Він звався Yannis P. 20 січня він вийшов у море від берегів Гайани. Це був перший танкер, який експортував нафту із цієї південно-американської країни, ціль — Х’юстон, Техас. На борту був мільйон барелів, себто близько 159 млн л. За ним на початку лютого вирушив танкер Eagle San Antonio, наступними роками їх будуть сотні й тисячі.
Кілька тижнів тому Гайана стала експортером нафти. Зараз нафта надходить потрохи, однак невдовзі видобуток мають значно збільшити. Тоді країна стане важливим гравцем на глобальному ринку нафти, а бідна, вкрита реліктовим лісом територія в найкоротший час може стати найбагатшою державою світу. За прогнозами МВФ, економіка Гайани зросте на понад 85%. Однак чи відчує це населення, наразі невідомо.
Гайана розташована на півночі південно-американського континенту, межує з Бразилією, Венесуелою і Суринамом. Розмірами схожа на Білорусь, але з населенням лише 775 тис. осіб. До 1966 року це була британська колонія, після того Гайана лише раз опинилася серед заголовків міжнародних новин: через трагедію в Джонстауні 1978 року. Тоді голова секти Джим Джонс наказав своїм послідовникам, які осіли в тропічному лісі Гайани, вчинити колективне самогубство. Це коштувало життя 900 людям, фотографії з горами трупів посеред джунглів облетіли світ.
Однак в іншому минулими десятиліттями життя в країні було цілком розміреним. Видобуток корисних копалин — бокситів, марганцю, золота — ішов на користь лише невеликій верхівці, тому Гайана завжди була серед найбідніших країн континенту. Натомість сусідня Венесуела десятиліттями була лідером добробуту в Південній Америці, зокрема завдяки невичерпним покладам нафти. І хоча в Гайані також проводили масштабну геологічну розвідку, жодних серйозних покладів нафти там не знайшли. До 2015 року.
Тоді Exxon Mobil повідомила, що приблизно за 190 кілометрів від берегів Гайани відкрила величезне нафтове родовище в так званому Starbroek Block. А тоді після чотирирічної підготовки в консорціумі з американським концерном Hess і китайським CNOOC 20 грудня на поверхню вперше викачали чорне золото.
«Надія на краще життя»
«В ейфорії президент Гайани Девід Ґрейнджер одразу проголосив 20 грудня новим національним святом. «Видобуток нафти — надія країни на краще життя, — сказав він і пообіцяв: — Видобуток нафти піде на користь кожному гайанцю, нікого не обділять». До кінця року освоєне родовище даватиме по 120 тис. барелів за день, до 2025-го, за прогнозами МВФ, видобуток зросте до 424 тис. барелів, за іншими оцінками, ідеться про 750 тис. чи навіть мільйон барелів за день. Це буде більше, ніж зараз видобуває сусідня Венесуела. Там за останні роки видобуток дуже зменшився, тепер Гайана це може принаймні частково зрівноважити.
Читайте також: Die Welt: Краще, ніж гадалося
Значно імпозантнішою і важливішою для Гайани є інша цифра, а саме видобуток нафти на душу населення. Бо 750 тис. барелів за день, видобутих зі Starbroek Block, відповідають приблизно одному барелю на мешканця. Це значно перевищувало б показники всіх інших країн — експортерів нафти, навіть Кувейт видобуває лише 0,8 бареля на мешканця, Катар — 0,7 бареля, а Саудівська Аравія — 0,3 бареля. Але це ще не все. Exxon Mobil уже повідомила про нові відкриті нафтові родовища біля узбережжя Гайани.
Отак раптово маленька, сонна південно-американська тропічна країна стала нафтовою державою, і на неї посипалися нафтодолари. Тому МВФ прогнозує цьогорічне зростання економіки Гайани на 85%. До 2024-го економічна потужність країни має зрости з актуальних $4 млрд до $15 млрд себто збільшитися майже вчетверо. Тоді дохід на душу населення зросте з трохи більше як $5 тис., що відповідає рівню Албанії, до майже $20 тис. і лише дещо відставатиме від Саудівської Аравії (див. «Стрімкий злет»). А ще за кілька років Гайана зможе змагатися з багатими еміратами Перської затоки.
Однак велике питання, що із цього нового багатства дійде до людей. Надто мало, заявляє міжнародна організація Global Witness, яка протидіє порушенням прав людини й забрудненню довкілля, пов’язаним з видобутком корисних копалин. Вона звинувачує Exxon Mobil у зловживанні недосвідченістю гайанського уряду.
На початку місяця організація проаналізувала укладену 2016 року угоду гайанського міністра нафти Рафаеля Тротмана з Exxon Mobil та порівняла її зі звичними умовами в таких проектах. «Умови, які отримав Тротман, надзвичайно погані», — підсумовують аналітики. Для гайанського уряду справедливими були б 69% доходів від видобутку нафти — угода, однак, передбачає лише 52%. Через це Гайана щороку втрачатиме близько $1,3 млрд при цьогорічному державному бюджеті $1,6 млрд.
Населення сумнівається
Критикував умови угоди і МВФ як «порівняно вигідні за міжнародними стандартами для інвесторів». Бо зазвичай, за словами МВФ, уряд отримує від 65% до 85% доходу від видобутку нафти. Сумнівається в роботі уряду й населення. Прем’єр-міністр Девід Ґрейнджер наприкінці 2018 року програв у голосуванні за вотум недовіри, але завдяки певним юридичним маневрам зміг донині втриматися на посаді. Однак 2 березня обирали новий парламент, і Ґрейнджер агітував, роздаючи щедрі обіцянки. Так наступного року кожен громадянин має отримати чек від уряду, профінансований нафтовими доходами, подібно до того, як це відбувається на Алясці. Натомість опозиція планує вкладати кошти в систему охорони здоров’я та боротьбу з бідністю.
Проблема — корупція
Урешті новому урядові байдуже, хто його очолюватиме, доведеться боротися зі значно більшими проблемами. Бо Гайана не лише недосвідчена в перемовинах з професійними міжнародними нафтовими концернами. У країні відсутні також інституції та правила, необхідні для відповідного поводження з грішми.
Читайте також: Потрапити до рухомого рядка
Так в індексі ефективності уряду Світового банку Гайана отримала мінус 0,27 пункту, це відповідає рівневі Сенегалу. Німеччина в цьому рейтингу має 1,62. В індексі корупції Transparency International Гайана на 85-му місці зі 180 націй, поруч з Індонезією та Буркіна-Фасо. Саме це на тлі відкриття нафтових покладів непокоїть експертів. «Поганий менеджмент і корупція, пов’язані з доходами від видобувної промисловості, негативно вплинули на численні державні інституції по всьому світу, зокрема й на сусідню з Гайаною Венесуелу», — пишуть експерти в актуальному аналізі.
Прибутки опиняться у верхівки
Надто часто в країнах, що розвиваються, доходи від видобутку нафти опиняються в невеликої корумпованої верхівки. Існує небезпека, що за цим прикладом ситуація розвиватиметься і в Гайані. До того ж у країні є ганебна традиція бандитизму, організованого різними угрупованнями. Вони виникли на ґрунті різної етнічної належності, а зараз уже пов’язані з політичними партіями, які також слідують цим етнічним поділам, це випливає з дослідження International Security Sector Advisory Team (ISSAT) у Женеві. Близько 45% населення Гайани має індійське коріння, 30% — африканське. Зараз при владі коаліція партій з різним етнічним походженням, і, за даними кількох недержавних організацій, уряд таки дещо зробив, щоб новоздобуте нафтове багатство не втекло між пальців. Так з початку правління цього уряду 2015 року в індексі корупції Гайана піднялася з 119-ї на 85-ту позицію.
«Наступні роки будуть вирішальними»
Окрім того, країна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), спілку недержавних організацій, підприємств і країн з офісом в Осло. ІПВГ підтримує країни, що розвиваються, у правильному використанні доходів від видобутку нафти. Як наслідок, Гайана вже створила державний фонд, у який повинна надходити більша частина нафтодоларів. Але заснування такого фонду далеко не все — важливо, щоб ним не зловживали з політичною метою, зауважує Transparency International і застерігає: «На карту поставлено дуже багато, наступні роки будуть для Гайани вирішальними».