Враження не може бути оманливим: у новинах повідомляють про зростання кількості вчинених ісламістами терактів, дитячих смертей у конфліктах і загиблих через природні катаклізми. Більшість переконана, що все тільки погіршується. Однак факти цю думку не підтверджують. З довготермінової перспективи так добре, як зараз, людству ще ніколи не жилося. «За минулі 100 років глобальні умови життя драматично покращилися, значна частина населення світу вільніша, освіченіша й здоровіша, ніж будь-коли досі», — розповідає Макс Розер, історик економіки в Оксфордському університеті. Кількість смертей від природних катаклізмів протягом минулого століття впала вдвічі, 80% однорічних дітей мають щеплення. Зменшується кількість загиблих у збройних конфліктах. Та це не збігається з картиною світу більшості.
Наведемо приклад. Кількість людей, що живуть в екстремальній бідності: а) практично подвоїлася. б) не змінилася, в) зменшилася майже вдвічі? Правильна відповідь в). Але результати опитування показують: понад 50% обирають хибну відповідь.
Шведський професор медицини Ганс Рослінґ усе життя вивчав те, як люди дивляться на світ. У книжці «Фактичність» («Factfulness», 2018) він доводить, наскільки викривлене в нас сприйняття світу. Рослінґ підтверджує в сучасних людей схильність до драми, постійний пошук нужди, злиднів і занепаду. Фокус на негативному, хоч і погіршує настрій, але з історичного погляду має важливу функцію. «Раніше проґавлена небезпека могла стати смертним вироком», — каже професор історії економіки Розер. Отже, за нашу більшу зацікавленість потенційно небезпечними ситуаціями відповідає інстинкт самозбереження. Те, що ми сприймаємо, має дещо спільне і з тривалістю концентрації уваги. «Позитивний розвиток зазвичай потребує часу, він триває роками, — пояснює Розер. — Натомість точкові події, як-от терор чи природні катастрофи, можуть за секунди завдати великої шкоди, а тому проникають у свідомість багатьох людей».
Читайте також: Потрапити до рухомого рядка
То що ж нам робити? Просто погодитися, що прагнення драми в нас вроджене? Проблеми нашого часу, як-от наслідки зміни клімату, звісно, заслуговують на увагу, визнає Розер. Але він також наголошує на тому, що не слід забувати й про успіхи: «Історія показує, що за бажання ми цілком можемо змінити ситуацію на краще».
Зростає відчуття щастя і задоволеності. Наскільки добре ведеться людям у тій чи тій країні, довго вимірювали обсягом її економіки. Однак задоволеність більшості своїми умовами життя не обов’язково відображена в цифрах зростання. Хоч багаті люди частіше зізнаються, що задоволені, але самі тільки гроші не є неминучою умовою щастя, тому тепер соціологи запитують про суб’єктивну задоволеність. Результати втішають: відчуття щастя з роками зростає в більшості країн (див. «Відчуття щастя»).
Зменшується рівень забруднення повітря. Повітря в Німеччині ніколи не було таким чистим, як сьогодні, — це твердження часто лунало в період дискусій довкола дизеля. Дані служби захисту довкілля справді доводять, що з 2000-го викиди двоокису азоту й кількість дрібнодисперсного пилу значно зменшилися. Утім, що стосується озону, то цей тренд не такий виразний (див. «Чисте повітря»).
Зростає рівень грамотності. Уміння читати й писати століттями було перевагою могутніх і вчених. Бідніші прошарки дуже повільно виборювали своє право доступу до світу літер. Уперше кількість неписьменних людей разюче впала із запровадженням у більшості країн загальної обов’язкової освіти. Сьогодні вважається, що майже 90% дорослого населення світу вміє читати й писати (див. «Людина розумна»).
Падають показники дитячої смертності. Історія успіху останніх 30 років — динаміка дитячої смертності. Вона, за даними UNICEF, стала виразно негативною: 1989-го у віці до п’яти років помирало 95 новонароджених із тисячі, 2018-го їх було лише 39. Основні причини — покращення медичного забезпечення, харчування й захисту від насильства (див. «Щасливе дитинство»).
Зростає кількість демократій. 2001 рік став історичним: уперше в більшості країн світу на чолі були демократи, а не автократи. Після падіння залізної завіси в 1989-му громадяни в переважній кількості країн живуть у свободі та із захищеними правами (див. «Влада народу»).
Зменшується кількість загиблих у війнах.
Читайте також: Італія не сприймає свою реальність
Не змінює тенденції навіть те, що криваві конфлікти в Сирії та Ємені тривають. Абсолютна кількість загиблих у збройних конфліктах із часу Другої світової війни значно зменшилася. Поглянувши на століття, можна підсумувати: ніколи не було тривалішого періоду, коли більшість людства жила в мирі (див. «Відлуння війни»).
Доступ до чистої води зростає. Забруднена вода — причина смерті 1,2 млн людей щороку. Особливо під загрозою перебувають діти з бідних регіонів світу, додатково ослаблені недоїданням. Ризик померти від брудної води найвищий у Чорній Африці. Найчастіша причина забруднення джерел — фекалії, що потрапляють у кругообіг води. Окрім того, через воду передаються надзвичайно заразні хвороби, як-от холера, гепатит, дизентерія та діарея. Постійне зростання кількості людей із доступом до чистої води вважається одним із найбільших успіхів у боротьбі з бідністю та хворобами (див. «Напитися досхочу…»).
Менше голодувань. Світ без голоду — мета, яку поставила перед собою світова спільнота. Від голоду чи недоїдання у відсотковому виразі справді страждає менше людей, ніж на початку тисячоліття. До цього висновку дійшла й німецька організація з допомоги в подоланні голоду у світі (Welthungerhilfe), яка складає Світовий індекс голоду (WHI). Вона бере до уваги такі показники, як частка населення, що не доїдає, відсоток дітей до п’яти років, які не доїдають, відсоток дітей регіону, що мають затримку росту, і яка смертність серед дітей до п’яти років.
Хоч показник і покращується, ситуація в 47 країнах досі дуже серйозна. Окрім того, науковці застерігають, що в деяких регіонах зміни клімату загострюють голод. Уважніший погляд на статистику Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН показує: із 2015 року кількість тих, хто голодує, у світі дещо зростає (див. «… і наїстися»).
