Вже упродовж тривалого часу Європейський союз намагається розвʼязати проблему нелегальної міграції, зокрема морськими шляхами через Середземне море. Нещодавно підписана торговельна угода з Тунісом має стати одним із ключових кроків у вирішенні цього питання.
Однак цю угоду зарано вважати вдалою, навпаки вона здається спірною, адже попри європейські стандарти стосовно дотримання прав людини, Брюссель обрав шлях, де Європа платить гроші, а Туніс вирішує проблему. Справа у тому, що чинний президент Тунісу Каїс Саїд є автократом та розглядає насильство щодо мігрантів як законний засіб взаємодії з ними.
Сфакс, портове місто на півні Тунісу, вважається місцем зустрічі мігрантів та є одним з основних пунктів відправлення човнів із нелегалами до Європи. Як пише видання Die Welt, на початку липня там спалахнули вуличні бої: Збройні сили Тунісу втрутилися у протистояння, але заарештували в основному темношкірих мігрантів. Врешті-решт вони залишили понад 600 з них без води та їжі у пустелі поблизу Лівії та Алжиру. За даними Human Rights Watch, були задокументовані випадки катувань, надмірного застосування сили, колективних вигнань та розкрадання грошей та майна. Таким чином, влада Тунісу замість того, щоб захищати мігрантів, ще більше наражає їх на небезпеку.
Читайте також: У напрямку на південь
Наразі Туніс перебуває в глибокій економічній кризі, країна знаходиться на межі банкрутства, не вистачає іноземної валюти для імпорту, великий дефіцит продуктів. До цього додаються високий рівень інфляції, безробіття та відповідно зростання рівня злочинності.
Договір про «стратегічне партнерство», яке Європейський Союз підписав з Тунісом, таким чином є вкрай необхідним для того, щоб підтримати економіку країну. Згідно з документом, Туніс отримає в цілому €1,6 млрд фінансової допомоги, але натомість має убезпечити зовнішні кордони ЄС. Це означає, що Брюссель фактично платить за те, щоб мігранти не могли дістатися з Тунісу до берегів Італії чи Мальти, пише німецьке видання. До того ж загальна довжина морського узбережжя Тунісу сягає 1148 км. Аби задовільнити вимоги Брюсселю, Тунісу напевно потрібно було б створити цілу армію, яка б могла контролювати ситуацію не лише сухопутно, а й у морі.
Ситуація з міграцією може змінитися найближчим часом завдяки угоді з ЄС, але й досі не існує чітких керівних принципів. Брюссель заявив, що не потрепить жорсткого ставлення до мігрантів, тож Туніс повинен піти іншим шляхом, щоб догодити ЄС. У цьому випадку авторитарний тип правління президента Саїда буде корисним. Він може здійснювати дії швидше і фундаментальніше, ніж це відбувається у країнах, де панують демократичні процеси. До того ж він, ймовірно, буде дуже мотивований, тому що йому потрібно залатати дірки в Державному бюджеті. Від угоди з ЄС також залежить перспектива укладення кредитної угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ) на суму €1,75 млрд.
Брюссель заявив, що для досягнення швидких результатів і дотримання вимог ЄС Туніс повинен спочатку припинити рух човнів у напрямку до Італії та Мальти. Проте гарантій щодо позитивних результатів цієї такої угоди також немає.