Карл Ляутербах, політик СДПН із питань охорони здоров’я, ніколи не зважився б на те, що вчинив нещодавно прем’єр Саксонії Міхаель Кречмер (ХДС). Він поїхав велосипедом у Великий сад у столиці федеральної землі Дрезден і зустрівся там із демонстрантами, які вийшли на протест проти обмежень, пов’язаних із коронавірусною хворобою. Вони перебували один біля одного без масок, тобто знехтували дотриманням вимог щодо соціального дистанціювання. Кречмер слухав і намагався пояснювати, проте наразився на потік критики й недовіри, хоча дехто вітав готовність прем’єра Саксонії до діалогу. Пізніше у програмі радіо Mitteldeutscher Rundfunk він сказав: «Коли ми, політики, говоримо з людьми, то вже робимо правильно». Звичайно, за його словами, він одягає маску, наприклад, коли робить закупи, але у Великому саду свідомо хотів поговорити з людьми, які категорично відкидають маски: «І тоді врешті треба прийняти рішення, хочеш ти говорити чи ні».
Соціал-демократ Ляутербах вважає незвичний контакт Кречмера неприйнятним. «Я на таку демонстрацію ніколи не пішов би. Ніколи не намагався б розпочати розмову з демонстрантами, і вже точно не робив би цього без маски й соціальної дистанції», сказав Ляутербах у ток-шоу на телеканалі ARD «Anne Will». Він ніколи туди не пішов би, ніколи не дав би себе облаяти, він хоче «підтримати тих, кому здоровий глузд каже не підтримувати такі демонстрації». Ляутербах і Кречмер певним чином уособлюють два протилежні полюси в дискусії, як політику слід поводитися з демонстрантами. Днями тисячі людей малими й великими групами вийшли на вулиці німецьких міст.
Читайте також: Дипломатичний скандал у Німеччині: Мельник vs. Шредер: 1 : 0
Центром демонстрацій став передовсім Штуттґарт. Коли прем’єр Баден-Вюртемберґа Вінфрід Кречманн («Зелені») стежив за візитом Кречмера до прихильників теорій змов, то сказав: «У такий час я гадаю, що це дуже проблематично». Ці «люди вважають менш чи більш хибним усе, що ми робимо». Кречманн каже, що прямого діалогу справді бракує. І для нього не проблема дискутувати з людьми. Але «демонстративно на таку акцію він не йшов би», бо це не має сенсу. На його думку, у справі з протестувальниками проти коронавірусних заходів допоможуть лише пояснення.
Після кризи біженців 2015 року перед партіями знову постає питання відповідної реакції на невдоволення, яке виявляється на анонсованих акціях і ще більше в соціальних мережах.
Служби безпеки Північного Рейну-Вестфалії попереджають про «можливі контакти з правоекстремістським спектром». Президент Федерального відомства із захисту Конституції Томас Гальденванґ у розмові з Die Welt застеріг про загрозу того, «що праві екстремісти зі своїми образами ворогів і цілями зруйнувати державу очолять антикоронавірусні демонстрації, які зараз організовують переважно вірні Конституції громадяни». Його турбує, що «екстремісти скористаються ситуацією так само, як і під час кризи біженців». «Тенденція до стирання меж», яку спостерігаємо з часу протестів проти міграційної політики, далі може «набути ще більшого масштабу».
Прем’єр Баварії Маркус Зьодер (ХДС) днями в Мюнхені перед великою демонстрацією закликав чітко відмежуватися від прихильників теорії змов та екстремістів. За його словами, вимога багатьох людей краще пояснювати їм антикоронавірусні заходи цілком законна. Однак політика має послідовно протистояти теоріям змов і ненависницьким промовам. «Ми не повинні припуститися тієї самої помилки, що й у справі з Pegida», заявив Зьодер.
Рух Pegida («Патріоти проти ісламізації Європи») виник п’ять років тому й передовсім у Дрездені збирав багатотисячні демонстрації. Тоді говорили, що більшість учасників — це «стурбовані громадяни», серед яких була незначна частка екстремістів, а їхні питання слід сприймати серйозно. Члени руху були дуже невдоволені політикою уряду й симпатизували «Альтернативі для Німеччини». Як свідчить науковий аналіз, Pegida на своїх зустрічах виступав проти іноземців, демократії та медіа, до того ж настрої та промови учасників руху що далі, то більше радикалізувалися. Федеральний уряд зробив перелік заходів, що відбулися в четвертому кварталі 2019 року, до якого потрапили «акції переважно під (право-)екстремістським впливом чи керівництвом», і серед них демонстрація Pegida з трьома тисячами учасників у жовтні 2019 року в Дрездені. Усередині лютого, ще до коронавірусних обмежень, перед членами Pegida у Дрездені з промовою виступив Бйорн Гьоке (депутат від АдН і керівник ультраправої групи «Крило» всередині цієї партії. — Ред.). Федеральна служба захисту Конституції вважає його правим екстремістом.
Читайте також: Оновлення репертуару
Дослідник екстремізму Алєксандер Гойслєр із Вищої школи Дюссельдорфа бачить «чіткі паралелі між демонстраціями Pegida й так званими гігієнічними демонстраціями». Правоекстремістські групи прагнуть скористатися «політичним вікном можливостей», сказав Гойслєр у розмові з Die Welt. Адже в дуже неоднорідному колі зустрічаються люди, яких у звичайному житті нічого не пов’язує. «Апостоли здоров’я, прихильники антропософії, натуропати, езотеричні кола — усі вони радше лівоальтернативного спрямування, але нині виходять на вулиці разом із правими екстремістами й хуліганами, які вважають себе силами порядку.
«Їх об’єднує спільний наратив про надзвичайний стан і тлумачення ситуації з погляду теорії змов з антисемітським ухилом». Нові угруповання, як-от «Коронавірусні повстанці» чи «Спротив 2020» хочуть зробити на цьому політичний капітал. Долучитися до протестів намагається й АдН. Новим Гойслєр вважає те, що «крайні праві начебто виступають проти надзвичайного стану, хоча саме цього вони прагнуть досягти. Це нісенітниця». На думку вченого, політики повинні «стежити за тим, щоб не піддатися на їхню точку зору й випадково не зробити її прийнятною». Політики мали би більше пояснювати власну позицію. Багато громадян не розуміють, чому спершу говорили, що масок не потрібно, а тепер у певних сферах вони необхідні. «Ці об’єктивні суперечності турбують багатьох людей, тому політика повинна пояснювати їх активніше, аніж раніше».
Прем’єр Саксонії шукає прямого діалогу, навіть якщо він виявиться болючим. Із часу приходу до влади у грудні 2017 року це його важливий політичний інструмент. 45-річний політик часто наголошує на свободі думки, однак це не означає, що він слухає кожну маячню. Якщо натрапляє на агітаторів АдН, то дає рішучу відсіч. Саме завдяки проактивним розмовам торік на виборах Кречмеру ще раз удалося змінити в Саксонії тенденцію проти ХДС, а християнські демократи всупереч багатьом опитуванням змогли виразно випередити АдН.
Читайте також: Наша історія успіху
До початку коронавірусної кризи під час своїх поїздок він потискав до 200 рук на день. У десятках розмов із громадянами відповідав на запитання, зокрема й наприкінці літа 2018 року у збуреному Хемніці, невдовзі після заворушень праворадикалів. Кречмер уже тоді вважав, що зібрання багатьох людей притягують екстремістів, «які намагаються домінувати в таких ситуаціях». Цьому слід протистояти. Але «всіх присутніх там не можна скидати в один казан». У розмові з MDR він сказав, що бачив там строкату суміш людей і поглядів. У Дрездені на вулиці вийшли батьки, які хочуть швидкого відкриття шкіл; ресторатори, що хвилюються за існування свого бізнесу; громадяни, які вважають надмірними заходи минулих тижнів. Були там і догматичні противники вакцинації, а ще ті, хто вірить у змову, за якою начебто перебуває Білл Ґейтс.
Значну увагу протестам приділяють і «Зелені». Минулого понеділка екологічна партія проводила веб-семінар з експертами на тему «Розпізнавати, розуміти і протидіяти міфам про змови». З одним учасником протестів у власних рядах мають справу й «Ліві». Фракція «Лівих» у Бундестазі домовилася не брати участі в протестах у дусі ідеології змов. Однак заступник голови фракції Андрей Гунко відхилився від курсу, виступив в Аахені на пікеті за основні права й серед іншого висловився про Біла Ґейтса. Колеги за це його жорстко критикували.
Поки що не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація з протестами. «Важливу роль відіграє успішність подолання кризи», багато залежить від того, чи буде друга хвиля й нові обмеження, а також те, які соціальні й економічні наслідки матиме пандемія, вважає дослідник екстремізму Гойслєр. Зараз можемо сказати, що «попри всю їхню гучність, ці протести підтримала лише незначна частка населення».