Арі Фулд не помічає, що вбивця підкрадається до нього ззаду. Чому б 40-річний батько чотирьох дітей мав чогось боятися серед білого дня, у людному торговому центрі, який охороняють солдати, біля поселення Ґуш Еціон на Західному березі ріки Йордан, що за кілька кілометрів на південь від Єрусалима? Зрештою, Фулд — колишній елітний солдат, тренований каратист, озброєний пістолетом. Але 17-річний палестинець Халіль Юсеф Алі Джабарін поклав на нього око. Запис із камер показує, як він вичікує потрібний момент, а тоді дістає 30-сантиметровий ніж і завдає удару. Фулд обороняється. Незважаючи на поранення, відштовхує Джабаріна, вихоплює свою вогнепальну зброю. Злочинець втікає, Фулд переслідує його, стріляє. Перехожі також ціляться в нього. Поліція прибуває занадто пізно. Фулд помирає в лікарні, палестинського терориста лікують у єрусалимському шпиталі.
Якщо буде втілено в життя план міністра внутрішньої безпеки Ізраїлю Ґілада Ердана, то в майбутньому всі напади в країні закінчуватимуться схоже: озброєні цивільні вбиватимуть нападників задовго до прибуття поліції. Щоб зробити це можливим, Ердан наприкінці серпня ухвалив суперечливе рішення пом’якшити критерії отримання ліцензії на зброю. Тепер її може одержати до 600 тис. ізраїльтян. Міністр вважає це ефективним способом запобігти терактам. Натомість критики вважають, що Ердан приватизує одне з найважливіших завдань правової держави: дбати про безпеку громадян.
Читайте також: Кожному по стволу. Чи треба українцям озброюватись
При цьому, мабуть, жодному відвідувачеві з Європи не спаде на думку, що на вулицях Ізраїлю бракує зброї. Уже сьогодні багато туристів дивується, коли бачать людей з автоматами в автобусі, кіно чи кафе. Пістолети на поясі — частина повсякденного одягу. Озброєні охоронці стоять на входах до торгових центрів, лікарень та шкіл.
Близько 167 тис. приватних осіб має ліцензію на вогнепальну зброю, ще 130 тис. одиниць вогнепальної зброї є в організацій, таких як охоронні компанії та рятувальні служби. Десятки тисяч солдатів військової служби повинні носити табельну зброю у відпустці. За деякими підрахунками, кожен 19-й дорослий має доступ до зброї. Досі отримати ліцензію на зброю було важко. Кожна заява потребувала обґрунтування. Перспективу мали лише мешканці «небезпечних зон», тобто прикордоння чи напружених районів зайнятих територій. І видавали їх лише після тривалих перевірок. Міністрові Ердану цього недостатньо. Під час нападів саме прості люди часто рятували життя, стверджує він. У час терористів-одинаків збільшується шанс запобігти атакам, якщо на вулицях добре підготовлені, озброєні громадяни. Вигляд озброєних цивільних осіб у публічному просторі посилює «відчуття безпеки громадян» і є «важливою лінією захисту від нападів». Тепер усі, хто пройшов навчання в армії, повинні отримати ліцензію на вогнепальну зброю. Колишні офіцери та добровольці служб екстреної допомоги відтепер мають одержувати дозвіл майже автоматично.
Багато хто вважає це поганою ідеєю. Хоча протягом останнього десятиліття в Ізраїлі від нападів загинули 84 цивільні особи, а деяким ті самі цивільні змогли запобігти. Але, як запитує журналістка Анат Юровскі: «Що це за аутсорсинг безпеки? Навіщо нам армія?». За її словами, за цей час злочинці вбили вдесятеро більше ізраїльтян, аніж терористи. Крім того, з 2002 по 2013 рік від «легальної зброї» загинуло 35 людей, із них 18 жінок.
Читайте також: Як зростає світовий ринок озброєнь
Адвокат Давід Бен Ішаї, колишній слідчий поліції, застерігає, що більша кількість вогнепальної зброї неминуче призведе до почастішання нещасних випадків. Поліцейські, які не можуть назвати свої імена зі службових причин, у розмові з Welt були стурбовані через інше. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 1970-х років із домівок було вкрадено близько 23 тис. одиниць вогнепальної зброї. Окрім того, десятки тисяч зникли з армійських запасів.
Озброїлися й злочинці. Війни мафії за зони впливу стають дедалі брутальнішими. Нещодавно на вихідних у Тель-Авіві серед білого дня на вулиці поранили п’ятирічного хлопчика. Через море зброї багато нападів закінчуються смертю. «На місці злочину зазвичай панує хаос. Що більше озброєних цивільних опиняється на місці події, то вища небезпека того, що стрілятимуть не по тих людях», — каже службовець. У минулому цивільні вбивали перехожих, припускаючи, що вони нападники. Тому попередник Ердана зважився зменшити кількість ліцензій на зброю. Нині в Ізраїлі дуже спокійна фаза. У великих містах нападів не було давно. Тому адвокат Ішаї вбачає в рішенні Ердана політичні мотиви: це «популістський крок, що не має до реальності жодного стосунку». Політична опозиція підозрює, що незадовго до внутрішньопартійних виборів міністр хоче зміцнити свій імідж орієнтованого на безпеку жорсткого лідера поряд із прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, хоча в довгостроковій перспективі це й шкодить тій самій безпеці громадян.