Господарі заходу були задоволені. Кажуть, що розмовляли про «інвестиції» та «конкретні проекти», погодили створення «білорусько-німецької платформи з акцентом на малих і середніх підприємствах». Зустрічний візит до Німеччини має відбутися «найближчим часом».
Ні, це не резюме зустрічі урядових делегацій, а те, що написала на власному сайті Ліберально-демократична партія Білорусі (ЛДПБ). Нещодавно вона приймала представників німецької політсили. Непомічені громадськістю функціонери та депутати АдН із 5 по 8 лютого перебували в Мінську, столиці білоруської де-факто диктатури.
Вони спілкувалися з представниками партії, яка підтримує правління президента Аляксандра Лукашенку. Цим представники АдН після численних візитів до Росії розширюють своє зближення з антизахідними політиками й в авторитарній Білорусі. Важливу роль тут відіграє економічний бік справи. Але не просто в сенсі бажання взятися за економічну співпрацю із східноєвропейською країною. У переговорах брали участь депутати АдН, які мають власні економічні інтереси, як підприємці. До такого ЛДПБ відкрита.
Читайте також: Від трьох до п’яти або ніколи
Ця партія виникла в 1990-х як супутник російських ліберал-демократів правого екстреміста Владіміра Жиріновского. Сьогодні ЛДПБ має риси сімейного бізнесу. Голова — Сярґєй Ґайдукевич, заступник — його син Олег. США підозрюють Сярґєя в тому, що 2002 року він був причетний до обходу санкцій, запроваджених проти Іраку тодішнього диктатора Саддама Гусейна. А син Олег, кажуть, відігравав активну роль у придушенні опозиціонерів у себе на батьківщині.
Не толеруючи демократичну опозицію, Лукашенка приймає партію Ґайдукевича, бо наявність ЛДПБ дає змогу створити враження плюралізму. Окрім того, для президента ця сила корисна ще й тому, що формально вона відокремлена від його табору, а отже, може налагоджувати контакти з європейськими політиками, яким було б незручно, якби їх побачили з автократом.
Відвідав Мінськ також італійський неофашист
Досі ЛДПБ вітала в Мінську доволі специфічних політиків із ЄС. Наприклад, на фото з квітня 2016-го Олега Ґайдукевича можна побачити з Роберто Фіоре. Італійський неофашист — голова європейської партії «Альянс за мир і свободу», до якої входить і Національно-демократична партія Німеччини. На іншому фото з мінського візиту Фіоре він із британським правим екстремістом Ніком Ґріффіном, засудженим у себе на батьківщині за розпалювання расової ненависті. Був там і поляк Славомір Оздик. Як видно з фотографій, підприємець зі сфери безпеки також брав участь у поїздці АдН. У підготовчих документах візиту, які отримало видання Die Welt, Оздика називають «консультантом АдН зі Східної Європи».
Олег Ґайдукевич, який також має контакти з Австрійською партією свободи у Відні, справді на 2018 рік планував конгрес усіх «патріотичних партій Європи» у Мінську. Це могло б зробити ЛДПБ центром антизахідного інтернаціоналу. До того ж в анонсі гостям із ЄС обіцяли й економічні перспективи. Адже санкції проти Мінська значно слабші, ніж проти Москви, із якою перший пов’язаний Євразійським економічним союзом: Білорусь — це станція на шляху до Росії. Хоча конгрес, очевидно, не відбувся, але в жовтні 2018-го вперше з’явилася група з АдН. На фото видно деяких політиків, які в лютому цього року приїхали знову: Франк Шермессер і Ґуннар Ліндеманн, представники АдН у Палаті депутатів Берліна.
Читайте також: Білорусь на голці Москви
У жовтні 2018-го від партії приїздив Ріхард Ґретцінґер із Берліна, який активно діє серед «російських німців в АдН», а тепер також організовував лютневу поїздку. Окрім Шермессера та Ліндеманна цього разу приїздили ще Штеффен Котре, парламентар від АдН, а також депутат бранденбурзького парламенту Андреас Ґаляу. Фотографії з поїздки є на Facebook-сторінках Ліндеманна та Олега Ґайдукевича.
Також були присутні два підприємці з партійним квитком АдН. Перший — баварський забудовник Андреас Кропп, який виявляв «великий інтерес до співпраці в галузі будівництва й сільського господарства», як ідеться на сайті ЛДПБ.
Забудовник був у складі делегації
Другий — Геннінґ Цоц, член керівництва близького до АдН фонду Desiderius-Erasmus-Stiftung. Серед іншого, фірма Цоца розробляє будівельні матеріали з нанотехнологіями. На своєму сайті він написав: «Абсолютною несподіванкою було зустріти в Мінську міністра з будівництва, який добре знається на процедурі допуску нових матеріалів». У відповідь на запит Цоц і Штеффен Котре повідомили, що переліт і проживання оплачували учасники. Котре назвав поїздку приватною і пояснив це, за словами прес-секретаря АдН, також правлінню партії. Каже, у Мінську він «цікавився економічними можливостями», оскільки до нього часто зверталися підприємці, «які хочуть інвестувати».
Котре часто тягне на Схід. Уже через тиждень після його поїздки до Мінська він разом із членами федерального правління АдН Андреасом Кальбіцем і Франком Пасеманном вів «політичні переговори» в Держдумі в Москві. «Є багато спільного не лише в аналізі міжнародної політики», — писав він у Facebook. Йому часто закидають належність до націоналістичного крила довкола Бйорна Геке і Кальбіца.
У березні 2018 року Котре входив до складу восьми депутатів Бундестагу від АдН, які були «спостерігачами» на президентських виборах у Росії. У вересні він їздив до Москви, щоб відібрати стипендіатів для Бундестагу. У розмові з російською телекомпанією Sputnik, яка мовить за кордон, він вимагав негайного припинення санкцій.
Читайте також: Білоруський журналіст: Казати про «поглинання» Білорусі Росією поки що абсолютно невиправдано
Активно зав’язує контакти на Сході й берлінець Ліндеманн. Торік він тричі їздив до Криму, а в листопаді відвідав і Донецьк. На окупованій території на Сході України він сфотографувався з лідером сепаратистів, яких підтримує Москва. Уже в червні Ліндеманн із берлінськими колегами по АдН побував у російській Калузі. Там тема переговорів була схожа до мінської: «Поліпшення економічної співпраці».
Несхвальні вигуки на адресу голови партії Йорґа Мойтена
Їм протистояла права група довкола депутата Бундестагу Дірка Шпаніеля, а також радикальні прихильники депутатів Ландтаґу Крістіни Баум і Мартіна Зенце. Вони борються проти виключення членів АдН через звинувачення в екстремізмі. Коли Мойтен у Гайденгаймі назвав послідовників цієї групи «безоглядними радикалами», які мали б «пошукати інше поле» для своїх «неврозів». Відбулася шумова дуель: прибічники Мойтена намагалися оплесками заглушити несхвальні вигуки своїх опонентів.
Перед тим у залі виявили анонімні листівки, де Шпаніеля називали «великим голосом», а його опонента Ґеґеля висміювали, бо колись він показався з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. Через це Ґеґелю закидали пристосуванство: «Нарешті дістався до істеблішменту», — ішлося в листівці. Чим закінчилася боротьба за владу на виборах, наразі не відомо.