це не полегшує режимові завдання переконати світ у тому, що санкції штовхають країну на край прірви. Особливо якщо Кім Чен Ин знову проводитиме випробування ракет, покращення технологій яких вказує на два можливі висновки. Або він дорого купує їх за кордоном, або зброю розробляють у Північній Кореї з такими затратами, які суперечать можливому проханню про міжнародну допомогу, принаймні в очах Дональда Трампа.
Трамп уже погодився не поширювати режим санкцій на екстрену продовольчу допомогу Північній Кореї, на яку зважився Сеул. Але проблем Кіма та голодуючого населення це не вирішує.