Коли восени 2019 року дослідники з Google оприлюднили у фаховому журналі документ на тему квантових комп’ютерів, це стало сенсацією: співробітники відділу Research першими у світі створили функціональний квантовий комп’ютер, який зміг розв’язати математичну задачу в десятки тисяч разів швидше, ніж звичайний суперкомп’ютер. Quantum supremacy, тобто доказ того, що квантові комп’ютери функціонують, створив концерн, а не науковці університетського інституту чи державної дослідницької установи. Нині мільярди доларів у рік вкладає у фундаментальні дослідження квантового комп’ютера не лише Google, це роблять також Microsoft, Facebook та IBM, публікації яких домінують у цій галузі досліджень. Ба більше, квантовий комп’ютер — не єдина сфера, у якій концерни досягають разючих успіхів у фундаментальних дослідженнях. Вони домінують у ділянках суперкомп’ютера, штучного інтелекту, біоінформатики, робототехніки й комп’ютерної архітектури. Змагаючись між собою, концерни в попередні роки дуже нарощували свої дослідницькі бюджети, і ці мільярдні інвестиції приносять результати. Які суми американські IT-гіганти інвестують, бачимо в актуальних балансах. Зокрема, лише Google торік інвестував $27,5 млрд на $15 млрд більше, ніж у 2015 році. Видатки Microsoft на розробку й дослідження у 2020 році становили майже $19 млрд майже вдвічі більше, ніж п’ять років тому. Facebook із 2015 року збільшивши свої інвестиції вчетверо: вклав близько $19 млрд і лише трохи відстає від Microsoft. Apple збільшив свій бюджет із $8 млрд до $19 млрд однак концерн вкладає здебільш у розробку обладнання, а не у фундаментальні дослідження.
Amazon у своєму балансі фіксує разючі $42 млрд проти $12 млрд у 2015 році. Щоправда пояснює, що ця сума передбачає також видатки на «наповнення», себто права на музику й фільми, і виробництво серіалів та фільмів для власних стримінгових служб. А також частково витрати на глобальну інфраструктуру власної клауд-служби AWS. Однак зовнішні аналітики, як-от Bloomberg, вважають, що безпосередньо на дослідження й розробку Amazon щорічно витрачає близько $26 млрд. Усі названі концерни у кризовий 2020 рік значно підвищили свої інвестиції в дослідження.
Читайте також: Тінь пандемії
Американські технологічні гіганти інвестують більше, ніж уся Німеччина
Натомість, як свідчить актуальний аналіз консалтингового агентства Ernst & Young для WELT, у Європі COVID-19 спричинив зменшення інвестицій у майбутнє. Volkswagen, концерн із найбільшим у Німеччині бюджетом на дослідження, у 2020 році інвестував €12 млрд на противагу €13,1 млрд у 2019-му. BMW (€5,6 млрд), Daimler (€6,1 млрд також інвестували ощадливо, а SAP із €4,5 млрд і Siemens із €4,4 млрд трохи збільшили бюджет. Значно більше вклав лише хімічний концерн Bayer — майже €7 млрд, що майже на €2 млрд більше, ніж попереднього року.
Усі 25 німецьких підприємств, які торгуються на біржі й мають найбільші бюджети на дослідження, у 2020 році вклали €56 млрд. За даними Федерального відомства статистики, 2019-го видатки на дослідження в Німеччині становили €110 млрд; у 2020-му цифра, імовірно, менша. Отже, лише п’ять американських гігантів із €108 млрд інвестували в дослідження стільки само, як і всі німецькі підприємства, дослідні установи й університети разом узяті. Порівняння, звісно, приблизне, але воно унаочнює масштаби.
«Зараз ми бачимо, які підприємства добре переживають кризу й у конкурентній боротьбі за інновації можуть навіть збільшувати витрати, а яким доводиться заощаджувати. Переваги й утрати, які вони матимуть унаслідок цього, ми побачимо вже за три-чотири роки, — прогнозує в розмові з WELT Матьє Майєр, партнер у EY. — Звісно, американські ІТ-гіганти можуть легко вкладати великі суми в дослідження, бо на це очікують їхні інвестори. Ці інвестиції відображено в актуальному курсі акцій, що передбачають очікування інноваційних технологій у майбутньому».
А що ж за свої величезні видатки отримують гіганти? «Зараз ми бачимо, як із концернів Research Labs виходять принципово нові технології», — каже в розмові з WELT Дам’ян Борт, директор Інституту інформатики університету Санкт-Галлена. «Наприклад, квантовий комп’ютер чи інноваційні успіхи в галузі ШІ, як-от проєкт Alphafold доньки Google Deepmind, який вирішує 50-річну проблему згортання білка. Це не просто поступ у грі, це заміна всієї ігрової дошки».
«Внутрішній науковий дарвінізм» і неймовірні зарплати
Окрім окремих шалених успіхів концерни своїми інвестиціями здобувають сталі переваги в змаганні з меншими конкурентами, пояснює дослідник: «З такими бюджетами можна дозволити собі найняти паралельно кілька маленьких команд для конкурентної роботи над тією самою проблемою. Це не лише економить час порівняно з конкурентами, а й утілює своєрідний науковий дарвінізм, за якого залишаються лише найталановитіші».
Читайте також: Третій пішов
У змаганні за молодих і талановитих науковців концерни завдяки неймовірним зарплатам і так можуть обирати з найкращих претендентів: молодий докторант у Google чи Facebook заробляє значно більше, ніж німецький завідувач кафедри, скаржиться німецький професор у розмові з WELT. До того ж своїми інвестиціями в численні галузі фундаментальних досліджень концерни можуть спричинити ефекти синергії, пояснює експерт Борт. «Ці ефекти ще більше запобігають тому, щоб очікувана межова корисність інвестицій у дослідження не знижувалася».
Приклад цього — змагання з дослідження квантових комп’ютерів QHack Open Hackathlon, яке оголошує Google: 50 університетських команд-учасників першими матимуть доступ до нещодавно розробленого інтерфейсу Floq, за допомогою якого запускатимуть свої симуляції на спеціальних серверах ШІ гігантської хмарної інфраструктури Google, за словами Google у сто разів швидше, ніж можливо деінде. Такі пропозиції приваблюють найкращі групи дослідників, бо містять часову перевагу над іншими проєктами, наприклад, у державних університетах.
Пожертвами й коопераціями концерни непрямо визначають, над якими темами працюватимуть і в університетах. «Ті, хто хоче отримати гроші, мають подавати проєкти, — пояснює Борт. — Оскільки американські концерни такі пожертви планують списувати з податків, вони не можуть безпосередньо визначати результати, тому спершу обирають те, що хочуть підтримувати». Особливо успішні заявники не лише отримують гроші, а й першими мають доступ до нового дослідницького обладнання та комп’ютерної інфраструктури концернів.
Близькість концернів до академічних досліджень
Наприклад, Facebook 2016-го цільово пожертвував сервери для відповідних дослідницьких проєктів з ШІ в університетах Німеччини і Франції. На запит концерн надав список 22 університетів в Англії, Франції, Італії, Німеччині та Бельгії, які підтримує дослідницькими й призовими фондами. Серед них були такі кузні еліт, як Оксфорд, і німецькі дослідницькі важковаговики, як Мюнхенський технічний університет та Технологічний інститут Карлсруе.
Amazon засновує в Європі дослідницькі лабораторії в університетських містах, як-от Берлін чи Тюбінген, шукає там контактів з науковцями. «Дослідження Lablet у Тюбінгені має на меті стимулювати культуру обміну публікаціями, Open-Source-кодами та даними, — коментує одна з речниць Amazon. — Команди дослідників неформально співпрацюють із факультетами та кафедрами, підтримують докторантів та докторанток і організовують спільні академічні конференції».
Читайте також: Коронавірусна корупція в ФРН: заробити на пандемії
Близькість концернів до академічних досліджень не лише полегшує вибір нових талантів, а також дає їм змогу встановити власні інтерфейси й технологічні стандарти, щоб іще тісніше прив’язати дослідників до власної інфраструктури.
У цьому немає нічого нового, все це вже роками належить до репертуару й концернів з індексу DAX. Новий тут масштаб активності. «Інновації неможливо вимусити, — коментує таку діяльність експерт Борт. — Але такими інвестиціями можна гарантувати, що не пропустиш жодної інновації й не опинишся осторонь, коли почнеться нова технологічна революція».