Сьогодні Європа у важкий спосіб пізнає, як змінюється баланс сил у світі, і намагатиметься утвердитися в ньому самостійно. Відколи Білий дім зробив своїм гаслом сумнівне «Америка передусім», покладатися на глобального гегемона, як раніше, більше не можна. У час торговельних і фінансових суперечок сила власної валюти вирішальна.
Це зрозуміла і Європейська комісія та розпочала нову ініціативу, яка має сприяти посиленню й міжнародній привабливості євро. За всім тим стоїть усвідомлення, що Європа лише тоді може відігравати важливу роль на світовій арені, коли її валюта інтенсивніше використовуватиметься в глобальних транзакціях. Коли центральні банки, держави та інвестори вкладатимуть свої гроші в євро, тобто коли воно стане провідною глобальною резервною валютою. Відповідно амбітно сформульовано мету в плані дій ЄС: «Євро має розвинути глобальну роль, яка повністю відповідає політичній, економічній та фінансовій вазі єврозони». Ширше його використання у світовій економіці стало б кращим захистом європейської економіки, громадян та підприємств від зовнішніх шоків і міжнародної фінансової та валютної політики. Для цього, щоправда, потрібно більше «європейської автономії в глобалізованому світі».
Читайте також: Протистоянні між США і Китаєм, крихкі домовленості нафтовиробників і сценарії Brexit
Тому план дій також можна вважати відповіддю на односторонні рішення Дональда Трампа, який із часу вступу на посаду нашвидкуруч розірвав численні міжнародні угоди. Хоча в задумах Брюсселя ніде й не згадується ім’я президента США, проте плановані заходи однозначно повинні слугувати цільовому застосуванню євро як інструменту сили. Наприклад, для захисту надійного багатостороннього, базованого на правилах, економічного та торговельного порядку, який за останні два роки надзвичайно постраждав.
Лише 20% валютних резервів у євро
Євро досі, навіть через 20 років після запровадження, не досягло тієї ролі, яку з огляду на економічну вагу ЄС мало б відігравати. Тільки 20% світових валютних резервів зберігається в цій валюті. У доларах — 62%.
Відповідно до економічних показників обох валютних блоків євро мало б становити близько третини. І єврозона вже була на правильному шляху до цього. Перед державною борговою кризою, яка 2009-го потрясла фінансовий світ, частка спільної європейської валюти у світових валютних резервах зросла до 28%. Проте постійна недовіра інвесторів до єдності валютного союзу призвела до повзучої втрати значущості, яка після європейської боргової кризи ще пришвидшилася. У міжнародній платіжній системі SWIFT євро не надто відстає від долара.
Ініціатива Єврокомісії повернути свою валюту в гру з’явилася у вдалий момент. У багатьох країнах зростає критика односторонніх рішень Америки й привілею, що випливає з долара як владного інструменту. Тому терміново шукають альтернативу, яка могла б обмежити його надмірну силу. Китайський юань не розглядають, адже ринок капіталу для цього політично й економічно надто ізольований. Окрім того, для іноземних грошей немає справді надійних інвестиційних можливостей.
Читайте також: Торгівля з ЄС: переорієнтація вдалася
Резервна валюта потребує інвестиційного середовища, у якому вона може зберігатися. До країн, що хочуть більше емансипуватися від долара, належать Росія та Іран. Нещодавно Москва продала американські державні облігації й тепер повинна визначитися, куди вкласти свої нафтові долари, отримані з продажу нафти. На це робить ставку й план Єврокомісії. Передовсім вона визначила енергетичний сектор, де має бути посилена роль євро. Зрештою, ЄС найбільший імпортер енергії у світі. Рахунки за неї у минулі роки становили в перерахунку приблизно €300 млрд. Близько 80–90% їх було сплачено в доларах, хоча більша частина енергії надходила не зі США, а з Росії, Близького Сходу, Африки чи Норвегії.
До літа 2019-го плани мають бути готові
Ідеться не лише про те, що європейські фірми та держави ризикують у зв’язку з курсом обміну валют. Коли вони купують енергію за долари, за столом завжди непрямо сидять американці як емітент валюти. Наприклад, якщо Білий дім ухвалить санкції проти Ірану, це негайно вплине на постачання енергії. Саме тому китайці вже уклали в юанях власний контракт на нафту, який торгується на Шанхайській фондовій біржі. Тепер над такими конструкціями думає і Європа, але не лише для нафти, а й для інших сировинних ринків. Мета — до літа 2019 року розробити відповідні плани, кажуть у Брюсселі.
Проте досі незрозуміло, наскільки учасники ринку капіталу використовуватимуть такі контракти в євро для нафти, металів і сільськогосподарської продукції. Немає остаточної відповіді Комісії й щодо проблеми дуже важливого для резервної валюти інвестиційного середовища. Врешті, далі існують ще й державні облігації країн-членів. Євробонди договором не передбачені. Брюссель думає про допоміжне рішення. Наприклад, Комісія підтримує так звані штучні цінні папери, до яких прив’язані позики країн-членів. Однак Німеччина має застереження щодо таких спільних засобів. Побоюється, що ці папери можуть означати вступ до боргового союзу.
Читайте також: Сповільнення світової економіки, обвал Johnson & Johnson та нові старі проблеми Facebook
У майбутньому Брюссель хоче зміцнювати євро й іншими шляхами. Так, спробує спонукати інші країни, наприклад в Африці, використовувати цю валюту як платіжний засіб і видавати в ній боргові зобов’язання. Не останньою чергою йдеться і про витіснення впливу США на внутрішньоєвропейські платежі. Нині на ринку домінує невелика кількість постачальників із центральними офісами в Америці. Брюссель вважає, це створює «непотрібні залежності». Тому мета Єврокомісії — підтримка європейського рішення для платіжних розрахунків. Європейський центральний банк наприкінці листопада активував загальноєвропейську платформу для негайних переказів.
Окрім того, власна реномована резервна валюта мала би ще одну перевагу: так значно легше брати в борг, оскільки відсоткові ставки залишаються нижчими, а платоспроможність краща. Принаймні це європейці можуть піддивитися у Трампа.