Ніколи досі Північна Корея не випробовувала стільки ракет, як у 2022 році. Цим Кім Чен Ин маніфестував свою владу на міжнародній арені. Але народ страждає від голоду і корони. Це загрожує режимові Кіма. Публічна поява демонструє, як він планує убезпечити свою династію
20 січня 2020 року Північна Корея закрила свої кордони і за понад три роки більше їх не відкривала. Тим не менш, повідомлень з Пхеньяна не бракувало. Ще ніколи Північна Корея не випробовувала стільки ракет, як у 2022 році: було здійснено близько 95 пусків. Згідно з їхніми заявами, технологію тактичної ядерної зброї випробовували для використання у ситуації війни.
На переламі років Північна Корея також скерувала групу з п’яти дронів-розвідників через кордон з Південною Кореєю, один з яких наближався до президентської канцелярії. Менш ніж за три години після початку нового року реальністю стало перше ракетне випробування Північної Кореї у 2023 році.
На питання, чому Пхеньян випускає стільки ракет за один рік, існує багато ймовірних відповідей. Одна з них – режим Кіма розглядає це як важливу легітимізацію своєї політики. Народ у плачевній ситуації. Незважаючи на ізоляцію, коронавірус дістався й до Північної Кореї і натрапив на тамтешню жалюгідну систему охорони здоров’я. Населення голодує. Всі свої ресурси Кім інвестує в армію, щоб захистити країну від гаданої зовнішньої загрози. Але чим гіршою стає ситуація для народу, тим чіткіше йому доводиться підкреслювати претензії своєї сім’ї на владу.
Читайте також: Страх перед Другою корейською війною
Ракетні випробування передовсім мають на меті випробування військової технології, щоб Північна Корея знала, наскільки надійна її зброя. Коли Захід інтерпретує брязкіт зброєю як звичайну провокацію, цей момент іноді випускають з уваги. Але запуски ракет – це також послання Сполученим Штатам і Південній Кореї: ми для вас військова загроза і якщо ви вдаєте, що забули про це, ми вам про це нагадаємо.
Попри багатомісячні спекуляції про сьоме ядерне випробування, Північна Корея досі його не провела. Однак, на думку аналітиків, країна здатна здійснити таку провокацію будь-якої миті. Можливо, Пхеньян чекає слушного моменту, щоб розіграти ядерну карту. Якщо Північна Корея була найбільшим джерелом ядерних провокацій з початку ХХІ століття, то у 2022 році саме президент Росії Владімір Путін продемонстрував, що ядерна загроза досі існує.
Кілька днів тому північнокорейський лідер Кім Чен Ин заявив, що армія повинна «вдосконалювати навички, аби бути готовою до війни». Такі зауваження частіше лунають з вуст диктатора, але можуть бути й реакцією на тривожні заяви Південної Кореї минулого місяця.
Президент Юн Сук Йол тоді заявив, що Сеул залишає відкритим варіант можливого запуску власної ядерної програми, якщо північнокорейська ядерна загроза не зменшиться. Аналітики тоді жваво обговорювали, що саме Юн мав на увазі: може хотів пограти м’язами перед Пхеньяном? Чи послати сигнал своєму союзникові США, аби той надавав більше військової допомоги? А може він справді мав на увазі те, що сказав?
Якою б не була відповідь, такий коментар має потенціал відкрити скриньку Пандори. Якщо Сеул справді хоче мати ядерну зброю, можна очікувати, що Японія наслідуватиме його приклад, а це призведе до гонки ядерних озброєнь в регіоні. І Китай, і Сполучені Штати зроблять все, щоб запобігти такому сценарію.
Заява Юна показова для сфери, де наразі досі спокійно: дипломатичного фронту. Якщо у 2018 і 2019 роках провідну роль відігравали перемовини Південної Кореї та президента США Дональда Трампа з Кім Чен Ином, то з часу невдалого саміту в Ханої у 2019 році жодного прогресу у переговорах з Північною Кореєю не було.
Тим часом Пхеньян продовжував нарощувати свій ядерний арсенал: вважають, що він має десятки одиниць ядерної зброї та арсенал ракет, здатних завдати удару по всій Європі та Сполучених Штатах. Це реальність, з якою повинні рахуватися західні переговірники, якщо Північна Корея захоче повернутися за стіл переговорів. Більшість аналітиків упевнена, що Пхеньян за жодних обставин не відмовиться від своєї ядерної зброї.
Втім ядерне озброєння має свою ціну: дефіцит продовольства. Аналітики попереджають, що нинішня ізоляція країни в поєднанні з невтішними врожаями та неефективною економікою може призвести до того, що Північна Корея зіткнеться з новим смертоносним голодом. Зростання цін на продукти харчування через війну в Україні ще більше ускладнює ситуацію в Пхеньяні.
Ніхто не щеплений від корони
Три роки закритих кордонів суттєво вплинули на економічну та гуманітарну ситуацію в Північній Кореї, але через від’їзд міжнародних гуманітарних місій про точні масштаби можна лише здогадуватися. Понад половина північних корейців недоїдають або страждають від одноманітного харчування. Їхня імунна система вразлива. До того ж ніхто не щеплений проти коронавірусу, а в більшості лікарень за межами столиці часто немає медикаментів, електрики та проточної води, не кажучи вже про апарати ШВЛ та ліжка інтенсивної терапії.
Ці дві, здавалось би, дуже різні теми мають спільну рису – режим Кіма вважає їх питанням влади. Він постійно дбає про захист власної владної позиції та про усунення всього, що може їй загрожувати.
Це стосується й ситуації з продовольством. У 1990-их роках лютував голод, який забрав життя сотень тисяч, а можливо навіть більше мільйона осіб. Тоді втрати були у кожній сім’ї. Попри щоденні утиски, режим Кіма знає, що з черговим смертельним голодом народ не змириться. Тому уряд має знайти рішення проблем, які вже намітились.
Читайте також: Привид Північної Кореї у російсько-українській війні
Планову економіку не реформуватимуть в жодному разі, адже це означатиме втрату частини контролю режиму, а для Кім Чен Ина це неприйнятно. Сувора реальність: для Пхеньяна харчування населення не має нічого спільного з гуманізмом, це питання безпеки. Те саме стосується й пандемії: Кім боїться не масових смертей, а пов’язаних із ними бунтів і хаосу.
Династія Кімів вісім десятиліть керує Північною Кореєю залізною рукою. І відмовлятися від трону не планує. Навпаки: тепер, коли режим має ядерну зброю й ракети, здатні вразити США, він вважає, що до кінця часів має імунітет від іноземного вторгнення. Зрештою, ніхто не нападатиме на країну, яка може вдарити у відповідь ядерною бомбою. Пхеньян має турбуватися лише про те, щоб тримати під контролем власне населення.
І тому не дивно, що в листопаді минулого року перед світовою спільнотою постало четверте покоління династії Кімів, коли Кім Чен Ин взяв свою доньку на огляд і запуск міжконтинентальної балістичної ракети.
Чи означає це, що, як припускають, дев’ятирічна Кім Чжу Е стане наступною диктаторкою Північної Кореї, зараз сказати складно. Однак один сигнал таки очевидний: могутня сім’я Кімів й надалі має панувати в країні.