Даніель Фрідріх Штурм зазначає, що Трамп – чемпіон світу в порушенні всіх можливих табу. Новиною в США стало те, що президент просив за кордоном матеріали про опонентів. Дональд Трамп вкотре змінює політичну культуру Заходу. Американський президент постійно атакує та висміює своїх політичних опонентів та навіть називає їх ворогами. Він критикує міжнародні демократичні інституції, їх лідерів, при цьому, своїми діями сам підживлює числені теорії змов. Якщо казати коротко, то Трамп нікого не залишає байдужим. І всі вже нібито звикли до його ексцентричності, але в одній справі він навіть перевершив самого себе. Він закликав президента України Володимира Зеленського уважно придивитися до діяльності його супротивника в стані демократів Джо Байдена. Тут вже одразу й виник потужний міжнародний скандал. Трампа звинувачують в тому, що він використовує надзвичайну силу США для того, щоб збільшити свої шанси на прийдешніх виборах. Чесно кажучи, його телефонний дзвінок не є підставою для запуску процедури імпічменту, але своєю поведінкою він змушує піднімати цю тему. Постійно напираючи на демократів, він не залишає їм жодного варіанту, окрім як педалювати тему імпічменту. Трамп наївно думав, що посада президента дає можливість робити все, що завгодно, але ніт: складна проте ефективна державна машина управління дала свою жорстку відповідь. І зараз він вже пожинає плоди її роботи. При чому, інформаційне тло для демократів надзвичайно вигідне. Ніхто ж не повірить, що Трампа цікавить виключно справедливість у питаннях навколо сина Байдена Хантера. Хоча й так зрозуміло, що історія його зносин з українською компанією доволі мутна, але американський президент порушив процедури. І за це йому доведеться заплатити якщо не посадою, то рейтингом точно.
Читайте також: Словесна еквілібристика
Едуард Штайнер розповідає про те чому топ-менеджери Росії біжать до бійцівських клубів. Навряд-чи в іншій країні світу її лідери так цікавляться бойовими мистецтвами як в Росії. Що змушує еліти йти в бійцівські зали? Для політиків високого рангу в будь-якій країні світу характерна зацікавленість в певній спортивній діяльності. До прикладу в США такою є гра в гольф. Високопосадовці, топові бізнесмени збираються не тільки пограти, а й поговорити, вирішити свої справи. А в Росії такою діяльністю є бойові мистецтва. Місцеві мільярдери не приховують свого прихильного ставлення до цих агресивних видів спорту. При чому вони всіляко підкреслюють своє захоплення. Рамзан Кадиров відкрито пропагує серед дітей змішані єдиноборства. Його за це не критикували тільки ліниві. Багато експертів намагаються розібратися чи випадково не є “любов” російських олігархів та політиків до бойових мистецтв реакцією на неприховану прихильність Владіміра Путіна до дзю-до. І відповідь лежить на поверхні. Так склалося історично, що російські чиновники завжди дивляться на гору та сліпо копіюють те, що робить цар. При цьому, вони розповідають, що займатися бойовими мистецтвами почали ще в дитинстві, а не через Путіна. Також не потрібно забувати те, що агресія ледь не найголовніша умова виживання в російському суспільстві. А в місцевій політиці чи бізнесі й поготів. Саме за захопленням російською елітою бойовими мистецтвами можна скласти її справжній психологічний портрет. До речі, колись так російські топи “любили” теніс, бо Боріс Єльцин полюбляв в нього грати. Але нині в фаворі інше. Тож як бачимо, Владімір Путін та його найближче оточення популяризує агресивність.
Читайте також: DIE WELT: ймовірність імпічменту Трампу, помилкове сприйняття Грети Тунберг
Франк Штокер інформує про причини чому Китай тікає в золото. За останні 9 місяців Пекін придбав велику кількість дорогоцінного металу. Китай хоче підстрахуватися від наслідків суперечки з США. Ціни на золото значно зросли. Пекін активно готується до протистояння з Вашингтоном та розуміє всі його ризики. При цьому, інші країни, які відкрито чи приховано конфліктують з США, теж “тікають” в золото. Центральний банк Китаю почав купувати цей дорогоцінний метал ще пару років тому. Спочатку об’єми закупівлі були відносно невеликими, а зараз вони вже гігантські. Китай підстраховується для того випадку, коли почнеться валютний тиск на нього. Тоді золото стане в нагоді. Його зараз розглядають виключно як найнадійніший страхувальний засіб. Потрібно визнати, що переговори з США в тупиковому стані. Китаю доведеться серйозно поступатися, що неможливо через внутрішньополітичні фактори або таки наважитися на відкриту конфронтацію з Вашингтоном, і вже під час кризи виторговувати собі якійсь преференції. Приклад Китаю виявився заразним – російський центральний банк теж активно закуповує золото. І як показало життя, така тактика є потрібною. Не потрібно лізти далеко в історію, приклад з обвалом турецької ліри все показав. У Анкари просто не було резервів, щоб втримати свою валюту від крутого піке. Загалом же, зараз в світі спостерігається тренд на купівлю золота. Центральні банки вже купили близько 450 тон.
Читайте також: Die Welt: Невігластво й незацікавленість розділяють Схід і Захід
Кароліна Дрютен описує ризики стратегії Ердогана. Президент Туреччини в себе вдома перебуває під величезним тиском, але при цьому намагається грати в ризиковані ігри на Близькому Сході. Проте впевненості в тому, що вони стануть успішними немає. Його проект може провалитися. Не так давно курди відійшли від своїх позицій, які були узгоджені між американськими та турецькими вояками. Це був прояв бажання уникнути ескалації війни. Проте це була марна поступка. Турки пішли вперед. Ердоган виконав те, що він так довго обіцяв. Звичайно, що ця офензива приправлена соусом під назвою “захист від тероризму”, а насправді її мотиви набагато глибші. Будемо відвертими, ні про яку серйозну терористичну загрозу з боку північної Сирії мова не йшла. Від слова зовсім. Ердоган відчув, що його внутрішньополітичне становище досить хитке. Він зазнав декількох чутливих політичних поразок. Його партія програла вибори опозиції в Стамбулі та Анкарі. Через це він мав лише єдиний варіант схилити громадську думку на свою сторону – це розпочати військову операції проти курдів. Місцеві експерти вважають, що цей хід Ердогана дозволить йому на певний час перехопити опозиційний поступ, але в цілому не дозволить зламати негативний тренд для нього. Невдоволення його політикою постійно зростає, турки на собі відчули наслідки його сварки з США, ставлення до сирійців, які демпінгують на ринку праці, вкрай негативне. Ердоган вирішив, що військова операція це і є те правильне рішення. Але очевидно він помилився. Це скоріше за все просто тимчасовий інструмент для перемикання уваги. Не більше. А проблеми всередині країни нікуди не щезнуть. Так само як це й не вирішить проблем з курдами. Навпаки, це посилить їх агресію і призведе до зростання кількості нападів. Отже, можемо констатувати, що Ердоган потрапив у пастку, яку ж сам собі і змайстрував.