11 березня виповнилось три роки з призначення Миколи Азарова головою українського уряду. З цієї нагоди він вирішив провести «зустріч з журналістами українських телеканалів», котра транслювалась в прямому ефірі Першого національного.
Такий формат заходу дозволяв сподіватись на щось середнє між президентським «Діалогом з країною» та його ж нещодавньою прес-конференцію – загальний одобрямс мали розбавити хоча б пара гострих питань. Але насправді отримали відмінно зрежисовану картинку, від якої дуже тхнуло «совком» – режисери врахували досвід останніх аналогічних заходів і змогли вберегти Миколу Яновича від будь-яких несподіванок.
Вже першим питанням від журналістки, котра представилась ще й «модераторкою дискусії» (хоча дискусії як такої не було, і «модерувати» було нічого) Азарову було дано зручний пас, з якого він впевнено забив гол у ворота опозиції: чи може країна існувати без парламенту, який, фактично, стабільно заблокований? Звісно, не може, – відповів Азаров і повів масштабний наступ на своїх опонентів. «Чи є десь у Європі партії, які блокують парламент, закликають до повстань?..» – риторично питав Азаров. Середньостатистичний телеглядач, на якого «зустріч прем’єра з журналістами» і була розрахована, міг і не знати, що вже кілька років різні частини Європи перманентно трусить від масових акцій та заворушень, провідну роль в організації яких нерідко відіграють саме політичні партії. Але Азаров про це не розповідав. «завдання(опозиції) створити в країні атмосферу невпевненості, створити атмосферу безвиході, що все погано і буде тільки гірше», – віщав голова уряду.
Читайте також: Три роки прем’єрства Азарова: мантри про "пакращення", лопати та "папєредніків"
Наступне питання дало Азарову можливість звернутися до улюбленої теми поганих попередників, хоча в ньому і прозвучав єдиний за увесь захід натяк на гостроту: так, відмітивши, який ріст зарплат, пенсій і всього іншого досягнуто за керівництва Азарова, журналіст раптово поцікавився, чому ж тоді, за даними соцопитувань, переважна більшість українців незадоволена ситуацією в країні. Азаров одразу почав розповідати, як все було погано у 2010 році, і як стало добре зараз: пенсії зросли у півтора рази, зарплати вдвічі, гривня – стабільна, Євро-2012 – проведено і так далі.
Азаров зашарудів паперами і дістав звідти листа від лікаря з Івано-Франківщини, який відзвітував прем’єру, що його зарплата сягнула позначки у дві з половиною тисячі гривень. Схожість з «Діалогом з країною» стала тотальною. Розповівши про конкретні факти покращення, Микола Янович повернувся до суті заданого йому питання: «Опитування – це така справа, опитування опитуваннями. Головне, щоб був позитивний настрій на покращення свого життя». І справді, навіщо опитування, якщо є підконтрольні окружкоми і загони «Беркуту» – міг би зіронізувати хтось з присутніх на зустрічі журналістів.
Але всі вони терпляче слухали розповідь Азарова про зростання виробництва овочів. «На 400 гектарів ми збільшили площу теплиць», – наче на зборах партгоспактиву доповів прем’єр і перейшов до розповіді про хліб та гречку.
Наступне питання повернуло його до більш глобальних, ніж овочів, проблем – журналіст поцікавився ознаками рецесії української економіки. Факт рецесії Азаров рішуче заперечив, натомість одразу знайшов винних у недостатньо швидкому економічному зростанні – звісно ж, своїх попередників, за яких було підписано сумнозвісний газовий контракт, від цього й усі проблеми. «Опозиційні сили не взяли на себе відповідальність за це, вони мають взяти цю відповідальність», – на різні лади повторював Азаров. Вочевидь, семилітній термін ув’язнення головної попередниці, Юлії Тимошенко, саме за ці газові контракти, для прем’єра достатнім покаранням не є. Покритикувавши попередників, Азаров довго розхвалював «програму активізації розвитку економіки», нещодавно схвалену його урядом.
Головною темою організатори «прес-конференції» визначили медичну реформу. По цій темі було задано аж два питання (всього – шість, за годину, тож хронометраж було визначено по десять хвилин на одну відповідь). Спочатку журналісти поцікавились долею головного лікаря краматорської лікарні Олександра Каліберди, який звільнився з посади через «бєспрєдєл медичної реформи». Дивовижно, але Азаров був в курсі цієї конкретної ситуації, вже доручив «розібратись», а головлікар, за його даними, звільнився винятково по сімейних обставинах.
Читайте також: «Не почув нікого»: Янукович бездарно мавпує Путіна
З цієї історії Азаров непомітно переключився на стан доріг, зазначивши: «Ви можете мені сказати, що колись в Україні дороги були хороші?». Потім знову почав говорити про продукти харчування, але наступне питання повернуло його до медицини – журналіст поцікавився будівництвом нового корпусу лікарні «Охматдит». Азаров запевнив, що в майбутньому в Україні побудують аж 50 нових лікарень і знову згадав про опозицію, яка «плаче та стогне», замість того, щоб «засукати рукави і працювати, як ми».
Останнє питання, як і на «Діалозі з країною», стосувалося релігійної тематики – Азаров заявив, що віра є особистим питанням кожної людини, а на молебнях при телекамерах він з’являється, бо це «відповідає його переконанням». На Прощену неділю прем’єр пообіцяв «подумки попросити» пробачення у всіх, кому щось обіцяв, але не зробив. Таких, вочевидь, буде небагато – Азаров підкреслив, що намагається «спочатку зробити, а потім вже сказати про це».
Чому в такому разі його уряд не виконав і половини завдань, котрі сам перед собою ставив три роки тому, Микола Азаров не уточнив.