Гольґер Цшепітц та Аня Еттель переконані, що Німеччина стає безсилою проти рецесії. Це буде жорстко для німецької економіки. Індекс бізнес-клімату IFO падає 5 раз поспіль. Страшний спад неминучий. А через торговельні війни ситуація стане ще гіршою. Востаннє такі низькі показники настроїв серед німецьких бізнесменів були перед кризою 2009 року. Найгіршим є якраз негативні емоції серед керівників потужних промислових компаній. І звичайно це не могло не відобразитися на настроях у всіх галузях. Промислові гіганти збираються заявити про скорочення своїх прибутків та зменшити цифри своїх прогнозів. Очевидно, що в Німеччині почалися рецесійні процеси. Спочатку їх помітили в автомобільній галузі, а тепер вони вже поширилися на хімічні та електротехнічні сектори економіки. Насправді, причин настання рецесії багато і всі вони різні за природою. Вирізняється з поміж них серйозний геополітичний фактор – торговельна війна США та Китаю. Ірраціональний клінч цих двох світових держав перешкоджає світовій торгівлі та стримує інвесторів. Німеччина як країна-експортер, стоїть посеред фронту протистояння і стає лише німим свідком як Вашингтон та Пекін роблять перспективи її розвитку все туманішими. В цьому контексті не потрібно забувати й про Brexit. Виходячи з усього вищесказаного, можна переконливо стверджувати, що економічний спад в Німеччині неминучий. Головне питання тепер, якими будуть наслідки кризи?
Читайте також: DIE WELT: Росія посилює експансію, гонка озброєнь на Балканах
Штефані Больцен описує королівський шаховий хід Джонсона. Прем’єр-міністр створив в Парламенті вимушену паузу. Таким чином він домагається створити умови, за яких Великобританія вийде з ЄС без угоди. Драма з Brexit досягає нових висот в британській політиці. Рішення по тому як країні виходити з Європейського Союзу як не було раніше так немає і зараз. Нинішній уряд Боріса Джонсона наполягає на варіанті так званого “хаотичного” виходу. Простіше кажучи, це означає без попередньої угоди Лондона та Брюсселя. На зустрічі з Ангелою Меркель британський прем’єр висловив припущення, що прикордонну проблему Північної Ірландії Лондон вирішить протягом найближчих двох років. Німецький лідер відповіла скептично. Тим часом, Джонсон затягнув свою пісню про те, що в тупику виний виключно Європейський Союз. Виходить дуже комічно, британці нібито висловлюють бажання домовитися про обопільні вигідні умови, але публічно постійно звинувачують протилежну сторону в усіх своїх бідах. І тут ситуація взагалі вже стала абсурдною – уряд Джонсона попросив королеву Єлизавету ІІ припинити роботу парламенту, щоб гарантувати безперешкодний вихід з ЄС. Звичайно, що відразу піднялася хвиля обурення, але це ніяк не вплинуло на це процес. Недовго роздумуючи королева підтримала рішення Джонсона. Схоже, що безумство навколо Brexit досягло найвищої точки.
Читайте також: Die Welt: Відхід Меркель може розірвати Європу
Ґіл Ярон стверджує, що слово “війна” у всіх на вустах в Ізраїлі. Іран озброює своїх союзників навколо цієї країни. Тель-Авів завдасть удару у відповідь. Численні військові частини біля кордону з Ліваном стоять у повній готовності. Ізраїль завдав авіаударів по цілям в Месопотамії за даними іракської влади. При цьому, Тель-Авів також посилює свою військову участь в Сирії. Цього разу цілями стали позиції “Хезболли” та іранської армії. І тут Ізраїль не став заперечувати свою участь. Все це зводиться до того, що війна вже стає новою реальністю. Багдад обіцяє швидку помсту. У давній війні між принциповими ворогами Ізраїлем та Іраном зараз відбувається черговий процес ескалації. Причина полягає в бажанні Тегерану освоїтися на кордонах Ізраїлю. Для цього вони використовують війну в Сирії. Іран будує ракетний щит на цих кордонах. А Тель-Авів намагається знищити ці ракетні комплекси за будь-яку ціну. Тегерана це ніяк не зупиняє і він вперто формує військовий компонент для подальших атак. Ситуація для Ізраїлю стає небезпечною, адже його оточують з усіх можливих сторін. Ракетні обстріли не припиняються. Але поки-що ізраїльські протиракетні системи працюють майже бездоганно. В цей же час, зрозуміло, що це лише початок. Схоже, питання відкритої війни є лише справою часу.