На конференції, де днями зустрілися європейські праві консервативні політики, були високі гості. Під гаслом «Бог, честь, нація: президент Рональд Рейґан, Папа Іван Павло II і свобода національної держави» зібралися ультраправі й консервативні американські мислителі. Запрошував на конференцію новостворений американський Фонд Едмунда Берка із керівництвом у Нідерландах, який ставить собі за мету посилити принципи націонал-консерватизму в західних країнах та інших демократіях.
Рим — цілком очевидний вихідний пункт для нової організації європейських ультраконсервативних правих. В Італії від часу парламентських перегонів у березні 2018 року на піку популярності праві партії «Північна ліга» та «Брати Італії». Згідно з результатами опитувань у разі проведення виборів вони перемогли б, а отже, випередили б урядову коаліцію соціал-демократів і популістів.
Участь зірок у конференції демонструє потребу європейських правих в обміні думками. Так, окрім угорського прем’єра Віктора Орбана захід відвідали Маріон Марешаль, племінниця французької правої популістки Марін Ле Пен, а також очільниця «Братів Італії» Джорджия Мелоні, зірка, що сходить на крайньому правому небосхилі італійського політикуму.
Наступного разу запросять і АдН
Німецькі політики на сцену не виходили, натомість вони були серед слухачів. Депутатка від АдН Беатрікс фон Шторх представляла свою партію, про яку, вочевидь, організатори забули, і сказала в розмові з Die Welt, що її «запросили спонтанно». Похвалила захід за демонстрацію важливості «спільних цінностей понад кордонами» й акцент на значенні «національної держави як гаранта демократії». Ізраїльський автор і консервативний філософ Йорам Хазоні, голова Фонду Едмунда Берка, був головним організатором конференції. У розмові з Die Welt він заявив, що відсутність запрошення для АдН не була злим умислом. «Наступного разу ми все зробимо краще», — пообіцяв він.
Читайте також: Die Welt: Правий, якого обирають ліві
Неузгодженості були не лише з німецькими правими. Спочатку на заході чекали ще й Маттео Сальвіні, лідера італійської опозиції та «Північної ліги», яка, за даними інституту Ixè, має 28% підтримки — найбільше серед усіх італійських партій. Однак він раптово зник із програми. Його речник у відповідь на запит повідомив, що той ніколи не підтверджував участі в конференції. Утім, є більш правдоподібна версія: він відмовився, найімовірніше, через преференції його конкурентці Мелоні, яка відкривала зустріч. «Консервативний світогляд — це те, чим щодня живуть мільйони простих чоловіків та жінок і що втілюють видатні люди. Двом із них — Папі Іванові Павлу II і Рональдові Рейґану — присвячена сьогоднішня зустріч», — сказала вона.
Конкурентка Сальвіні
Мелоні, очільниця неофашистських «Братів Італії», насправді є союзницею Сальвіні в центристсько-правому альянсі. Однак упродовж останніх півтора року, за результатами опитувань, вона потроїла результат своєї партії (12%), тож поступово перетворюється на його конкурентку. Нещодавно в телевізійному інтерв’ю, відповідаючи на запитання, чи вже час претендувати жінці на посаду прем’єр-міністра, Мелоні сказала: «Я до цього готова».
Те, що Мелоні, а не Сальвіні відкривала конференцію й мала нагоду першою зустрітися з главою угорського уряду Віктором Орбаном, свідчить про її важливість для правоконсервативної політики ЄС. Труднощі, що виникли довкола послідовності виступів, водночас свідчать про те, що шлях національно-консервативної конференції до ролі «нового Давосу» ще довгий. Мету зрівнятися зі світовим економічним форумом проголосив перший промовець Крістофер Демут. Потенціал є і в кількості учасників. Лише близько 300 слухачів, зате аж 100 журналістів прибули на запрошення фонду в римський «Плаза готель».
Заледве вдалося досягти й мети конференції посилити принципи націонал-консерватизму. Єдності чи принаймні готовності до дискусій політики не демонстрували. Натомість виступи крутилися довкола дещо притягнутих за вуха тем, таких як релігія, націоналізм, спільне неприйняття ЄС і теорії змов, начебто керовані ліберальними елітами університети та медіа.
Читайте також: Die Welt: Останній шанс Сальвіні
Водночас стало зрозуміло, що промовців об’єднує спільна радість у зв’язку з Brexit. А в решті вони презентували принципово різні ідеї. Так, після француженки Марешаль, яка заявила про серйозне ставлення до зміни клімату та боротьби з ним на локальному рівні («Я не вірю в мантру про те, що для глобальних проблем існують лише глобальні рішення»), слово взяв нідерландець Тьєррі Боде (його партія «Форум за демократію» на останніх регіональних виборах несподівано здобула впевнену перемогу), який сумнівається в проблемі зміни клімату.
Не зачитали на конференції й жодних спільних декларацій, як і не позували демонстративно зімкненими рядами. Найбільш багатообіцяльною з погляду об’єднання ультраконсервативних партій Європи промову виголосив Віктор Орбан. Угорський прем’єр заявив, що є одним із небагатьох щасливих консерваторів, які можуть говорити те, що думають. Оскільки він при владі в Угорщині й не має потреби входити в коаліцію чи захищатися від «ліберальної преси», що в інших країнах начебто створює 90% медійного ландшафту.
Орбанова боротьба проти лібералів у ЄС
На конференції Орбан позиціонував себе як провідну фігуру європейських націонал-консерваторів — роль, яку планували для Сальвіні, — і закликав присутніх приєднатися до нього в боротьбі з лібералами в Європі. «Боротьба з лібералами в ЄС не може бути завданням Угорщини, бо ми мала країна. Ми це робимо лише тому, що ніхто інший цього не робить», — сказав він. Відтак у Європі мають з’явитися нові консервативні рухи та партії. За словами Орбана, зростання підтримки правих партій на європейських виборах — це лише початок. «Я сподіваюся, що невдовзі мою роль перебере на себе хтось інший», — закінчив свою промову угорський прем’єр. Після виступів у Римі представників більшості європейських правоконсервативних партій, цілком можна уявити, що позицію Орбана як критичного до ЄС глави уряду може перейняти італійський політик.
Італійська урядова коаліція залишається слабкою, а правий альянс чекає нагоди ще настійливіше вимагати нових виборів. Тим часом постає питання, хто в результаті очолить європейських правих: Сальвіні, як очікувалося досі, чи нова фаворитка Мелоні.