Майже замок — таке враження справляє виноробня «Масандра», чудова будівля з натурального каменю в кількох кілометрах від Ялти на півдні Криму. У її льохах, за мистецьки кованими ґратами, зберігаються запилюжені пляшки вина. Кожен, хто опинився на півострові, не має втратити нагоди побувати в понад сторічній винарні. Так подумали в квітні 2016 року і політики АдН Маркус Претцелл та Маркус Фронмайєр. Для фотографій на пам’ять вони із широкими посмішками на обличчях один за одним встають перед мальовничими дверима винного льоху.
Претцелл, тодішній депутат Європарламенту, в Криму почесний гість. Його запросили на щорічний економічний форум в Ялті як того, кому радо надають сцену. Адже на півострів у Чорному морі, який після подій в Україні 2014 року зухвалою операцією проковтнула Росія, не щодня прибуває євродепутат. На світовому рівні дії РФ вважають порушенням міжнародного права, для країни це був ще один крок до ізоляції. Натомість внутрішньо-політично — це великий успіх для президента Владіміра Путіна, а для багатьох росіян це повернення додому «споконвічно російського» Криму.
Читайте також: Як західін компанії працюють у Криму
Тут усе має символічний характер. Фронмайєр і Претцелл знають, що їхня подорож — це провокація. Передовсім для України, яка досі вважає Крим своїм. Але також і для федерального уряду Німеччини, який заявив, що «ставиться до таких подорожей принципово критично». Цього погляду дотримується й дехто з АдН.
З візитом Претцелла, який тим часом вийшов з АдН, крига скресла. Відколи партія минулої осені увійшла до Бундестагу, принаймні 16 її депутатів чи ландтаґів, співробітників та функціонерів відвідали півострів. Крим — Куба для АдН, місце політичної туги, як колись Карибський острів для соціалістів?
Міжнародний економічний форум у Ялті, який відвідали Претцелл і Фронмайєр, був заснований після анексії 2015 року та спрямований на стимулювання економіки в Криму — проти санкцій ЄС та США. Звісно, слова Претцелла на форумі було приємно почути: «Я категорично проти будь-яких санкцій проти Криму та Російської Федерації». Усупереч «деяким застереженням західних урядів» у нього немає жодних сумнівів щодо легітимності анексії Криму. У лютому 2018 року Ґуннар Ліндеманн, депутат у Берліні, разом із депутатами від АдН з Берліна, Баден-Вюртемберґа та Північного Райну-Вестфалії відвідав Крим із подібною місією: «Єдиною метою було розглянути можливості для німецьких підприємств установити ділові контакти з компаніями в Криму», — говорить Ліндеманн.
У квітні цього року відбувся ще один візит на Економічний форум в Ялті. Цього разу поїхали депутати Бундестагу Штефан Койтер, Вальдемар Гердт, Роббі Шлюнд та Маркус Фронмайєр. Тоді він сказав: «Торгівля об’єднує людей і допомагає подолати конфлікти». Для Штефана Майстера з Німецького товариства зовнішньої політики причина цих поїздок очевидна: «АдН не має чіткого профілю у зовнішньополітичних темах. Тема Росії є для партійців однією з небагатьох, де вони принаймні хоч пробують». Він вважає, що участь у таких конгресах, які є радше «імітацією економічної підтримки», не матиме ефекту без узгодженості на рівні ЄС, а також зі США. «Це радше псевдополітика, намагання створити позірну альтернативу».
Ліндеманн називає ще одну причину цих поїздок — меншина кримських німців: «Досі про цих німців ніхто не піклувався». Він хоче, «якщо це можливо і необхідно», щоб їхні інтереси були представлені в Німеччині.
Юрій Ґемпель не випадково відіграє центральну роль у виборі гостей. Він керує товариством «Німецька національно-культурна автономія Республіки Крим» і сидить у республіканському парламенті Криму. В ході програми «Народна дипломатія» він із 2014 року, частково за державної підтримки, запрошує до Криму гостей з усієї Європи. У травні 2018‑го участь у такій поїздці взяла голова Академічного фонду Erasmus Вікторія Тушік. Товариство вважалося кандидатом на заснування партійного фонду АдН. Тушік була юридичним радником фракції АдН у земельному парламенті Саксонії-Ангальті й зараз працює на депутата Бундестагу.
У своєму звіті про подорож на веб-сайті Фонду вона написала, що «глибоко вражена» привітністю та сердечністю людей — «попри санкції, накладені на них лише тому, що вони реалізували своє право на самовизначення».
Але хто, властиво, фінансує поїздки? Бундестаг, посилаючись на міжнародно-правовий статус Криму, відмовився визнавати їх службовими відрядженнями. Поїздку Претцелла і Фронмайєра, які виступали як спікери на Економічному форумі в Ялті, частково оплатив російський фонд, на запрошення якого вони приїхали. АдН прийняла внутрішнє рішення публічно завжди декларувати такі поїздки як приватні подорожі.
У березні обраний в Саксонії депутат Бундестагу від АдН Ульріх Еме їздив у Крим спостерігати за президентськими виборами. Російським ЗМІ він заявив, що розмови з жителями Криму показали йому, що вони не шкодують про об’єднання з РФ. Російська сторона використовує медійно кожен такий візит. Політолог Штефан Майстер бачить подвійну вигоду: «Це виграш для обох, бо вони визнають один одного й легітимізують свою політику».
Читайте також: Геометрія глухого кута
Для російської сторони це «внутрішньо- та зовнішньополітичний успіх, що також послаблює позицію федерального уряду». Для АдН це певне міжнародне визнання, а підтримка російського керівництва відповідає їх зовнішньополітичному баченню. Я думаю, що серед певної клієнтели це також приноситиме їй бали.
Україна — безсила сторона, що програла, вважає прибуття на її анексований півострів через Москву нелегальним переходом кордону. Але поїхати до Криму кортить не лише адеенівцям. Із часу анексії півострів відвідали і ліві політики, і активісти різних політичних напрямків. Після скандального кримського виступу техно-групи Scooter рік тому посол України в Німеччині Андрій Мельник погрожував кримінальними провадженнями.
Українська влада справді порушила кримінальну справу та направила запит щодо правової допомоги своїм німецьким колегам. «Це був перший випадок, коли пройдено всю правову процедуру», — заявив Мельник для WELT AM SONNTAG. Ішлося лише про опитування німецькими слідчими свідків у Німеччині. І все ж, за словами Мельника, українська сторона нещодавно отримала офіційну відмову. Те, що клопотання було відхилене саме у цій справі, він назвав «протверезним».
Зараз він вимагає, щоб «Федеральний уряд вживав заходів, аби такі поїздки громадян Німеччини до Криму, передовсім публічних осіб, каралися б також і в Німеччині, наприклад, як адміністративне чи навіть кримінальне правопорушення». Це було б логічним і у власному інтересі Федеративної Республіки «з метою запобігання майбутнім порушенням закону та уникнення подальшої політичної шкоди».
Читайте таож: Невдоволеність лібералізмом
Водночас український посол шукає розмов з АдН і намагається пояснити її депутатам, чому такі поїздки нашкодили їхній партії. Деякі з кримських візитерів зараз і справді стриманіші. Так, депутат Бундестагу від АдН Штефан Койтер назвав свій візит туди цікавим, але подальші поїздки не малим б «на даний момент жодної доданої вартості». «Я хочу уникнути небезпеки інструменталізації». Але в партії, хай і не в його фракції, цілком достатньо охочих бути там у центрі уваги.
Принаймні Ґуннар Ліндеманн готовий до нових пригод: «Щойно з’явиться конкретне запрошення, я, звичайно, знову поїду в Крим, бо ми повинні підтримувати діалог». Незабаром це може статися реальністю. У жовтні Юрій Ґемпель знову чекає депутатів АдН, також і з Бундестагу. Тоді ми знову побачимо фотографії з винних льохів, і з чорноморського узбережжя чи пишних палаців. І задоволені обличчя на них.