Його цінність як воєнного об’єкта була близькою до нуля. Значення цієї будівлі крилося в іншому. Я впевнений, що навіть якщо є люди, які ніколи не чули імені Марії Приймаченко, вони точно знають її картини. Її «наївне мистецтво» стало своєрідною візитівкою українськості. І складається враження, що саме тому музей і було знищено артилерійським обстрілом.
Ця подія неминуче тягне за собою згадку про іншу: як 7 лютого 1918 року згорів будинок Михайла Грушевського. Згорів так само внаслідок артилерійського обстрілу. І так само не було жодної воєнної необхідності знищувати саме цю будівлю. Втім, точно відомо, що більшовики спеціально обстрілювали будинок Михайла Грушевського – саме через ім’я власника. Тоді в полум’ї пожежі згоріли безцінні колекції українських старожитностей та мистецтва, зібрані Михайлом Грушевським та Василем Кричевським.
Читайте також: Юрій Макаров: «Владімір Путін є породженням російського плебсу»
В обох випадках українське мистецтво опинилося під прицілом. Моторошно стає від усвідомлення, що такі подібні події сталися з інтервалом в століття. Ворог зі сходу, який намагається знищити не лише українську державність, але й українську культуру. Втім, є одна суттєва відмінність. Значну частину картин Марії Приймаченко вдалося врятувати – завдяки простим мешканцям села Іванків. І це потужний символ: попри біснування ворога, цього разу ми переможемо!