Цими днями Росія — країна в надзвичайному стані чемпіонату світу. Між Калінінградом і Нижнім Новгородом курсують сотні тисяч міжнародних гостей. Групи китайських пенсіонерів, які хочуть позахоплюватися країною втраченого реального соціалізму, фанати зі Швеції, Мексики та Австралії. Росіяни добре почуваються в ролі сторони, що їх приймає. До того ж власна національна команда грає найкраще за останні 30 років, РФ вийшла до чвертьфіналу.
У Кремлі також радіють ЧС із футболу, хай навіть з іншої причини: це ідеальні куліси для грубої політики. Президент Владімір Путін точно не перший, хто вирішив сховати незручні нововведення за національними спортивними подіями. Але те, що оголосив його уряд у день відкриття ЧС, було найсміливішими внутрішньополітичними реформами за багато років.
За кілька годин до зустрічі команд із Саудівської Аравії та Росії на московському стадіоні «Лужники» прем’єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв оголосив про збільшення податку на додану вартість на два відсоткові пункти, до 20%, і різке підвищення пенсійного віку, яке поступово набере чинності з 2019 року. А тоді сталося 5:0 проти Саудівської Аравії.
Читайте також: Ксенія Єрмошина: «Дезінформація стає важливою складовою міжнародної політики»
Підвищення податку на додану вартість, який здорожчить споживання в умовах стійкого падіння реальних доходів, стоїчні росіяни мали б ще витримати. Але пенсійна реформа навіть у сезон чемпіонату світу мусила б спричинити хвилювання, адже вона радикально покінчує зі звичками росіян і соціально-правовими пережитками радянських часів.
За тиждень після цього рівень довіри до Путіна знизився на 8%, до 67%, згідно з опитуванням наближеного до Кремля ФОМ. Соціологи з ВЦВГД бачать ще гірші цифри. За їхніми даними, нинішньому президентові РФ довіряють лише 42% росіян. Це найгірший результат від 2013-го.
Пояснення таких рейтингів — у його пенсійній реформі: поступове збільшення пенсійного віку до 63 років для жінок і 65 для чоловіків замість 55 і 60 років. Обґрунтування реформи досить прогнозоване: зменшення кількості працездатного населення та зростання тривалості життя росіян.
Те, що в пенсійній системі відбудуться зміни, було зрозуміло давно, але Кремль постійно відкладав докорінну реформу. Що й не дивно: понад 80% росіян в опитуваннях роками висловлюються проти простого збільшення пенсійного віку. Водночас на їхньому боці й багато переконаних економічних лібералів, таких як економіст Андрєй Мовчан із Московського центру Карнеґі.
Багато російських чоловіків не доживають до пенсії
Мовчан бачить у запланованому підвищенні пенсійного віку підготовку «катастрофи коштом найбідніших». Справжньої реформи не відбудеться, натомість законсервується поламана система, яка не стимулюватиме приватне пенсійне страхування.
На додачу зросте безробіття осіб передпенсійного віку, оскільки Кремль не пропонує конкретних заходів підтримки для літніх працівників. Окрім того, через 10–15 років стане неминучим нове підвищення пенсійного віку.
Читайте також: Війна та меми
Проте справжній скандал для багатьох росіян полягає в тому, що через реформу, незважаючи на збільшення тривалості життя, до пенсійного віку дотягне дуже мало чоловіків. У Росії лише 56% їх доживають до 65 років (у Німеччині — 85%).
Багато російських подружніх пар дивиться на пенсію, на якій їм не доведеться побути разом, і не може збагнути, чому держава просто не віддасть більше нафтових і газових доходів у пенсійний фонд.
Той, хто наперекір футбольній лихоманці зрозумів суть реформи, мав би побачити достатньо підстав для протесту, попри заспокійливі слова ведучих державного телебачення. Той, хто пізніше йде на пенсію, довше почувається молодим, цитувало якусь психологиню державне інформаційне агентство «РИА Новости». Вірні Кремлю канали назвали реформу «неминучою» й дали змогу беззубим критикам, яких перекричали її прихильники, з’явитися на ток-шоу.
А втім, деякі ліві опозиційні депутати, незалежні профспілки та позапарламентська опозиція чітко висловили своє невдоволення. Онлайн-петиція проти реформи за кілька днів зібрала понад 2 млн підписів. Але на вулиці це невдоволення виливатися не сміє, принаймні не в російській столиці.
До 25 липня в місцях проведення ЧС із футболу великі публічні заходи заборонені. Серед них і демонстрації. Нещодавно міське керівництво Москви заборонило три акції проти пенсійної реформи, заплановані на початок липня.
Читайте також: Кого боятися більше?
У провінції, далеко від місць проведення ігор, найближчими тижнями заплановані десятки протестів, організованих, наприклад, Комуністичною партією або прихильниками опозиціонера Алєксєя Навального.
У тіні чемпіонату світу Кремль узявся й за російсько-британську Московську школу соціальних та економічних наук, одну з найпрестижніших вищих шкіл країни. Через кілька днів після російського 3:1 проти Єгипту в приватного університету забрали ліцензію й він більше не може видавати російські дипломи.
Демонстранти небажані
Вища школа, яка має право видавати британські дипломи, не відповідає російському стандарту освіти. За цим, як повідомляв онлайн-портал The Bell, може стояти кампанія ФСБ. Служба вважає приватний університет «розплідником лібералізму».
Отже, у Москві демонстранти небажані, ніщо не повинно затьмарювати інсценування країни, правитель якої нібито керує в гармонії зі своїм народом. Кремль, однак, усвідомлює, що реальність може виявитися інакшою. Нещодавно прес-секретар Путіна заявив, що президент «не брав участі в розробці пенсійної реформи».
Багато експертів розглядає це як підготовку, щоб глава РФ у разі потреби міг відмовитися від такої ідеї та перекласти вину на уряд Мєдвєдєва, від якого народ однаково нічого не очікує. Зі злегка послабленою пенсійною реформою володар Кремля міг би видати себе за великого благодійника й стишити вітер у вітрилах планованих протестів. Бракує лише виходу російської національної збірної до полуфіналу.