Це була вечірка в клубі, зустріч щеплених з музикою, танцями, алкоголем — нормальний вечір п’ятниці. Це відбувалося 3 вересня, в районі вокзалу в Мюнстері. А через тиждень на смартфони посипались повідомлення: щонайменше 63 гості й один співробітник клубу захворіли. 63 з приблизно 380 осіб, що були в клубі. Попри те що всі начебто були вакциновані двома дозами, вони заразилися коронавірусом. Можливо, цифри ще зростуть, адже не всі контактні особи вже надали ПЛР-тести.
При цьому місто Мюнстер підкреслює у повідомленні, що концепцію гігієни оцінюють як «зразкову», а система вентиляції, за словами фірми, яка її перевіряла, навіть «перевершує вимоги». Голова мюнстерського кризового штабу Вольфґанґ Гоєр коментує: «За попередніми даними клуб створив усі умови, яких вимагають офіційні коронавірусні норми федеральної землі Північний Рейн — Вестфалія. Гості кажуть, що їхні сертифікати про вакцинацію перевіряли і навіть звіряли з посвідченнями особи».
У час, коли політика і суспільство шукають шляхів найшвидшого повернення до нормального життя, а Данія першою з країн оголосила про закінчення пандемії, в Німеччині тривають суперечки про правило 2 (вакциновані й ті, хто одужали) чи правило 3 (вакциновані, ті, хто одужали і протестовані).
Тим цікавіша для вчених вечірка у мюнстерському клубі. Адже вона дає додаткову інформацію про те, чи необхідне правило 2, чи достатньо безпечне і правило 3. Цей випадок також дає привід подумати, що означає таке суперрозповсюдження для країни в актуальній епідеміологічній ситуації. Забігаючи наперед — простих відповідей немає.
Читайте також: Ізраїль вакцинуватиме третьою дозою Pfizer громадян віком понад 60 років
Антитіла запобігають інфекції, але не назавжди
Зараз в Німеччині з 73,9 млн осіб, які могли б бути вакциновані, 51,6 млн себто 69,8%, щеплені повністю (див. «Колективний імунітет»). Чи означає це, що самі вони добре захищені від важкої хвороби? Теоретично цим людям мали б якомога швидше повернути свободу. Щеплені мусили б мати змогу безтурботно розважатися разом.
Це ідея правила 2. Переважна частина вакцинованих справді захищена від важкого перебігу коронавірусної хвороби. В ідеалі вакцина активувала різні опори їхньої імунної системи: антитіла (отже, В-клітини), відповідь Т-клітин і, як підтримку — вроджену імунну систему.
Чому антитіла — не показник ступеня захисту
Але концентрація антитіл знижується як після зараження, так і після щеплення. Це доводять дослідження виробників вакцин, а також незалежні спостереження за пацієнтами, хворими на коронавірус. Тому вакциновані та ті, хто одужали, можуть і надалі заражатися й розмножувати віруси в своїх слизових оболонках та передавати іншим. При цьому вірусне навантаження може бути таким самим високим, як і у невакцинованих. Однак період заразності для них коротший — не десять, а три-чотири дні. Це означає, що заразними можуть бути як вакциновані, так і ті, хто одужали, як, здається, і доводить приклад із Мюнстера. «Однак наскільки великою є частка тих, у кого антитіла не стримують або слабо стримують віруси, поки що складно сказати однозначно, бо у групах ризику це передовсім залежить від індивідуальної відповіді на вакцинацію», — говорить Крістіне Фальк, професорка та імунологиня з медичного інституту Ганновера. Отже, питання, який відсоток вакцинованих і далі поширює вірус, досі залишається відкритим.
Але перші дослідження показують: що давніше було отримано другу дозу вакцини, то більший ризик. Антитіла вже не так добре вловлюють віруси. Дані німецького Інституту Роберта Коха (ІРК) щодо так званих проривів вакцинації також вказують на це, хоча цифри (менш ніж 3 відсотки інфікованих з початку кампанії вакцинації) дуже низькі.
Водночас зниження концентрації антитіл у крові практично не впливає на вакцинаційний захист від важкого перебігу хвороби. Бо друга вакцинація створила В-клітинну пам’ять. Ці В-клітини знову підвищують вироблення спайк-специфічних антитіл, щойно контактують із коронавірусами. Тоді вони трохи повільніше відбивають віруси, але їх додатково підтримують Т-клітини. Вони виявляють заражені вірусами клітини організму й усувають їх, що відчувається як запальна реакція. Тому вечірки і концерти за правилом 2 навряд чи проблематичні для самих вакцинованих і тих, що одужали, оскільки ці люди добре захищені. Навіть якщо у вас станеться прорив вакцинації, віруси поширяться у верхніх відділах горла і з’являться симптоми, почне діяти другий стовп імунної відповіді: Т-клітини активуються й усунуть заражені клітини. Тому вакциновані та ті, що одужали, з проривом вакцинації, як правило, хворіють не важко.
У дослідженні, проведеному в Роттердамі, 24706 вакцинованих співробітників системи охорони здоров’я регулярно перевіряють на віруси. Прорив у вакцинації стався в 161 людини, у 68,6% з них у носоглотці виявили штам «Дельта». Концентрація вірусного навантаження знизилася вже через три дні, у невакцинованих це часто відбувається лише через десять і більше днів.
Прориви вакцинації трапляються рідко
У Німеччині про прориви вакцинації повідомляє Інститут Роберта Коха. При цьому прорив вакцинації інститут фіксує тоді, коли «після останньої необхідної дози вакцинації минуло 14 днів». Так, наприклад, прорив вакцинації відбудеться, якщо людина, яка отримала другу дозу вакцини кілька місяців тому, заразилася SARS-CoV-2 (має позитивний тест на ПЛР) і у неї наявні симптоми, як-от біль у горлі та висока температура. Люди, які за наявності позитивного ПЛР-тесту не мають симптомів, не потрапляють у статистику прориву вакцинації.
В актуальному звіті ІРК з 1 лютого було зареєстровано загалом 30880 ймовірних проривів вакцинації серед понад 50 млн повністю вакцинованих людей, що становить близько 0,006% вакцинованих і менш ніж 3% інфікованих за цей період.
Читайте також: Reuters: Антивакцинатори зірвали стратегію Байдена щодо COVID-19
Таким чином, частота проривів вакцинації дуже мала, але за даними ІРК протягом останніх тижнів показник зростає. Так, інститут заявляє, що для вікової групи від 18 до 59 років ефективність вакцинації з лютого становить близько 87%, а за останні чотири тижні вона знизилася до 85%. Серед людей, старших за 60 років, за останні чотири тижні ефективність вакцинації знизилася з 86% до 83%. Це пояснюють тим, що вакцини не так добре працюють проти штаму «Дельта». І це відображає той факт, що через зростання поширення хвороби серед населення імовірність контакту вакцинованих із вірусом збільшується.
Для тих, хто одужали, за словами Крістіне Фальк, ситуація схожа, але не ідентична з вакцинованими. «У тих, хто мав легкий перебіг інфекції, імунна відповідь часто не така добра», — говорить імунологиня. Тоді, ймовірно, вірус був перехоплений на ранній стадії, і сильна В-клітинна чи Т-клітинна пам’ять не розвинулася. «Це також причина, чому ми, імунологи, рекомендуємо третю дозу для тих, хто одужали».
Ризик правила 3 на вечірках
Якщо ризик захворіти з важким перебігом для вакцинованих і тих, хто одужали, через прорив вакцинації дуже низький, то чи потрібні взагалі заходи за правилом 2? І чи не достатньо в такому разі правила 3?
Вірусолог Крістіан Дростен розповів про це у своєму подкасті про коронавірус на прикладі концерту в ельбській філармонії у Гамбурзі. Він говорить, що «не станеться катастрофи», якщо щеплені на концерті сидітимуть близько одне до одного і хтось із них все ж принесе вірус. «Оскільки всі вакциновані, передача доволі обмежена». Хоча в такому разі «окремі люди» можуть принести вірус додому і заразити там ще когось. «Але навіть там, серед щепленого населення, ці ланцюжки інфекцій обмежені».
А як щодо вечірок за правилом 3? Для невакцинованих вони, як і всі соціальні контакти без масок і дистанції, можуть стати причиною зараження. Менш імовірно, що серед учасників за правилом 2 може бути хтось заразний. Для невакцинованих ризики, пов’язані з інфекцією, добре відомі. Отже, можливо аргументація на користь правила 2 чи 3 — радше теоретична дискусія? Крістіне Фальк вважає, що ризик зараження не дорівнює нулю на заході ані за правилом 2, ані за правилом 3. Але любителі вечірок можуть оцінити це за поширеністю вірусу серед населення. Якщо вірусу циркулює багато, невакцинованим варто уникати скупчень людей. Якщо вірусу мало, то імовірність його передачі від вакцинованих чи тих, хто одужали, також менша.
На що мають зважати вакциновані та невакциновані?
З погляду епідеміології кожен повинен подумати про те, що станеться, якщо він підхопить вірус на вечірці. Двічі вакциновані батьки при високих показниках захворюваності мають вважати, щоб не принести вірус невакцинованим дітям. Лікарка з подвійною вакцинацією також має бути обережною, якщо працює в геріатрії чи онкології.
Читайте також: Pfizer планує тестувати трьохдозову схему проти Дельти
Зараз найчастіше трапляється так, що коли вакциновані стикаються з невакцинованими, невакциновані переважно молоді і мають невеликий ризик важкого перебігу. Ось чому ризик зараження нижчий, ніж можна прогнозувати лише на підставі частоти інфікувань щеплених чи тих, хто одужали, вважає Рафаель Міколайчик, професор медичної епідеміології, біометрії та комп’ютерних наук в університеті Галле. Він пояснює це кількома факторами: вакциновані заразні лише короткий час, вакцинованих, у яких розвиваються симптоми, також можна виявити, тому до невиявленої передачі призводить не проривна інфекція. А скупчення людей, які зустрічаються відповідно до правила 3, призводить до того, що більшість людей із оточення просто не заразні.
Не кожній інфекції потрібно запобігати
Зрештою правила 2 і 3 спрямовані не на запобігання кожній окремій інфекції. Окрім того, експрес-тести можуть бути хибно негативними, особливо у людей без симптомів, а що давніший результат ПЛР-тесту, то менше він свідчить про те, чи заразна людина. Йдеться про зниження імовірності передачі. «І якщо правило 3 реалізовувати як слід, воно має бути ефективним», — зазначила Фальк. Але також необхідно враховувати фактор часу, для всіх: тих, хто одужали, вакцинованих і тестованих. «Завжди потрібно зважати на те, скільки часу минуло з моменту вакцинації, інфекції чи тесту», — підкреслила вона.
Епідеміолог Міколайчик також вважає, що «абсолютної безпеки не існує, до цього слід ставитись прагматично». Імунологиня Крістіне Фальк зауважила: «Якщо все добре контролювати, правильно заповнювати посвідчення вакцинації і проводити тести, то правило 2 ще не потрібне». Але експерти також одностайні у тому, що ситуація може швидко змінитися. Якщо кількість інфекцій суттєво зросте, а вакцинація загальмується до того, як ситуацію погіршить осіннє похолодання, епідеміологічні показники можуть змінитися.
Голова кризового штабу Вольфґанґ Гоєр з Мюнстера каже: «Нинішня серія заражень ще раз підтверджує величезне значення вакцинації». За його словами, повне відкриття збільшить кількість інфекцій. «Для невакцинованих це справжня проблема. У цій новій фазі пандемії їм слід дуже ретельно поміркувати про те, що можна, а що ні».