Німецький журналіст Алан Позенер описує агонію Великої Британії. Прем’єр-міністру Терезі Мей та лідеру лейбористів Джеремі Корбіну надзвичайно складно знайти голоси в парламенті для компромісу з ЄС і власним народом. Британії не вистачає зваженості. Але, здається, цього разу в Лондоні таки знайшлися голоси за угоду щодо Brexit. Досі в політичному житті країни панував тотальний хаос. При цьому 2/3 депутатів-консерваторів, найімовірніше, проголосують проти будь-якої угоди, яка включає в себе пункти про постійний митний союз. І вони вже чітко артикулювали свою позицію. Тут також варто сказати, що 1/3 лейбористів, а також ліберал-демократи, шотландські чи валлійські націоналісти відмовляться від будь-якої угоди про вихід Великої Британії з ЄС, якщо це питання не буде представлене електорату на референдумі. Вони плекають надію, що британці виступлять проти будь-якого компромісу й захочуть залишитися в ЄС. І, власне, тому консерватори проти. Деякі євроскептичні коментатори вважають, що Євросоюз недостатньо адаптований під особливості Сполученого Королівства. І проблема полягає в тому, що всі політичні сили мислять у діаметрально протилежних напрямках і наполягають на власній правоті. Це ніяк не сприяє пошуку компромісу та налагодженню суспільного діалогу. Напруження вже давно стало нормою життя в британському суспільстві. І якось вже забулося, що саме революційні рішення Марґарет Тетчер перетворили старомодне класове британське суспільство на сучасну європейську меритократію.
Читайте також: Die Welt: майбутнє Меркель, результати виборів в Іспанії
Своєю чергою, інший автор Die Welt Даніель Фрідріх Штурм шукає відповідь на запитання, чи буде війна з Іраном. Тегеран збирається збагачувати уран, а США відправляють авіаносець до Персидської затоки. Водночас держсекретар Сполучених Штатів Майк Помпео попереджує про можливі атаки з боку Ірану. Навіть найменший інцидент може призвести до непередбачуваних наслідків. Нещодавно Іран заявив, що збирається поступово зменшувати виконання своїх зобов’язань у межах ядерної угоди. І тут відразу згадується, як починалася війна проти Іраку 2003 року. Одним із тих, хто ухвалював рішення про це, був Болтон — тоді державний секретар із питань контролю над озброєнням та міжнародної безпеки. Попри те що сторони заявляють про бажання уникнути конфронтації, відчувається, що це фальш. Небезпека військового протистояння зростає щодня. Американці вже мають відправні точки для можливої атаки на Іран. Тут велику роль відіграє те, що Тегеран постійно погрожує знищити Ізраїль. Вашингтон також звинувачує Іран у фінансуванні єменських бойовиків. Трамп може використати відновлення ядерної програми як можливість для ескалації. Тегеран ще не вийшов повністю з ядерної угоди, підписаної 2015-го. Президент Рухані сказав, що Іран збереже надлишкові запаси збагаченого урану та важкої води, хоча повинен був продати їх, за умовами договору. Подальше збагачення урану буде відновлено, якщо сторони не виконують своїх зобов’язань. У минулому Вашингтон тиснув не тільки на сам Іран, а й на його торговельних партнерів, особливо це стосується Німеччини. Зараз американці накладають санкції на металургійний сектор країни. Тегерану буде відмовлено в отриманні прибутків від експорту міді, сталі та алюмінію. Адже вважається, що ці гроші витрачаються на виготовлення зброї масового знищення і підтримку терористичних груп. Фактично всі операції будуть заморожені. Звичайно, це дуже вдарить по місцевій економіці. Ситуація надзвичайно напружена, бо простір для маневрів суттєво звужений.
Читайте також: Die Welt: Новий імператор — захисник пацифізму
А Торстен Юнґгольт далі інформує про скандали в німецькій армії. Комісія з розслідування так званої справи «консультантів Бундесверу» висуває вражаючі докази: чиновники знищують факти, порушують правила. Недавно стало відомо, що керівник департаменту, який відповідає за призначення ІТ-консультантів, отримав дивну посаду в жовтні 2017 року. Представник компанії Accenture надіслав йому поштою повний опис технічної підтримки ІТ-проекту, який розроблявся спеціально під армію. Проте слідчі встановили, що програмне забезпечення для цього проекту не було належним чином ліцензоване. Міністр Урсула фон дер Ляєн обіцяла розслідувати цей випадок. Слідчі встановили, що справді були допущені «помилки». І саме це формулювання збурило Комісію, адже вона володіє фактами, що доводять протилежне. Там вважають ці дії спланованими й такими, що були здійснені з метою отримання незаконних прибутків. Отже, розслідування Бундесверу досить ангажоване та свідчить про низьку якість проведеної роботи. Не хочеться знайомити читача із заплутаними деталями документообігу, ділового листування чиновників оборонної структури, але потрібно підкреслити, що Комісія з розслідувань дійшла висновку про навмисне порушення закону про державні закупівлі. Державним слідчим доведеться йти далі. Ситуація навколо міністра фон дер Ляєн стає дедалі загрозливішою, але не тільки для неї особисто, а й для коаліційного уряду.