Кадри протестів у Гонконгу щодня облітають світ, щовечора демонстранти прибережного мегаполіса грають із поліцією в котика та мишку. Однак від новин звідти в голові виникає картина не акцій протесту, а голлівудських битв із «Зоряних воєн»: у повітрі над демонстрантами ширяють яскраві лазерні промені, концентруються в певних точках на спорудах чи стовпах вуличного освітлення і, зіштовхуючись з ними, освітлюють синім або зеленим кольором.
Протести в Гонконгу перші у світі, під час яких демонстранти систематично й повсюдно застосовують лазери проти сенсорів камер спостереження. Кадри новин унаочнюють, чому в умовах авторитарного режиму поєднання технології спостереження та штучного інтелекту — недобра комбінація.
У всьому світі триває бум розбудови мережі камер спостереження в громадському просторі, особливо стрімко їх кількість зростає в Китаї. Серед 20 міст із найбільшою кількістю камер окрім дев’яти китайських міст-мільйонників також Лондон, Сінгапур, Багдад, кілька міст США та ще перед Гонконгом Берлін. Це дані дослідження порталу технологічної журналістики Comparitech, який склав перелік міст світу з найбільшою кількістю камер спостереження. До уваги брали не абсолютну кількість камер, а на тисячу мешканців, тому Берлін із 39 тис. камер випереджає Гонконг із 50 тис.
Читайте також: Технології розпізнавання облич: межа приватності і упереджень
У Китаї щільність камер особливо висока, бо з 2012 року уряд форсував розбудову мережі спостереження в громадських місцях. Так, місцеві органи встановили відеоапаратуру в 660 із 676 великих міст. Із майже 3 млн відомих камер лідирує Шанхай, слідом за ним Шеньчжень і Чунцін. У Європі найбільше камер має Лондон: понад 627 тис. штучних очей спостерігають за майже 9 млн мешканців, це 68 штук на тисячу осіб. У США найактивніше спостерігають за Чикаго, там 35 тис. камер.
Поява серед 20 світових лідерів Берліна спершу дивує. Але тоді погляд падає на методику Comparitech, де джерелом стали передовсім списки проектів із захисту даних. Однак саме через захист даних місця розташування камер у Німеччині особливо докладно задокументовані. Приблизно половина їх із берлінського списку припадає, очевидно, на камери транспортних підприємств, які задокументували кожну з них на своїх вокзалах і транспортних засобах. Іншим джерелом для Comparitech був проект картографування камер Surveillance under Surveillance, який розміщує на карті всі камери світу. Однак, щоб побачити неповність списків камер Comparitech чи карти Surveillance, достатньо просто подивитися на дані. Приватні камери часто враховують лише тоді, якщо місцеві захисники даних чи активісти окремо їх реєструють. Тому вестфальське місто Падерборн із майже 1,2 тис. офіційних камер на 140 тис. населення є одним із найбільш спостережуваних у світі, просто тут один із користувачів був особливо старанним.
Окрім того, у 2019-му не всі камери спостереження однакові. Старі апарати, які в Німеччині аналоговими чорно-білими сенсорами стежать за темними кутками паркувальних майданчиків, не мають нічого спільного з хайтек-системами, які нині встановлюють у Китаї, деяких містах США та на берлінських вокзалах. Там HD‑камери з поворотним механізмом і зумом поєднують із системами розпізнавання облич на основі штучного інтелекту. Знімки централізовано збирають, зберігають та оцінюють, цьому сприяють спеціально розроблені алгоритми, які тестують уже й у Німеччині. У 2018 році федеральна поліція випробувала техніку на вокзалі Берлін-Зюдкройц і наприкінці року повідомила про позитивний досвід.
Читайте також: Ніде не сховаєшся
Демонстранти в Гонконгу намагаються обдурити системи розпізнавання облич
Установи Китаю давно пройшли стадію випробувань, там завдяки розпізнаванню облич ідентифікують особу людини, яка порушує закон у публічних місцях. Це має наслідки для порушника в системі соціального рейтингу. Тих, хто переходить дорогу на червоне світло, публічно й персонально соромлять, дрібних злочинців систематично переслідують, а демонстранти можуть втратити роботу, доступ до послуг чи державних систем загальних благ. Розпізнавання обличчя дає змогу автоматично складати списки учасників зборів, систематизувати їхні виступи й участь у заходах за часом.
Саме останній аспект змушує гонконгівських демонстрантів вдаватися до креативних контрзаходів. Вони прагнуть запобігти тому, щоб їхні імена асоціювали з протестами, а тому засліплюють сенсори камер зеленими й синіми лазерами, потужність яких значно перевищує звичайні кишенькові лазерні указки. Вони носять однаковий чорний одяг, щоб ускладнити службам завдання, ховаються за парасольками, мов за ширмами, і змінюють свої обличчя, малюючи інакші брови. Проект CV Dazzle підбирає креативний макіяж та зачіски, які практично унеможливлюють розпізнання обличчя.
Читайте також: Межі штучного інтелекту
Однак наступ камер із високою роздільною здатністю спостерігається не тільки в Китаї: у США дедалі більше власників приватних будинків застосовує HD-камери для цілодобового спостереження хмарного штучного інтелекту за їхніми ділянками та входами в будинки. Камери таких провайдерів систем «розумного будинку», як Nest (дочірнє підприємство Google) чи Ring (Amazon), передають зображення безпосередньо на хмарний сервер концернів, де запис оцінюють алгоритми розпізнавання обличчя. Із появою стороннього обличчя системи б’ють на сполох. Amazon зі своїми Ring-камерами робить наступний вирішальний крок: надає місцевій поліції прямий доступ до серверів із записами приватних камер. У разі розслідування поліція через системи Amazon може звернутися безпосередньо до користувачів відповідної вулиці й попросити розблокувати відео. У програмі беруть участь уже понад 200 локальних відділків, поліцейські роздають безплатні камери, деякі міста пропонують субвенції на купівлю. Окрім того, Amazon сприяє продажу камер своїм найкращим дистанційним клієнтам — абонентам сервісу Prime. Таким чином концерн сподівається зменшити кількість вкрадених із порога посилок.
Відповідно надалі кількість приватних камер зростатиме, ймовірно, значно швидше, ніж у публічних місцях. Amazon також надає алгоритми для оцінювання даних: хмарний сервіс Rekognition дочірньої фірми AWS пропонує доступне розпізнання великої кількості облич: за тисячу опрацьованих знімків концерн просить не більше як 40 центів. Про спецпропозиції для розслідувачів повідомляє і поліція США.
Із тренду на приватні камери висновки вже зробила китайська влада. Як пише Washington Post, із 2020 року там усі хмарні дані з приватних камер безпосередньо оброблятимуть відповідні відомства. Ця суміш приватного й публічного спостереження стане для захисників даних і громадянських прав остаточною поразкою в боротьбі з камерами.