— Від початку повномасштабного вторгнення США надають Україні дуже велику підтримку. Оскільки проміжні вибори, що мають відбутися у листопаді, вже доволі близько, чи може питання фінансової та військової підтримки України стати важливим у передвиборчій боротьбі американських партій?
На мою думку, воно не буде вагомим питанням на цих виборах. Зазвичай, вирішальними для наших виборів є економічна ситуація, звісно ж інфляція є у нас великою проблемою. Ми зараз також маємо серйозні дебати довкола питання абортів у звʼязку із рішенням Верховного Суду [24 червня Верховний Суд США позбавив американських жінок права на аборт – Ред.]. Підтримка України в США залишається сильною та двопартійною. 57 членів Палати Представників проголосували проти найбільшого пакету допомоги Україні минулого разу, з боку Сенату було 11 членів. Зараз розпочалася полеміка через стурбованість конгресменки Вікторії Спартц щодо [глави Офісу Президента України – Ред.] Андрія Єрмака. В американських медіа можна прочитати певну стурбованість щодо того, що буде, якщо республіканці відновлять контроль над Палатою представників США. Однак на мою думку, ця проблема менше стосуватиметься конкретно України, а більше впливатиме той фактор, що Україна може бути втягнута у весь той політичний безлад, який може настати, якщо республіканці відновлять контроль над Палатою Представників. Сподіваюся, що Україна все ж не постраждає у цьому процесі.
— Чи буде якась зміна у підтримці та наданні допомоги Україні, якщо республіканці виграють проміжні вибори до Конгресу?
Гадаю, що лідери республіканців у Палаті Представників продовжать рішуче підтримувати Україну. Так само голови відповідних комітетів з боку Республіканської партії залишаться прихильниками України. Підтримка продовжиться і в Сенаті. Питання стосуватиметься не конкретно України, але, наприклад, якщо президент Джо Байден попросить ще один великий пакет допомоги, скажімо, після виборів і якщо республіканці контролюватимуть Палату Представників, то чи спробують вони просто заблокувати це рішення, щоб запобігти прийняттю будь-чого, чого хоче адміністрація? Я сподіваюся, що ні, але гадаю, що це можливо. Але не мою думку, не буде конкретно антиукраїнських кроків. Навіть побоювання конґресвумен Вікторії Спарц не є антиукраїнськими. Я не знаю, що стало мотивом до її скарг. Не можна сказати, що вона була єдиною, кого хвилювали проблеми з корупцією. Українці краще за нас знають ситуацію із корупцією. Отже, на мою думку, її лист і полеміка, яка з нього виникла, не означають відмови в підтримці. Вона залишиться міцною. Я лише не знаю, чи той загальний політичний параліч, який може статися після проміжних виборів, якщо республіканці зможуть здобути контроль над Палатою Представників, не матиме впливу на підтримку України.
Читайте також: «Історичний візит» Джо Байдена до Польщі. Що про нього пишуть світові ЗМІ?
Сподіваюся, що адміністрація зробить запит щодо усього, що вважає за потрібне ще до проміжних виборів, а Сенат та Палата Представників проголосують будь-які додаткові заходи на підтримку України, аби уникнути їхнього можливого урізання під час виборів. Майте на увазі, що навіть після проміжних виборів, які припадають на початок листопада, буде ще майже два місяці, коли Конгрес зможе ухвалювати законодавство поточним складом Конгресу. Новий Конгрес почне діяти лише на початку січня наступного року. Тож нинішня Палата представників, нинішній Сенат будуть тими, хто проголосує за будь-яку додаткову допомогу. Поки це так, ми бачитимемо постійну підтримку.
— Наскільки сильним є MAGA-крило Республіканської партії?
Воно сильне. Це крило не контролює нинішню Палату, але воно не маленьке. Коли Палата знову опиниться під контролем республіканців, деякі лідери комітетів ймовірно можуть бути представниками MAGA [Від слогану Make America Great Again, який використовував Дональд Трамп під час президентських виборів; крило MAGA у Республіканській партії активно підтримує політичні позиції Дональда Трампа – Ред.]. Утім, гадаю, що цього не трапиться у царині національної безпеки, також представник цього крила не очолюватиме комітет у закордонних справах Палати. Конгресмен-республіканець із Техасу Майкл Маккол гарно працює у цьому напрямку. Ймовірно, він стане наступним головою комітету у закордонних справах Палати Представників. Він є сильним прихильником України. Коли йдеться про збройні сили, комітети, які займаються національною безпекою, то, гадаю, вони продовжуватимуть підтримувати Україну. Що стосується крила MAGA в Палаті Представників, то наскільки сильним буде їхнє представництво там залежатиме від виборів. Є кілька MAGA-кандидатів, які зараз не є членами Палати, але балотуються на місця там. На мою думку, меншим буде питання представництва цього крила республіканців у Сенаті. Там фактично існує ймовірність, що демократи збережуть свій контроль. На мою думку, ви скоріш за все, побачите більший вплив крила MAGA в Палаті представників, ніж у Сенаті. Через це можуть бути певні незручності, зокрема коли йдеться про внутрішню політику. Але гадаю, це не вплине на підтримку України.
Я б не хотів вводити вас в оману і говорити, що не переживайте, все буде добре. Після листопадових виборів шлях може бути непростим, але його не слід тлумачити як наростання антиукраїнських настроїв у Конгресі. Є деякі члени, переважно в Палаті Представників, 1-2 члени Сенату, які просто вважають, що ми не повинні бути втягнуті в цю ситуацію. Деякі вважають, що ми повинні витрачати кошти на внутрішні пріоритети США, а не на Україну. Це дуже невелика меншість. Вони не стануть більшістю після виборів. Гадаю, що вам в Україні не слід хвилюватися щодо того, що в Конгресі після листопадових виборів можуть виникнути антиукраїнські настрої. Але зберігати той рівень підтримки, який є зараз, після виборів може стати складніше. Однак причиною цьому є ширша політика, а не щось конкретне, що повʼязане з Україною.
— В інтерв'ю українським журналістам конгресвумен Вікторія Спартц нещодавно зазначила про необхідність нагляду за зброєю, яка надходить в Україну зі США. Це питання піднімалося в деяких міжнародних ЗМІ. Чи є у вас якась інформація щодо того, як взаємодіють Київ та Вашингтон у контексті контролю за передачею озброєння?
У більшості випадків, коли США надають військову допомогу, ми також хочемо переконатися, що ця допомога використовується належним чином, незалежно від того, стосується це України чи будь-якої іншої країни. Враховуючи обсяг військової допомоги, яка надається, завжди буде додатковий інтерес у тому, щоб вона використовувалася за призначенням. Гадаю, що ви не можете виключати, що був витік якоїсь військової допомоги. Але я дивлюся на це питання так: Україна настільки відчайдушно потребує цієї допомоги, що вона використовуватиме її усю, щоб протистояти Росії та відбити російське вторгнення. Я не думаю, що тут міг би бути значний чи взагалі якийсь витік військової допомоги іншим гравцям. Це легітимне питання, але важливо зберігати пропорції.
Україна настільки зацікавлена, щоб ця військова допомога була використана для захисту країни, що я не думаю, що виникнуть великі проблеми, коли мова йтиме про перевірку можливостей витоку зброї.
Читайте також: Західна ілюзія кінця історії
Існує також інтерес і занепокоєння щодо належного використання економічної та фінансової допомоги. Враховуючи історію із корупційними проблемами в Україні, ми всі хочемо переконатися (українці, як ніхто інший, хочуть), щоб ці гроші та допомога були використані ефективно та за призначенням. Українці не воюють і не гинуть, захищаючи свою країну, щоб економічну допомогу можна було привласнити, використати не за призначенням і зловживати нею. Українці борються за те, щоб їхня країна могла стати процвітаючою та демократичною. Зрештою, корупція зробила Україну вразливою для зовнішнього впливу. Отже, в першу чергу це в інтересах України, аби як військова, так і економічна та фінансова допомога використовувалася належним чином. Ми також зацікавлені в цьому, і ми можемо допомогти забезпечити належне використання грошей і військової допомоги.
— У деяких дискусіях в Україні виринає нині думка, що по завершенні цієї війни, якщо Україна переможе, Росія може розшматуватися на кілька окремих частин. Наскільки ця тема актуальна в США? Якою ви бачите політику США щодо Росії після цієї війни?
Найперше дозвольте мені сказати, що я переконаний, що Україна переможе у цій війні. Моє серце розбивається кожного дня, коли я бачу ці жахливі кадри із різних українських міст. Я не можу викинути з голови образ тієї маленької дівчинки із Вінниці. Знаю, що українці теж не можуть. Це жахливо. Але я гадаю, що незважаючи на цю жахливу трагедію та повну і цілковиту відповідальність Владіміра Путіна та Росії за це невиправдане та неспровоковане вторгнення, Україна переможе. На мою думку, перемога Києва матиме потужні наслідки у Росії. Росіяни ставитимуть запитання, що це було, навіщо ми послали своїх солдат воювати і гинути в цій безглуздій війні.
Я сподіваюся, що це вплине на позиції Путіна та призведе до певних змін. Однак я не знаю, чи це буде справді так. Сьогодні Росія наближається у бік тоталітарної держави, де будь-яка критика в будь-якій формі закінчується переслідуванням громадян. Подивіться на [члена ради директорів «Газпрому» – Ред.] Владіміра Мау, який висловлювався на підтримку війни, але, мабуть, недостатньо, оскільки його нещодавно заарештували. Так само за ґратами зараз і [опозиціонер та соратник Алєксєя Навального – Ред.] Ілля Яшин. Ви бачите потворні, жорстокі репресії в Росії. Найгірше, що ми бачили це ще з радянських часів. На мою думку, Росія не зможе підтримувати цю кампанію протягом тривалого часу. Я не знаю, що це означає, чи означає це військовий крах РФ, чи розкол цієї країни. Я гадаю, що це може бути не розкол Росії, але військовий провал, який призведе до певних політичних змін у тамтешній верхівці. Прямо зараз Путін і Кремль зміцнюють свою владу, намагаючись придушити будь-які потенційні загрози, будь-яку критику. Це справді потворна ситуація. Цій війні немає абсолютно ніякого виправдання. Одного разу Путін просто прокинувся і вирішив напасти. Це було не через розширення НАТО, Україна не зробила нічого, крім того, що рухалася в позитивному напрямку. А для Путіна це було неприйнятно. Україна переможе і ця перемога, гадаю, матиме наслідки усередині Росії.
— Нещодавно у The Washington Post зʼявилася стаття про те, що Дональд Трамп хоче оголосити про свою участь у наступних президентських виборах вже у вересні, хоч і такий ранній старт вважають недоречним . Найсерйознішим суперником Дональда Трампа у Республіканській партії, згідно з опитуваннями, є Рон ДеСантіс. Як би ви охарактеризували цього політика?
Мені завжди було цікаво, чи оголосить Трамп, що балотується знову. Тепер більш ймовірно, що він це зробить. Гадаю, причина в тому, що Комітет із розслідування подій 6 січня 2021 року розкриває все більше доказів щодо ролі Трампа у подіях 6 січня 2021 року у Вашингтоні. Трамп все більше стурбований можливістю розслідування з боку Міністерства юстиції, яке може призвести до того, що йому буде висунуто звинувачення. Аналітики так трактують бажання експрезидента оголосити, що він знову балотується: якщо він оголосить це, то зможе сказати, що судове переслідування проти нього (якщо воно матиме місце), є політично мотивованим, а чинний президент використовує Міністерство юстиції, щоб спробувати заблокувати йому можливість змагатися з Байденом як з політичним опонентом. Побачимо. Комітет із розслідування подій 6 січня провів вражаючу роботу і, очевидно, Трамп стежить за тим, що він робить, і це може вплинути на його рішення.
Що стосується губернатора Флориди Рона ДеСантіса (до переїзду в Даллас у березні я живу у Флориді, тому мав можливість тривалий час слідувати за його роботою), його описують як MAGA-кандидата, але це не Дональд Трамп.
Йому вдалося провести багато своїх політичних позицій через дуже поступливий законодавчий орган Флориди, де і Палата представників, і Сенат загалом робили все, що від них хотів ДеСантіс. Дехто описує його як більш ефективного Трампа, тому що він справді знає, що робити. Але він схожий на Трампа в тому сенсі, що він зачіпає чутливі соціальні питання, які можуть викликати розбіжності.
Цього року на нього чекають нові вибори і я б сказав, що панує загальний консенсус у тому, що він переможе на перевиборах. Якщо йому це вдасться, то він дуже швидко почне свою президентську кампанію. Я думаю, що він балотуватиметься незалежно від того, чи це робитиме Трамп чи ні. Буде цікаво подивитися, якщо це так, як Трамп і ДеСантіс будуть апелювати один до одного. Трамп уже дав сигнал, що він незадоволений ДеСантісом. Прихильникам Трампа, гадаю, буде важко прийняти рішення, якщо ДеСантіс вирішить балотуватися. Прихильність до ДеСантіса на підйомі, Трамп падає. Це буде важке рішення для республіканських виборців.
________
Девід Кремер народився в місті Малден, штат Массачусетс, у 1964 році. У 1986-му закінчив університет Тафтса за фахом політолога. Пізніше здобув ступінь магістра совєтології Гарвардського університету. Із 2005-го до 2008-го був заступником помічника держсекретаря з європейських і євразійських питань, відповідальним за відносини з Росією, Україною, Молдовою та Білоруссю. У 2008–2009 роках — заступником державного секретаря США з питань демократії, прав людини та праці. До березня 2022 року працював старшим науковим співробітником програми Вацлава Гавела з прав людини та дипломатії у Школі міжнародних і суспільних відносин Стівена Дж. Ґріна Міжнародного університету Флориди та викладав у цьому університеті. Нині є виконавчим директором із питань світової політики Президентського центру Джорджа Вокера Буша у Далласі. Автор книжки «Повернення до стримування: боротьба з режимом Путіна» («Back to Containment: Dealing with Putin’s regime», 2017).