У 2015 році в Україні почалася практична фаза децентралізації — з’явилися об’єднані територіальні громади (ОТГ), частина податків перестала надходити в центр і лишилася в місцевих бюджетах. Фонд «Демократичні ініціативи» проводить періодичні опитування серед українців, щоб з’ясувати, чи відчули вони покращення і як ставляться до реформи. «Ми робимо опитування, щоб звірити, як змінюється ставлення людей до цих процесів, бо як би там не було, а останнім критерієм успішності чи неуспішності реформи є те, наскільки люди її сприймають і відчувають покращення», — прокоментувала директорка фонду Ірина Бекешкіна.
Ставлення українців до реформи: щось чули, та є побоювання
Останнє опитування, проведене в серпні 2018 року, показало, що за рік рівень обізнаності українців про децентралізацію дещо знизився. Якщо у червні 2017-го 20% опитаних добре знали, в чому вона полягає, то в серпні 2018-го таких трохи більш як 16%. Ще 60% «щось чули» про реформу, не знають нічого про неї близько 23% (проти 18% у 2017-му та 31% у 2016-му). Показово, що обізнаність вища на заході та півдні, найменше знають про децентралізацію на сході — 14%. «Мені здається, що причина, зокрема, у політиці ЗМІ. На мою думку, така успішна реформа, як децентралізація, повинна постійно бути в центрі уваги ЗМІ і показувати, що ми можемо бути успішними», — зазначила Бекешкіна.
Значна частина опитаних підтримує кроки влади в напрямі децентралізації, таких 43%. Тих, хто не підтримує, — 22%, що на 5% менше, ніж торік. Тут також велика різниця між регіонами — на заході підтримка найбільша, понад 53%, на півдні та в центрі трохи менша, на сході — лише 24%. «В інших питаннях децентралізації позиція сходу або негативна, або невизначена. У схід також входить і Донбас, значною мірою негативізм дають ці регіони», — розповіла Бекешкіна.
Читайте також: Децентралізація: навчитися використовувати можливості
За її словами, більшість українців як не відчувала позитивних змін від використання коштів місцевою владою, так і не відчуває — 61% проти 55% минулого року. Найчастіше позитивні зміни асоціювали з благоустроєм, санітарним станом біля будинків (46%), ЖКГ (22%) та міським транспортом (21%). Багато хто відчув зміни на гірше, зокрема в медичному обслуговуванні (43%), забезпеченні соціально вразливих груп (35%), боротьбі з безробіттям (28%). «Люди оцінюють будь-що з позиції власного життя. Мені здається, що частину додаткових коштів, які отримали місцеві органи влади, було б краще витратити на медицину», — зазначила Бекешкіна.
Водночас, чимало опитаних вважає, що місцева влада здатна впоратися з більшими повноваженнями (45%), це більше, ніж минулого року. Менше стало тих, хто не вірить у свою владу — 39% проти 46% торік. Традиційно на заході та півдні більше людей вірить у таку здатність місцевої влади, у центрі й на сході більше сумнівів.
Суть децентралізації, зокрема, й у тому, щоб люди мали можливість впливати на владу на місцях. Проте, як свідчить опитування, більшість вважає, що не може чинити такого впливу. Трохи більше 17% опитаних відповіли, що можуть впливати, 55% — що ні. Ці відсотки незначно змінилися в бік позитиву з 2016 року. Водночас, більшість не готова брати участь в управлінні своїм містом чи селом — 34% хочуть цього і 48% не хочуть. Лише 46% відповіли, що готові брати участь у місцевих виборах як виборці, по 16% — у громадських роботах та слуханнях. 29% не готові залучатися до жодної управлінської чи громадської діяльності. «З одного боку, люди не бачать для себе можливості впливати на рішення місцевої влади, а з іншого — вони начебто й не хочуть цього робити», — каже експертка.
Читайте також: Децентралізація. Досвід Іллінівської громади на Донеччині
Ставлення людей до процесів доволі неоднозначне, наприклад, 23% вважають, що децентралізація відкриє нові можливості для громадян впливати на владу, 12% — що якість послуг покращиться. Проте 22% думають, що пришвидшиться спустошення сіл та деяких міст (цей відсоток зростає), 23% побоюються появи місцевих «князьків». «Я б сказала, що картина суперечлива. З одного боку, люди позитивно ставляться до процесів децентралізації, принаймні там, де знають, що вона відбулася, вони позитивно оцінюють процес змін. З іншого боку, люди часто оцінюють ці зміни негативно, бо було змінене не те, що хотілося б», — коментує Бекешкіна.
Думка місцевих експертів: реформа успішна, але бракує виконавців
Також фонд провів опитування 19 експертів із різних областей, переважно представників центрів розвитку органів місцевого самоврядування. Як повідомила стажер фонду Тетяна Нагірняк, регіональні експерти оцінюють темпи впровадження децентралізації як доволі високі. «Щоправда в окремих областях оцінюють реформу як менш успішну, це відповідає офіційній статистиці темпів упровадження реформи в тій чи іншій області. Більшість дійшла висновку, що реформа пройшла найактивнішу фазу і дійшла до точки неповернення, тому залишається завершити процес добровільного об’єднання тергромад і перейти до адміністративного об’єднання», — розповіла вона.
Стимулом об’єднання громад є додаткові фінанси, можливість за їх рахунок вирішити нагальні проблеми, а також приклад успішних ОТГ, що об’єдналися раніше і вже показують результати.
Водночас, зазначила Нагірняк, є і фактори стримування цього процесу. Як-от протидія зацікавлених сторін — районних адміністрацій, рад, голів сіл і селищ через страх утратити повноваження. Також експерти розповіли про протидію зацікавлених фінансово-промислових груп, аграріїв, великих підприємців, які хочуть провести об’єднання громад з урахуванням своїх інтересів, а не громадських.
«Іншим гальмівним фактором є недостатня розробка законодавчої бази та брак законодавчих актів, які прискорили б формування ОТГ. Здебільшого йдеться про законопроекти, які полегшили б процедуру приєднання нових громад. Зокрема, ухвалення законопроекту про зміни меж районів у процесі об’єднання громад. Також внесення змін потребує закон про місцеве самоврядування», — наголошує Нагірняк.
Читайте також: Децентралізація: перетягування ковдри
За її словами, є конфлікти між повноваженнями райдержадміністрації та ОТГ через законодавчу неврегульованість. «Здебільшого експерти підкреслюють, що існує дві системи — стара і нова, тому виникає багато спорів, особливо щодо передачі майна, тому це питання необхідно першочергово вирішити. Експерти пропонують або ліквідацію РДА, або введення інституту префекта, а також зміни до законодавства», — розповіла вона.
До того ж, на процес утворення ОТГ негативно впливає відсутність довгострокових планів щодо об’єднання і фінансового регулювання. «Більшість експертів вважає необхідним запровадження крайнього терміну об’єднання громад, оскільки ті громади, які хотіли об’єднатися, вже об’єдналися. Пропонують дати один рік, орієнтовно до 2019-го і далі провести адміністративне об’єднання. Багато хто думає, що після виборів зміниться влада і реформа зупиниться», — зазначила експертка.
Вона зауважила також, що громади по-різному використовують кошти. Так, ОТГ, створені раніше, переважно приділяють увагу зростанню дохідної частини своїх бюджетів, думають, як збільшити бюджет у майбутньому, розвинути бізнес. А новостворені громади вкладають кошти у вирішення нагальних проблем.
Важливим досягненням експерти назвали виведення з тіні підприємств, щоб вони платили податки в місцеві бюджети. Також багато ОТГ створює власні підприємства, залучають інвестиції, цьому посприяло скасування посередництва, яке здійснювала районна адміністрація.
Найбільшою проблемою на місцях залишається брак кваліфікованих кадрів, які знаються на фінансовому плануванні чи проектному менеджменті. Також існує політична боротьба партій за окремі громади.
Як не відкотити реформу назад
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак застерігає, що реформу місцевого самоврядування може зупинити рішення Центральної виборчої комісії, яка відмовилася призначати вибори в ОТГ на осінь. «Простим рішенням ЦВК реформу практично зупинено. І тому сподівання, що ми перешли Рубікон, невиправдані. Упевненість у тому, що ця реформа буде завершена, фактично має тільки чинна влада. Всі інші неодноразово демонстрували, що вони проти децентралізації», — говорить він. Зазначимо, що днями президент Петро Порошенко закликав парламент обрати новий склад ЦВК і розблокувати вибори в ОТГ. Рада має вирішити питання з оновленням ЦВК найближчими пленарними тижнями.
Читайте також: Самоврядування біля лінії фронту
Крім того, за словами Ганущака, щоб реформа не відкотилася назад, треба ухвалити рішення щодо об’єднання районів. «Це останній психологічно важкий крок. Якщо хоча б у двох областях будуть об’єднані райони, як це передбачено реформою, то в інших областях зрозуміють, що треба це робити», — наголошує він.
До того ж, вважає експерт, потрібен закон про адміністративний нагляд за законністю актів органів місцевого самоврядування. «Опитування показують, що загроза виникнення удільних «князьків» дуже велика. Треба ухвалити закон № 8051 про засади адмінтерустрою і голосувати за майбутню мапу, ця мапа має стати дійсністю у 2020 році на виборах до створених громад. Законодавець уже дозрів до цього», — каже Ганущак.
Крім того, вважає він, треба унеможливити створення інституційно і фінансово слабких громад, адже це шкодить децентралізації. «Попередні три роки Кабмін пропускав усіх, хто пішов на об’єднання. Але результат показує, що добра половина з них лишилися нездатною. Думаю, наступного року буде прийняте рішення, щоб слабкі громади не визнавати спроможними», — додав експерт.